ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
09 грудня 2010 року № 2а-17873/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до
третя особаВідділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції міста Києва
Головне управління Державного казначейства у м. Києві
провизнання неправомірними дій, стягнення грошових коштів
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВДВС Печерського РУЮ м. Києва про визнання неправомірними дій виконавчої служби по невиконанню рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2003 року, а також про стягнення грошових коштів з виконавчої служби, які не стягнуті виконавчою службою на користь позивача виконавчою службою з боржника –ВАТ Трест "Київміськбуд-6".
Відповідно до п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення) та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники процесу виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем оскаржується бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-113, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13 травня 2003 року.
Вказаний виконавчий лист було подано позивачем до ВДВС Печерського РУЮ м. Києва 17.06.2003 р., однак, як зазначає позивач, виконавчі дії не були виконані належним чином.
Як вбачається з позовної заяви, протягом 2005-2006 років позивач звертався з численними скаргами на бездіяльність органу державної виконавчої служби.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, з урахуванням обставин, викладених у позовній заяві, питання про відкриття виконавчого провадження повинно бути вирішено державним виконавцем не пізніше 20.06.2003 р., а виконавчі дії проведені протягом шести місяців після відкриття виконавчого провадження.
У випадку невиконання судового рішення після закінчення зазначеного строку, позивач мав право оскаржити бездіяльність виконавчої служби в порядку і строки передбачені вищезгаданим законом до начальника виконавчої служби або до суду.
Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Станом на час постановлення даної ухвали діють положення ст. 181 КАС України, якими встановлено десятиденний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
В даному випадку позовну заяву позивач подав до суду 07 грудня 2010 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку звернення до суду. Клопотання про поновлення встановленого законом строку позивач суду не подав.
Щодо посилання позивача на останнє звернення до ВДВС Печерського РУЮ м. Києва 1 листопада 2010 року, то, виходячи із змісту даного позову про оскарження бездіяльності відповідача, заява позивача до ВДВС за своєю суттю є скаргою з приводу невиконання рішення суду з 2003 року, за змістом якої позивач вказує на необхідність здійснення виконавчих дій за виконавчим листом від 17.06.2003 року щодо приводу стягнення на його користь платежів, яка, відповідно до положень ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження»підлягала розгляду протягом 10 днів з дня звернення позивача до ВДВС. А отже, після спливу цього строку, у позивача виникло право на звернення до суду протягом наступних 10 днів (до 22.11.2010 року включно) з приводу оскарження бездіяльності відповідача. Як зазначено вище, позивач звернувся з позовом до суду 07.12.2010 р., тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду, що стосується і посилань позивача щодо бездіяльності ВДВС щодо стягнення останніх періодичних платежів за жовтень 2010 року, строк щодо оскарження дій/бездіяльності стосовно яких, з урахуванням положень ч. 4 ст. 24 вищезгаданого Закону, також скінчився на вказану вище дату, виходячи із змісту заяви позивача до ВДВС від 01.11.2010 р. з приводу цих платежів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що позивач не подавав заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому враховується, що майнові вимоги, заявлені позивачем, носять приватноправовий характер, а отже, виходячи з вищенаведених висновків суду щодо залишення позову без розгляду та приписів частин 3 і 4 ст. 21 КАС України, не можуть бути предметом окремого розгляду в адміністративному суді і можуть вирішуватися з урахуванням строків позовної давності в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 181, 100, ст. 103, п. 5 ч. 1 ст. 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції міста Києва про невиконання рішення суду, відшкодування матеріальної і моральної шкоди залишити без розгляду
2. Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надіслати особі, яка її подала.
3.Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
5. Роз’яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Кармазін