Категорія №6.6.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2011 року Справа № 2а-10356/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Петросян К.Є.,
за участю секретаря: Ковіної І.В.,
сторін:
представника позивача: Бачури О.В. (довіреність № 3/10 від 04.01.2011),
представника відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні торгові системи» про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на активи, -
В С Т А Н О В И В:
23 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні торгові системи» про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на активи.
У позові зазначено, що ТОВ «Інвестиційні торгові системи» перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м.Луганська. Станом на 15.12.2010 року підприємство має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у розмірі 11731,87 грн. Заборгованість утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобов’язань з вказаного податку і підтверджується податковими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями.
Оскільки відповідач не сплатив узгоджену суму податкового зобов’язання у встановлені строки, податковим органом були відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ прийняті заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, але вони не призвели до позитивних наслідків, тому позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути суму податкового боргу у розмірі 11731,87 грн. шляхом звернення стягнення на його активи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні зазначеним у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі). Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (далі- Закон №2181), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов’язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов’язання.
Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України №2181, у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №2181, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Судом встановлено, що відповідач ТОВ «Інвестиційні торгові системи» зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.11.2003р. за № 13821070007001718, іден. код 32742840 (а.с. 18-19). ТОВ «Інвестиційні торгові системи» перебуває на обліку в Ленінській МДПІ м.Луганська.
За відповідачем станом на 15.12.2010 року виник податковий борг перед бюджетом у сумі 11731,87 грн. з податку на додану вартість, з яких основний борг – 9190,58 грн., штрафні санкції – 2541,29 грн.. Податкове зобов’язання було визначено у податковій декларації від 18.01.2010 (а.с.8-9) та податкових повідомленнях-рішеннях №0033581600/0 від 06.10.2010 та №0033571600/0 від 06.10.2010 (а.с. 3а).
Згідно акту №43-а/16/32742840 від 08.11.2010 Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м.Луганську, податкові повідомлення-рішення від 06.10.10 №0033581600/0 та №0033571600/0 повернулися до Ленінської МДПІ у м.Луганську з відміткою «за зазначеною адресою не проживає (а.с.3).
У зв’язку з несплатою податкового боргу на адресу відповідача були надіслані перша (від 21.01.2010 № 1/133) та друга (від 19.04.2010 № 2/935) податкові вимоги (а.с. 12, 14).
04.04.2010 та 28.06.2010 Ленінською МДПІ у м.Луганську складено акт про неможливість вручення податкової вимоги у зв’язку із незнаходженням платників податків за юридичною адресою, у зв’язку із чим податкові вимоги розміщені на дошці податкових оголошень, що в свою чергу відповідно до вимог Закону №2181 свідчить, що податкові вимоги важаються узгодженими. Податковий борг відповідачем не сплачено.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України №2181, активи платника податку – це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України №2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 24.01.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28.01.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні торгові системи» про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на активи, задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні торгові системи» (91057, м. Луганськ, вул.Корольова, 78, код ЄДРПОУ 32742840) суму податкового боргу по податку на додану вартість у загальному розмірі 11731,87 грн. (одинадцять тисяч сімсот тридцять одна гривня, вісімдесят сім копійок) шляхом звернення стягнення на його активи, на р/р № 31117029700006, код платежу 14010100, УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк – ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 28.01.2011 року.
СуддяК.Є. Петросян