ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
09 грудня 2010 року 14:38 № 2а-9110/10/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва в складі головуючого сдді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Айбокс»
доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій
за участю представників сторін:
від позивача: Тарасенко О.М., довіреність № 5 від 04.01.2010 р.
від відповідача: Кліща А.О., довіреність № 5205/9/10-109 від 29.03.2010 р.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративними позовами до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2010 р. та від 19.07.2010 р. відкрито провадження в адміністративних справах № 2а-9110/10/2670 та № 2а-10598/10/2670.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2010 р. об'єднано до спільного розгляду і вирішення позови Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, по яких відкрито провадження у адміністративних справах № 2а-9110/10/2670 та № 2а-10598/10/2670, шляхом об'єднання адміністративних справ № 2а-9110/10/2670 та № 2а-10598/10/2670 в одне провадження. Об'єднаним справам присвоєно загальний № 2а-9110/10/2670.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Відповідач проти задоволення позову заперечив, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у запереченнях, пояснив, що оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій прийняті у відповідності з вимогами чинного законодавства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Регіональними структурними підрозділами Державної податкової служби України здійснено перевірку ТОВ «Айбокс» за місцезнаходженням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС). За наслідками перевірки складено акти перевірки №№ 915241, 001051 від 20.05.2010 p., 915238, 915239, 001028, 001035, 001027, 001011, 001032, 001033, 001041, 001022, 001045, 001039, 001023, 001040, 001036, 001037, 001038. 001029, 001028 від 18.05.2010 p., 021009, 021006 від 26.04.2010 p., 020593 від 29.04.2010 p., 000501 від 07.05.2010 p., 000264 від 08.05.2010 p., 000659 від 04.05.2010 p., 001047, 001054, 001048, 001046, 001043, 001053, 001052, 001055, 001042, 001049, 001050 від 19.05.2010 p., 022844 від 30.06.2010 p., 066729, 004098 від 23.06.2010 р., 000456, 000457, 000458 від 03.06.2010 p., 000463 від 10.06 2010 p., 000730, 004018, 004017 від 15.06.2010 p., 004066, 004067 від 17.06.2010 p., 019441, 000739 від 18.06.2010 р., 022586 від 29.06.2010 p., 022585 від 25.06.2010 p., 022581 від 24.06.2010 р., 004069 від 21.06.2010 p. (далі –Акти перевірки).
На підставі вказаних актів перевірок відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31 травня 2010 року №№ 12072308,12052308, 12032308, 12012308, 11992308, 12232308, 12242308, 12062308, 12042308, 12022308, 12002308, 11982301; від 04 червня 2010 року №№ 12552308, 12592308, 12612308, 12632308,12652308, 12512308, 12472308, 12692308, 12672308,12712308, 12752308, 12732308, 12772308, 12532308, 12572308, 12792308, 12812308, 12832308,12852308, 12892308, 12872308,12912308, 12932308, 12952308, 12972308, 12992308, 13012308, 13102308, 2542308, 12592308, 12582308, 12602308, 12622308, 12642308, 12502308, 12462308, 12482308, 12492308, 12682308, 12662308,12702308, 12742308, 12722308, 12762308, 12522308, 12562308, 12782308, 12802308, 12822308, 12842308, 12882308, 12862308, 12902308, 12922308, 12942308, 12962308, 12982308, 13002308; від 08 червня 2010 року №№ 13122308, 13102308, 13082308, 13092308, 13082308, 13072308; від 05 липня 2010 року №№ 14812308, 14772308, 14752308, 14792308, 14802308, 14782308, 14742308, 14762308; від 06 липня 2010 року №№ 14982308, 14952308, 14932308,15002308, 15042308, від 06 липня 2010 року №№ 14982308, 14952308, 14932308,15002308, 15042308; від 12 липня 2010 року №№ 15672308, 15422308, 15632308, 15652308, 15452308, 15472308, 15512308, 15492308,15692308, 15502308, 15462308, 15442308, 15642308,15622308, 15662308, 15432308, 15482308, 15682308.
Зазначеними рішеннями визначено санкції за порушення передбачені пунктами 1, 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі –Закон), статті 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Пунктами 1, 2 статті 17 Закону встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;
2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Як вбачається зі змісту пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", санкції накладаються: 1) за наявності факту проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), 2) не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, 3) не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Як вбачається з усіх актів перевірки, перевіряючими інспекторами встановлені факти відсутності РРО у місцях розташування ПКТС та проведення розрахункових операції без використання реєстратора.
Оцінюючи вказане вище у сукупності, суд прийшов до висновку про те, що встановлені порушення вимог Закону про РРО в частині п.1. статті 17 (проведення розрахункової операції без використання РРО) відповідають передбаченим законодавством вимогам до складу правопорушення у формі проведення операції без застосування РРО та винесення штрафних санкцій, з огляду на це є обґрунтованим та законним.
