ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.12.2021Справа № 910/9752/16

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алко-Інвест»

до 1. Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ»

2. Державного підприємства «Адміністрація морський портів України»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів

1. Міністерство інфраструктури України

2. Компанія «WELLGOS PQ S.A.»

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «3-А»

4. Компанія «Dead Sea Shipping and Marine Company»

про стягнення 9060659,00 дол США.

Представники учасників справи:

від позивача: Цвера І.С.;

від відповідача 1: Ільченко К.Р.;

від відповідача 2: Сидоренко Д.О.;

від третьої особи 1: Ігнатенко Т.Б.;

від третьої особи 2: не з`явився;

від третьої особи 3: не з`явився;

від третьої особи 4: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

27.05.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Алко-Інвест» з вимогами до Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» (змінило найменування на Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ») та Державного підприємства «Адміністрація морський портів України» про солідарне стягнення 9060659,00 дол США.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем 1 було неправомірно самовільно вивантажено з судна Faina належний позивачу вантаж, який прибув у порт Іллічівськ - 551 автомобіль, які в подальшому в результаті злочинних дій громадян Лівії, які захопили в полон громадян України та тероризували державу Україна, було передано злочинцям до Лівії в обмін на моряків. Протиправними діями відповідача 1 позивачу завдано збитки у розмірі вартості 551 автомобіля, що становить 9060659,00 дол США. Оскільки вказані автомобілі у кількості 551 одиниця позивач мав намір продати іншим особам, то причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача 1 і збитками полягає в тому, що належний позивачу на праві власності вантаж не був доставлений перевізником у визначене договором місце та не був вручений зазначеним позивачем особам у зв`язку з втратою вантажу через його протиправне вивантаження. Оскільки після реорганізації відповідача 1 неможливо точно встановити обов`язки підприємства щодо правовідносин, що склались, позивач вважає, що відповідач 2 несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями щодо відшкодування шкоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 порушено провадження у справі №910/9752/16 (суддя Підченко Ю.О.), судове засідання призначено на 17.06.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2016, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №910/9752/16, відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Алко-Інвест».

Постановою Верховного Суду від 29.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №910/9752/16 скасовано; справу №910/9752/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Внаслідок проведеного автоматизованого розподілу справу №910/9752/16 передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 справу №910/9752/16 прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.10.2021.

06.10.2021 відповідачем 1 подано заяву про закриття провадження у справі.

06.10.2021 від відповідача 1 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 06.10.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 03.11.2021.

03.11.2021 позивачем подані письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 03.11.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 17.11.2021.

16.11.2021 від відповідача 1 надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи №910/9752/16.

У підготовчому засіданні 17.11.2021 судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про колегіальний розгляд справи.

Зокрема, судом було враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 10 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Таким чином, питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Заява про призначення колегіального розгляду справи повинна бути обґрунтованою та мотивованою, повинні бути вказані конкретні обставини, що свідчать про складність конкретної справи або про складність певної категорії спору. Заява також повинна бути підтверджена фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.

Однак, відповідач 1 у клопотання про призначення колегіального розгляду справи не навів обставин на підтвердження складності справи або складності спору, не надав жодного доказу в обґрунтування поданого клопотання, обмежившись при цьому лише твердженням про значну ціну позову, участю у справі іноземних осіб та відкритих кримінальних проваджень щодо шахрайства посадових осіб як судна, так і директора позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовив відповідачу 1 у задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

У підготовчому засіданні 17.11.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 08.12.2021.

08.12.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

08.12.2021 відповідачем 1 подано заяву про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/9752/16.

Вказана заява обґрунтована тим, що суддею було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про колегіальний розгляд даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Згідно Європейської Хартії «Про закон «Про статус суддів» судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одночасно, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно п.п.2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Заява позивача про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/9752/16 мотивована тим, що суддею було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про призначення колегіального розгляду справи №910/9752/16.

Однак, суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

У ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу (ч. 4 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України).

У ч.ч. 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з ч. 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 9 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Таким чином, оскільки позивачем не наведено суду обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які є підставами для відводу судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/9752/16, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявленого позивачем відводу судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/9752/16.

Відповідно до ч. 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись приписами ст.ст. 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/9752/16.

2. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст складено та підписано 09.12.2021.

Суддя О.М. Спичак