Категорія №2.32
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 січня 2011 року Справа № 2а-7680/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Широкої К.Ю.
при секретарі Смішливої І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Лутугинської районної державної адміністрації до Контрольно – ревізійного управління в Луганській області, треті особи які не заявляють самостійних вимог – Головне Управління державного казначейства в Луганській області, ТОВ «Теско Україна» про визнання вимогу № 2 від 27.09.2010 року неправомірною, -
ВСТАНОВИВ:
08 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Лутугинської районної державної адміністрації до Контрольно – ревізійного відділу у Лутугинському районі, треті особи які не заявляють самостійних вимог – управління Державного казначейства в Лутугинському районі, ТОВ «Теско Україна» про визнання акту КРВ в Лутугинському районі від 13.08.2010 № 270 -21\010 та вимогу № 2 від 27.09.2010 року неправомірними.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Контрольно-ревізійним відділом у Лутугинському районі з 05.07.2010 по 13.08.2010 було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності у позивача за період з 01.01.2009 по 01.07.2010, по закінченню якої було підготовлено акт від 13.08.2010 №270-21/010.
Листом від 01.09.2010 № 1/1842-9 позивач звернувся до КРВ у Лутугинському районі з запереченнями стосовно висновків ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності. На що було отримано відповідь від 20.09.2010 № 270-13/978 з зауваженнями, які не приймаються.
27 вересня 2010 року Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області (далі - КРУ) до райдержадміністрації було надіслано вимогу №2 про повернення використаної не за цільовим призначенням суми субвенції до відповідного бюджету.
Позивач вважає, що висновки ревізії незаконні і тому вимога КРУ в Луганській області не підлягає виконанню з наступних підстав.
Згідно наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Міністерства фінансів України від 03.09.2009р. № 353/1042 «Про внесення змін до паспорту бюджетної програми на 2009 рік», у відповідність затвердженим бюджетним призначенням Лутугинській райдержадміністрації, по виділеним коштам на будівництво та реконструкції об’єктів інфраструктури згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2009р. № 544-р «Про затвердження переліку об’єктів, що фінансуються у 2009 році за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів» визначено КЕКВ 2123 «Капітальне будівництво (придбання)» та предмет закупки:
- комплекс для опалення з електролітичними нагрівачами «Теплон» та теплоакумулювальною ємкістю для гімназії, м.Лутугине – будівництво»;
- комплекс для опалення з електролітичними нагрівачами «Теплон» та теплоакумулювальною ємкістю для стоматологічної поліклініки, м.Лутугине – будівництво».
- комплекс для опалення з електролітичними нагрівачами «Теплон» та теплоакумулювальною ємкістю для дитячої поліклініки, м.Лутугине – будівництво».
Відповідно до листа Державного казначейства України (далі - ДКУ ) від 07.02.2007р №3.4-10/449-1516 стосовно роз’яснень щодо застосування кодів економічної класифікації видатків бюджету та наказу ДКУ від 08.12.2006р. №330, код 2123 «Інші будівництво (придбання)» включає в себе придбання обладнання, що підлягає встановленню, а саме: готові до встановлення будівельні конструкції і деталі. До них відносяться металеві, залізобетонні і дерев’яні конструкції, збірні елементи, обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної системи, обладнання та меблів, що потребують монтажу і передбачається до встановлення (тобто те, що існує тільки вмонтованим, вбудованим), якщо це обумовлено кошторисом на будівництво. Придбання не монтованого обладнання яке включене у вартість зведеного кошторису на капітальне будівництво та реконструкцію будов та об`єктів, здійснюється за кодом 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування», що суперечить висновкам акту ревізії.
Позивачем на підставі ст.3 Бюджетного Кодексу, наприкінці року, з метою приведення зареєстрованих зобов`язань у відповідність до їх виконання були укладені додаткові угоди на суму виконаних зобов`язань в 2009 році. Позивач вважає, що умови договору стосовно предмету закупки не було змінено. Позивач вважає, що кошти, які були виділені згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2009р. №544-р «Про затвердження переліку об’єктів, що фінансуються у 2009 році за рахунок коштів стабілізаційного фонду, передбачених для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів» використані по цільовому призначенню.