Щодо застосування санкцій за пунктом 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", то суд не може погодитися з обґрунтованістю його застосування.
Так, складом правопорушення вказаної статті є наявність відповідних недоліків РРО, який застосовується суб'єктом господарювання, які полягають у: 1) не переведення у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій. Тобто, склад правопорушення передбачає наявність відповідного РРО та поряд з цим, наявність визначених законом недоліків.
Проте, як випливає з Актів перевірки, останніми встановлено відсутність РРО на місці розрахунків, за що застосовано штраф згідно пункту 1, статті 17 Закону.
Таким чином, аналізуючи вказане у сукупності, суд приходить до висновку, про необґрунтованість та безпідставність застосування санкцій за пунктом 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", адже податковими інспекторами встановлено та зафіксовано у актах перевірки відсутність відповідних РРО. А за таких умов застосування пункту 2 статті 17 Закону є неможливим з огляду на відсутність встановленого Законом складу такого правопорушення.
Щодо тверджень відповідача про те, що вказаний ПКТС є РРО, то суд зазначає про необґрунтованість таких тверджень з огляду на наступне.
Згідно положень статті 2 Закону, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Тобто, з аналізу вказаної статті судом чітко вбачається, що законом визначається не будь-який електронно-механічний (програмно-технічний) пристрій, а лише той, 1) в якому реалізовані фіскальні функції, 2) який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг).
Як вбачається зі змісту інструкції користування автоматом по прийому платежів АРТ-03 (зазначена модель розміщена за місцями проведення перевірок та складання відповідних актів), за місцем знаходження яких проведено перевірки та складено Акти перевірки, (зокрема сторінка 4 пп.1.1.1.) автомат призначений для здійснення платежів за такі послуги, як оплата послуг зв'язку, Інтернет-послуг, інші рахунки зазначеного типу та, окрім того, фіскальні функції в останньому не реалізовані.
Таким чином, згідно паспортних документів на виріб, вказаний ПТКС не має фіскальних функцій та не має свого призначення для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг).
Окрім того, вказаною статтею визначено, що Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.
Отже, як вбачається зі змісту Актів перевірки та пояснень представників сторін, ПКТС по яких проведено перевірки до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій не внесені, відповідної сертифікації з цього приводу не проходили.
Також статтею 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Таким чином, у разі відсутності відповідності вказаним Законом критеріям, будь-який програмно-технічний комплекс в розумінні закону не є, та не може бути реєстратором розрахункових операцій.
Враховуючи вказані вимоги у сукупності, суд зазначає, що твердження відповідача про те, що ПТКС являє собою РРО є безпідставним та необґрунтованим, так як:
- в ПТКС не реалізовані фіскальні функції,
- ПТКС не призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг),
- ПТКС не внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а тому не може використовуватись як РРО в значенні Закону.
Зворотнього в Актах перевірки не встановлено, а представником відповідача не спростовано.
Щодо питання змісту операцій, які проводяться з використанням ПКТС, то суд вважає необхідним зазначити про наступне.
Правовідносини щодо використання ПКТС в господарській діяльності позивача врегульовані Агентським договором № 2 від 10.04.2008 (далі –Договір№1) та агентським договором № п/3/23 від 12.09.2008 (далі –Договір № 2).
У відповідності до п.2.1. Договору № 1 банк здійснює приймання платежів від платників за послуги оператора для подальшого переказу на поточний рахунок оператора.
Тобто аналізуючи вищевказаний предмет договору вбачається прийняття саме банком грошових коштів клієнтів для подальшого переказу на поточний рахунок оператора.
Проте, разом з тим, у відповідності до пункту 3.7. Договору № 2 банк зараховує на транзитний рахунок банку 2902 та одразу перераховує на поточний рахунок оператора всі платежі за попередні звітні період на третій банківський день з дня отримання банком зведеного реєстру.
Цим же пунктом договору обов'язковою умовою проведення вказаної вище операції є достатність на поточному рахунку агента відповідної суми грошових коштів або ліміту овердрафту.
Згідно пункту 6.6. Договору № 2 агент зобов'язаний мати достатню кількість грошей на своєму поточному рахунку або ліміт овердрафту (тобто банк видає кредит агенту шляхом зарахування на поточний рахунок клієнта відповідну суму коштів, які після цього становлять власність агента) для проведення операцій.
Пунктом 3.13. передбачено договірне списання банком коштів з рахунку позивача для проведення банком розрахунків з оператором.
