ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
20 грудня 2010 року < Час проголошення > № 2а-17319/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., секретарі судового засідання Крушеніцькому В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1
простягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: Сидоренко В. В. (діє на підставі довіреності від 09.07.2010 року №11997/9/10-209)
від відповідача: не з’явився
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 20 грудня 2010 pоку проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (далі –ДПІ у Печерському районі м. Києва, позивач) з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1800,00 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 відповідно до поданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності перебував на спрощеній системі оподаткування, про що ДПІ у Печерському районі м. Києва було видано свідоцтво про сплату єдиного податку від 28.08.2008 року, серія Е НОМЕР_2. Однак, відповідачем належного до сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб до бюджету не було внесено в період з квітня по грудень 2009 року. Таким чином, відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1800,00 грн.
Відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістки направлялися відповідачу за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За таких обставин відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа зареєстрований Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.08.2008 року, місце проживання: 01004, АДРЕСА_1.
Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків НОМЕР_3, відповідач взятий на облік у ДПІ у Печерському районі м. Києва 12.08.2008 року за НОМЕР_3.
Як вбачається з матеріалів справи, суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 подав до ДПІ у Печерському районі м. Києва заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності та на підставі чого перейшов на спрощену систему оподаткування.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99), передбачає особливий порядок оподаткування суб’єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб’єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.
Пунктом 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. №727/98 та п. 2 Наказу ДПА України від 29.10.99р. №599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі»ДПІ у Печерському районі м. Києва видано відповідачу свідоцтво про сплату єдиного податку серії Е НОМЕР_2 для здійснення підприємницької діяльності.
Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обов’язок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно абзацу 2 п.2 Указу Президента № 727/98, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, в заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач вказав вид діяльності –управління підприємствами, консультування з питань комерційної діяльності та управління, щодо якої Печерською районною радою у м. Києві затверджена ставка єдиного податку на 2009 рік для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються даним видом діяльності, що становить 200,00 грн.
Як вбачається з наведених норм, обов’язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб’єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.
Відповідно до абзацу 6 п.2 Указу Президента суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ознайомлення з даним положенням міститься в п.5 заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з наявної в матеріалах справи Довідки від 09.11.2010 року №18881/9/24-309, відповідач станом на 05.11.2010 року має податковий борг по сплаті єдиного податку в сумі 1800,00 грн., який виник у зв’язку з несплатою суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 єдиного податку в період з квітня по грудень 2009 року (ставка податку 200,00 грн.*9 місяців=1800,00 грн. нарахованого податку).
Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу другого п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу СПД - фізичній особі ОСОБА_1 була направлена перша податкова вимога №1/1443 від 24.03.2009 року із зазначеною сумою податкового боргу 200,00 грн. У зв’язку з неможливістю вручення адресату, про що свідчить відмітка на конверті, ДПІ у Печерському районі міста Києва складено Акт про неможливість вручення податкової вимоги платнику податків від 16.07.2009 року №68/3.
Згідно абзацу б) п.п. 6.2.3. п.6.2 ст.6 Закону України №2181-ІІІ, друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги. Таким чином, друга податкова вимога №2/4696 від 17.08.2009 року із зазначеною сумою податкового боргу 1000,00 грн. була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, у зв’язку з неможливістю вручення адресату, про що свідчить відмітка на конверті, ДПІ у Печерському районі міста Києва складено Акт про неможливість вручення податкової вимоги платнику податків від 16.10.2009 року №104/3.
Дії щодо погашення податкового боргу відповідач не здійснював, вищезазначені податкові вимоги відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались.
Підпунктом 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України № 2181 -III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій) платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.
Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до завдань органів державної податкової служби відноситься, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно з п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», однією із функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій є, зокрема, подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 1800,00 грн. є обґрунтованими, законними, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 01004, АДРЕСА_1) з будь-яких рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення податкову заборгованість з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок №34212379700007, код платежу 16050200, одержувач: ГУ ДКУ у Печерському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077922, банк одержувач: УДК у м. Києві, МФО 820019.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І. П. Васильченко
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –22.12.2010 року.