Ухвалою суду від 12 листопада 2010 року було замінено третю особу – управління державного казначейства у Лутугинському районі на Головне управління Державного казначейства України у Луганській області (а.с.134).
Ухвалою суду від 12 листопада 2010 року було закрито провадження у справі в частині позовних вимог відносно визнання неправомірним акту ревізії КРВ у Лутугінському районі від 13.08.2010 № 270-21\010 (а.с. 139).
Ухвалою суду від 19 січня 2011 року було замінено неналежного відповідача КРВ у Лутугінському районі на належного відповідача КРУ в Луганській області.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення аналогічні викладеному у позові, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували в задоволені позову в повному обсязі, надали наступні письмові заперечення (а.с.101). На підставі акту ревізії від 13.08.2010 № 270 – 21\010 окремих питань фінансово – господарської діяльності Лутугінської РДА за період з 01.01.2009 по 01.07.2010 за результатами ревізії встановлено, що Позивачем здійснювалась використання в грудні 2009 року коштів Стабілізаційного фонду за КПКВ 2751120 «Реалізація інвестиційних проектів соціально – економічного розвитку регіонів» всупереч бюджетним призначенням в сумі 618,03 тис.грн., а саме: кошти Стабілізаційного фонду, передбачені для будівництва 3-х опалювальних комплексів «Теплон» у сумі 618,03 тис. грн. використано на придбання обладнання, що є порушенням вимог п. 7 ст. 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 № 835-VI, п. 2 Порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для реалізації інвестиційних проектів соціально – економічного розвитку регіонів, затвердженого постановою КМУ від 28.01.2009 № 47 та вимог п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України. Крім того, позивачу було зупинено операції з бюджетними коштами розпорядженням про зупинення операцій з бюджетними коштами від 13.10.2010 № 25-14\251. Відповідач посилається на те, що позивач використав субвенції з Державного бюджету всупереч бюджетним призначенням. На думку відповідача позивачем були порушені норми Бюджетного Кодексу України, а саме не була досягнута мета призначення коштів Стабілізаційного фонду, яка була затверджена розпорядженням КМУ від 13.05.2009 року № 544-р, а саме: будівництва комплексів для опалення. Таким чином, Відповідач вважає, що Позивачем при освоєні у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для реалізації інвестиційних проектів соціально - економічного розвитку регіонів, замість будівництва опалювальних комплексів для об’єктів соціально – культурного призначення здійснено лише придбання обладнання, тобто є нецільовим використанням бюджетних коштів.
У зв’язку з наведеним відповідач вважає, вимогу № 2 законною та обґрунтованою, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Представники третьої особи – Головне управління Державного казначейства в Луганській області адміністративний позов підтримала в повному обсязі, надала письмові пояснення (а.с.115), у яких зазначив. Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, реєстрації зобов’язань та проведення платежів. Позивач по справі – Лутугинська районна державно адміністрація є розпорядником бюджетних коштів та обслуговується в управлінні Державного казначейства у Лутугинському районі Головного управління Державного казначейства України у Луганській області. Як зазначено у адміністративному позові, будівельні роботи не могли бути розпочаті без наявності обладнання, для закупівлі якого згідно договорів № 49 від 16.10.2009р., №57 від 26.11.2009р. та № 58 від 26.11.2009р. було надано 618 025,20 грн. Залишок невикористаних відкритих асигнувань у сумі 395974,80 грн., 31 грудня 2010 року було автоматично акумульовано до державного бюджету згідно Постанови КМУ № 289 від 11.03.2009 «Питання використання коштів Стабілізаційного фонду». На підставі ст. 112 Бюджетного кодексу та пункту 4 Постанови № 1232 від 21.12.2005р. «Питання Державного казначейства України», управлінням Державного казначейства у Лутугинському районі в межах наданих повноважень здійснювався контроль за відповідністю платежів зареєстрованим зобов’язанням та бюджетним асигнуванням. На цей час придбане обладнання обліковується на рахунку 141 на якому акумулюються усі витрати з капітального будівництва. Зазначені об’єкти є об’єктами незавершеного будівництва. Головне управління державного казначейства в Луганській області вважає, що після укладання додаткових угод, економічна сутність видатків на придбання обладнання, що працює лише вмонтованим, не змінилася, тому кошти Стабілізаційного фонду використані за цільовим призначенням.