Як встановлено судом згідно пояснень представників сторін, матеріалів справи зміст операцій з ПКТС проходить в наступному порядку: 1) клієнт розміщує через купюроприймач відповідну суму коштів, 2) за наслідком вказаного розміщення коштів відбувається послуга, за наслідком якої оплачується відповідний рахунок або поповнюється баланс рахунку абонента, 3) за заявкою позивача відбувається інкасування ПКТС з зарахуванням коштів на рахунок ТОВ «Айбокс», 4) обмін та підтвердження зведеними реєстрами, 4) списання коштів банком з рахунку позивача з подальшим перерахунком оператору, 5) складання акта прийняття платежів, 6) виплата банком комісійної винагороди.
Як зазначено вище, за пунктом 3.7. Договору №2 банк зараховує кошти на транзитний рахунок 2902.
У відповідності до інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України № 280 від 17.06.2004 рахунок 2902 призначений для обліку сум платежів, які за дорученням клієнтів мають бути перераховані за призначенням отримувачам платежів.
Оцінюючи викладене в сукупності судом не вбачається здійснення будь-яких агентських функцій позивачем щодо прийняття платежів. Адже ці платежі здійснюються не за рахунок коштів клієнтів, а за рахунок коштів та за дорученням позивача (відбувається списання коштів з поточного рахунку позивача або ТОВ «Айбокс» надається банком кредит). Проте суд вважає, що вказана діяльність могла б мати характер агентської за умови, якщо вказані кошти інкасувались на рахунок банку для подальшого перерахування останнім оператору.
Окрім того, приймаючи до уваги вищезазначене, інструкцію на ПТКС (пункт 1.1.) суд вбачає наявність надання позивачем споживачам послуги, яка полягає у забезпеченні дистанційного поповнення рахунків операторів мобільного зв'язку, поповнення особових та сплати виставлених рахунків, та здійснення інших аналогічних операцій без необхідності звернення до оператора чи фінансової установи, які проводяться від імені та за рахунок коштів позивача через такий інструмент продажу як ПКТС, адже жодних доручень споживачі банку для проведення операцій не надають, а банк здійснює списання та перерахування коштів з рахунку та за дорученням ТОВ «Айбокс».
Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (№98/96-ВР від 23.03.1996, далі Закон про патентування) визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до частини першої статті 3-ї Закону про патентування, патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами.
Частиною другою статті 3-1 Закону про патентування встановлено, що під побутовими послугами у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки.
Перелік послуг, які відносяться до побутових, визначається Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом бюджетного року.
Переліком послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 576 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. № 659) не охоплено послуги з приймання платежів, що виключає необхідність в отриманні позивачем патенту.
Інші сфери патентування, які визначені законом, на послуги, які надаються ТОВ «Айбокс», на останнього, за своїм змістом не поширюються. А тому, позовні вимоги, щодо нарахованих санкцій у сфері патентування за порушення вимог статті 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", не підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 94 КАС України на користь Позивача необхідно стягнути судові витрати в розмірі 3, 40 грн. за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій:
від 12 липня 2010 року №№ 15672308, 15632308, 15652308, 15452308, 15472308, 15512308, 15492308,15692308, 15432308, 12492308.
від 05 липня 2010 року №№ 14812308, 14772308, 14752308, 14792308.
від 06 липня 2010 року №№ 14982308, 14952308, 14932308,15002308, 15042308.
від 04 червня 2010 року №№ 12552308, 12592308, 12612308, 12632308,12652308, 12512308, 12472308, 12692308, 12672308,12712308, 12752308, 12732308, 12772308, 12532308, 12572308, 12792308, 12812308, 12832308,12852308, 12892308, 12872308,12912308, 12932308, 12952308, 12972308, 12992308, 13012308, 13102308.
від 31 травня 2010 року №№ 12072308,12052308, 12032308, 12012308, 11992308.
від 08 червня 2010 року №№ 13122308, 13102308, 13082308.
3. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 340 гривень:
від 04 червня 2010 року №№ 12542308, 12592308, 12582308, 12602308, 12622308, 12642308, 12502308, 12462308, 12482308, 12682308, 12662308,12702308, 12742308, 12722308, 12762308, 12522308, 12562308, 12782308, 12802308, 12822308, 12842308, 12882308, 12862308, 12902308, 12922308, 12942308, 12962308, 12982308, 13002308, 15422308.
від 31 травня 2010 року №№ 12232308, 12242308, 12062308, 12042308, 12022308, 12002308, 11982301.
від 08 червня 2010 року №№ 13092308, 13082308, 13072308.
від 12 липня 2010 року №№ 15502308, 15462308, 15442308, 15642308,15622308, 15662308, 15482308, 15682308.
від 06 липня 2010 року №№ 14922308, 14972308, 14942308, 14992308, 15032308.
від 05 липня 2010 року №№ 14802308, 14782308, 14742308, 14762308.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбокс»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34046074) 3, 40 грн. судового збору за рахунок Державного бюджету України
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 09.12.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –14.12.2010.
Суддя Шрамко Ю.Т.