На думку третьої особи позивачем була дотримана фінансова та платіжна дисципліна.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору – товариство з обмеженою відповідальністю «Теском Україна», свого представника в судове засідання не направила. До канцелярії суду № 1201 від 10.01.2011 року надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутністю. У вказаному клопотанні, третя особа підтримує позовні вимоги позивача в повному обсязі (т.2 а.с.2).
Судом було вирішено питання про можливість розгляду справи за відсутністю представника третьої особи.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що позивач – Лутугинська районна державна адміністрація, ідентифікаційний номер 04051543, є органом державної влади та внесено до реєстру неприбуткових організацій (а.с.8-9).
Відповідно до п.6 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетна установа це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів.
Статус Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-12 (далі - Закон № 2939), наказом Контрольно - ревізійного управління N 111 від 09.01.2001р., яким затверджено положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Відповідно до статті 3 Закону № 2939 Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу» інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до пункту 1.3.6 Плану роботи Контрольно – ревізійного відділу у Лутугінському районі на 3 квартал 2010 року та на підставі направлення від 05.07 2010 № 69, за період з 01.01.2009 по 01.07.2010, відповідачем проведена ревізія з 05.07.2010 по 13.08.2010 окремих питань фінансово – господарської діяльності.
За результатами ревізії був складений акт № 270-21\010 від 13.08.2010 року, яким були встановлено порушення, а саме: позивачем при освоєнні у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів, замість будівництва опалювальних комплексів, проведено видатки на придбання обладнання. Мета на яку виділялись кошти Стабілізаційного фонду – не досягнута (а.с.10)
Не погоджуючись з висновками акту, Позивач надав Відповідачу заперечення до акту ревізії (а.с.34).
Як вбачається з висновку заперечення до акту ревізії кошти Стабілізаційного фонду використано не на будівництво, а на придбання обладнання – 3х комплексів «Теплон», що не відповідає виділеним асигнуванням і є нецільовим використанням бюджетних коштів (а.с. 36-40).
Згідно з пунктами 7, 8 статті 10 Закону № 2939, посадові особи Відповідача, у тому числі, мають право пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
27 вересня 2010 року Контрольно – ревізійним управлінням в Луганській області була винесена вимога № 2, на підставі розгляду матеріалів планової ревізії – акт ревізії № 270-21\010 від 13.08.2010. Згідно вказаної вимоги, відповідач вимагає від позивача повернути бюджетні кошті, отримані у вигляді субвенцій і використані не за цільовим призначенням до державного бюджету (а.с. 33).
Згідно ст. 113 Бюджетного кодексу України органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України; порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів.
Згідно розпорядження КМУ від 13.05.2009 № 544-р «Про затвердження переліку об’єктів, що фінансуються у 2009 році за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів» Лутугинською РДА було отримано кошти з Державного бюджету, та затверджено перелік об’єктів, які будуть фінансуватися за рахунок отриманих коштів (а.с. 68), а саме: комплекс для опалення з електролітичними нагрівачами «Теплон» та теплоакумулювальною ємністю для дитячої поліклініки м. Лутугине – будівництво» (далі – дитяча поліклініка); комплекс для опалення з електролітичними нагрівачами «Теплон» та теплоакумулювальною ємністю для стоматологічної поліклініки м. Лутугине – будівництво» (далі – стоматологічна поліклініка); комплекс для опалення з електролітичними нагрівачами «Теплон» та теплоакумулювальною ємністю для гімназії м. Лутугине – будівництво» (далі – гімназія). Головним розпорядником коштів було визначено Міністерство регіонального розвитку та будівництва України.
Судом встановлено, що між Позивачем та третьою особою - ТОВ «Теском Україна» (Підрядник) були укладені договорі № 49 від 16.10.2009р., №57 від 26.11.2009р. та № 58 від 26.11.2009р., згідно яких підрядник зобов’язаний збудувати та передати Замовнику Об’єкти відповідно до затвердженої проектно - кошторисної документації (а.с.41-54). Проектно-кошторисна документація, затверджена розпорядженням голови райдержадміністрації від 23.02.2009 №120 (а.с.69-72) на підставі висновків комплексної державної експертизи за № 197 від 23.02.2009р., зведеними кошторисними розрахунками, затвердженими розпорядженням голови райдержадміністрації від 26.11.2009р. № 978 (а.с.73-78) на підставі, погоджених з Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, титулів будови, згідно яких зазначено, що загально-кошторисна вартість об’єктів складається з будівельно-монтажних робіт, пусконалагоджувальних робіт та обладнання.
Таким чином суд вважає, що придбання обладнання також входило до загальної вартості угоди, що підтверджується зазначеними документами, які були складені згідно вимог діючого законодавства.
Згідно з Наказом Міністерства Фінансів України № 1098 від 29.12.2008р. «Про паспорти бюджетних програм», зокрема для здійснення моніторингу, оцінки реалізації і контролю ефективності виконання бюджетної програми та цільового використання бюджетних коштів при формуванні бюджету за програмно - цільовим методом, застосовується паспорт бюджетної програми, який визначає напрями використання бюджетних коштів (код програмної класифікації видатків та код економічної класифікації видатків), результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до встановлених бюджетних призначень. Розмір бюджетних призначень та код економічної класифікації видатків (далі - КЕКВ) встановлюється згідно кошторису розпорядника нижчого рівня (Лутугинська РДА) та затверджується Головним розпорядником (Міністерство регіонального розвитку та будівництва). КЕКВ застосовується згідно наказу Міністерства Фінансів України від 27.12.2001р. № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» та наказу Державного казначейства України від 08.12.2006 р. № 330 «Про затвердження змін до роз’яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету» і визначено, що за кодами 2121-2123 – враховуються будівельні матеріали, які купують за рахунок коштів, що передбачаються на капітальне будівництво і використовуються у процесі будівельних робіт.
Коди 2121- 2123 включають в себе також придбання обладнання, що підлягає встановленню, а саме: готові до встановлення будівельні конструкції і деталі. До них відносяться металеві, залізобетонні і деревині конструкції, збірні елементи, обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно - технічної системи, обладнання та меблі, що потребують монтажу і передбачаються до встановлення (тобто те, що існує тільки вмонтованим, вбудованим, а також комплекти запасних частин такого обладнання), машини та механізми, обладнання та прилади, необхідні для ведення будівельних робіт, якщо це обумовлено кошторисом на будівництво.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач правомірно відобразив обладнання, яке було придбане позивачем будівництва комплексів для опалення гімназії та двох лікарень в 2009 році за кодом 2123 «Інше будівництво» (придбання)».
Крім того, те що обладнання вимагають монтажу та існує тільки вмонтованим, вбудованим, відображається за кодом 2123 «Інше будівництво» також підтверджується листом № 322 від 24.11.2010 року філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Луганській області (а.с.146).
Головним управлінням державного казначейства України було перераховано ТОВ «Теском Україна» грошові кошті на загальну суму 618 025, 20 грн., а саме: дитяча поліклініка - 191076,40 грн. (платіжне доручення № 858 від 28.12.2009 року) (а.с. 119); стоматологічна поліклініка - 91076,40 грн. (платіжне доручення № 771 від 01.12.2009) (а.с. 122); гімназія – 235872,40 грн. (платіжне доручення № 817 від 23.12.2009) (а.с.120).
Керуючись ст. 3 Бюджетного кодексу України, 30 грудня 2009 року були укладені додаткові угоди до договорів № 49,57, 58 між позивачем та ТОВ «Теском Україна» (а.с. 56) на суму виконаних зобов’язань у 2009 році та умови договору стосовно предмета закупівлі не було змінено відносно придбання обладнання, яке підлягає монтажу та працює тільки вмонтованим. Згідно Постанови КМУ № 289 від 11.03.2009р. «Питання використання коштів Стабілізаційного фонду» - 31 грудня 2010 року залишок невикористаних відкритих асигнувань у сумі 395974,80грн. було автоматично акумульовано до державного бюджету.
У зв’язку з зазначеним суд критично оцінює посилання відповідача, на те що кошти Стабілізаційного фонду, передбачені для будівництва 3-х опалювальних комплексів «Теплон» використано на придбання обладнання є не цільовим використанням грошових коштів. Документація, яка була надана позивачем і яка була досліджена в судовому засіданні доводить, що обладнання входило у вартість договорів, було передбачено титулом будови, будівництва, які були узгоджені з міністерством регіонального розвитку та будівництва. Згідно платіжних доручень (а.с.119-123) в графі «призначення платежу» зазначено «КЕКВ 2123 опл.для опал з електор.нагр. «Теплон»».
Також посилання відповідача на те, що не була досягнута мета на яку виділялись грошові кошті Стабілізаційного фонду, не відповідає обставинам справи. Представниками позивачем та відповідача була надані фотографії комплексів «Теплон» (а.с.162), що фактично доводить, що обладнання було змонтоване. Будівельно – монтажні роботи, які були передбачені документацією не могли бути розпочати без наявності обладнання, що підтверджується проектно-кошторисною документацією, поясненнями представників позивача та третьої особи. Крім того, згідно балансу на 01.01.2010, вказані об’єкти були відносини до незавершеного капітального будівництва (код рядка 140) (а.с. 79 оборотна сторона).
Бюджетним кодексом України визначено засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин, відповідальність за порушення бюджетного законодавства та регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням відповідних бюджетів.
Бюджетна система України ґрунтується на принципах, визначених статтею 7 Бюджетного кодексу (далі - Кодекс), одним із яких є принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Положеннями статті 119 Кодексу визначено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим Законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним кошторисом.
При цьому Кодексом чітко визначено наступне:
- бюджетні призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Кодексом, Законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування;
- бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету;
- кошторис - основний плановий документ бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.
Відповідно до Кодексу бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права, зокрема рішеннями Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі центральних органів виконавчої влади, прийнятих на підставі і на виконання Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.
Згідно з нормативно-правовими актами, зокрема, для здійснення моніторингу, оцінки реалізації і контролю ефективності виконання бюджетної програми та цільового використання бюджетних коштів при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом застосовується паспорт бюджетної програми, який визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до встановлених бюджетних призначень.
Стаття 112 Бюджетного кодексу України визначає повноваження Державного казначейства України, відповідно до якої ДКУ здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету України; встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням; здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням.
В судовому засіданні представники позивача долучили до матеріалів справи у якості письмового доказу, висновок експертно – економічного дослідження № 2712\24 (а.с.201), згідно якого, вбачається що не цільове використання позивачем грошових коштів документально не підтверджується.
Згідно ч.1. ст..69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Виходячи з норм Кодексу адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що вказаний письмовий доказ містить інформацію щодо предмету доказування є належним та допустимим.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем не допускалася не цільове використання коштів Стабілізаційного фонду, оскільки мало місце витрачання коштів на обладнання, яке було змонтоване, що передбачалось зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва та титулом будівництва, необхідність придбання яких була обумовлена технічними характеристиками комплексу для опалення з електричними нагрівачами «Теплон» та теплоакумулювальною ємкістю.
Суд вважає, вимогу неправомірною, так як, позивач використав субвенції з Державного бюджету згідно їх призначення, що підтверджується затвердженої проектно - кошторисною документацією.
Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог про визнання незаконною вимоги №2 про повернення використаної не за цільовим призначенням суми субвенцій до відповідного бюджету, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Лутугинської районної державної адміністрації Луганській області до Контрольне – ревізійного управління у Луганській області, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Управління Державного казначейства в Луганській області, ТОВ «Теско Україна» про визнання вимоги № 2 від 27.09.2010 року неправомірною задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області № 2 про повернення використаної не за цільовим призначенням суми субвенції до відповідного бюджету від 27.09.2010.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 24 січня 2011 року.
СуддяК.Ю. Широка