ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  11/396

26.11.07

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс»

до	Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»

про	визнання договору недійсним.

          Суддя  Євсіков О.О.

Представники

від позивача

-          Галич М.Д. (предст. за дов.);

від відповідача

-          Оксак М.В. (предст. за дов.).

У судовому засіданні 26.11.2007 за згодою представників сторін на підставі ст. 85  ГПК  України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс»з урахуванням останньої заяви про уточнення позовних вимог від 01.11.2007 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору про поставки товару № 0336/07 від 20.03.2007, укладеного між ТОВ «Медфармсервіс»та ТОВ «Аптека Біокон»(за редакцією відповідача) та договору № 0017/07 від 01.01.2007, укладеного між ТОВ «Медфармсервіс»та ТОВ «Аптека Біокон»(за редакцією позивача).

Ухвалою від 01.10.2007 порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 15.10.2007.

Ухвалою від 15.10.2007 судове засідання було відкладено на 29.10.2007. у зв’язку з неявкою представника відповідача; витребувано від сторін додаткові докази.

Ухвалою від 29.10.2007 розгляд справи було відкладено на 01.11.2007.

Ухвалою від 01.11.2007 розгляд справи було відкладено на 26.11.2007.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

01 січня 2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс»(далі - ТОВ «Медфармсервіс») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»(далі - ТОВ «Аптека Біокон») був укладений договір № 0017/07 про поставку товару.

20 березня 2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»був укладений договір №0336/07 про поставку товару.

Під час ведення переговорів про укладання спірного договору (договорів) сторони дійшли згоди укласти договір, якщо розрахунок за поставлений товар не буде перевищувати 55 днів. Відповідач підготував проект спірного договору (договорів), запросив ТОВ «Медфармсервіс»до себе для укладання договору.

Однак в своєму проекті договору (договорів) відповідач навмисно зазначив, що платежі за поставлений по даному Договору Товар проводяться Покупцем в термін зазначені в видатковій накладній - п. 3.1 Договору (договорів). У той же час в видатковій накладній з боку відповідача немає посилання на прізвище та ім'я людини, яка підписує накладну та визначала дату оплати 30 днів.

За таких обставин ТОВ «Аптека Біокон»(ЄДРПОУ 30263519), на думку позивача, навмисно ввела в оману ТОВ «Медфармсервіс»щодо обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Оскільки відповідач, за твердженням позивача, навмисно ввів останнього в оману щодо його обов’язку оплатити отриманий товар, ТОВ «Медфармсервіс»просить визнати такий договір (договори) недійсним.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні позовних вимог не визнав, мотивуючи свої заперечення наступним.

Вищевказані договори –це фактично один і той самий договір, лише перепідписаний сторонами, і поставки товару здійснювались саме за договором № 0336/07 від 20.03.2007.

Згідно з пп. 3.1 Договору та накладними оплата проводиться покупцем в терміни, що зазначені в накладних. На підставі зазначеного Договору за перерахованими накладними позивач отримав Товар на загальну суму 50.044,94 грн.: № 2044761 від 08.05.2007 з узгодженим терміном сплати до 07.06.2007; № 2044762 від 08.05.2007 з узгодженим терміном сплати до 07.06.2007; № 2044892 від 10.05.2007 з узгодженим терміном сплати до 09.06.2007; № 2044759 від 10.05.2007 з узгодженим терміном сплати до 09.06.2007; №2049471 від 14.05.2007 з узгодженим терміном сплати до 13.06.2007; № 2054161 від 17.05.2007 з узгодженим терміном сплати до 16.06.2007; № 2054153 від 17.05.2007 з узгодженим терміном сплати до 16.06.2007 № 2094736 від 22.06.2007 з узгодженим терміном сплати до 22.07.2007.

Враховуючи вищевикладене, відповідач стверджує, що отримуючи Товар від ТОВ "Аптека Біокон", позивач погодився  із строком оплати, зазначеним в накладних, та умовами співпраці, визначеними у Договорі поставки № 0336/07 від 20.03.2007.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши  пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 01 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс»(далі - ТОВ «Медфармсервіс») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»(далі - ТОВ «Аптека Біокон») був укладений договір № 0017/07 про поставку товару.

20 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»був укладений договір № 0336/07 про поставку товару.

Вказані договори є абсолютно ідентичними за текстом та відрізняються виключно датами складення та реєстраційними номерами.

Судом встановлено, що договір № 0017/0701 від 01 січня 2007 року сторонами фактично не виконувався, товар не поставлявся, а кошти не перераховувались. Документів чи інших доказів, які спростовували факт невиконання цього договору, суду не надано. При цьому суд відзначає таке В матеріалах справи наявні копії двох платіжних доручень позивача № 1349 від 23.07.2007 та № 1354 від 2.07.2007 на оплату товарів за накладними відповідно: № 2044762 від 08.05.2007 та № 2044761 від 08.05.2007. В обох платіжних дорученнях вказано, що накладні видані на підставі договору № 0017/07 від 01.01.2007. Разом з тим у вказаних накладних (копії – у справі) вказано, що вони видані на підставі договору № 0336/07 від 20.03.2007.

Таким чином, 20.03.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека "Біокон"  та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медфарсервіс" укладено договір поставки товарів № 03316/07, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався поставити (передати у власність/повне господарське володіння) позивачеві продукцію - лікарські засоби та вироби медичного характеру у кількості та за цінами, визначеними видатковими накладними на кожну партію товару, а позивач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити вартість поставленої продукції.

На виконання умов Договору відповідачем, в особі Донецького представництва ТОВ "Аптека Біокон", що діє на підставі Положення про Донецьке представництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека "Біокон" та є повноважним представником головного підприємства, у період з 08.05.2007 по 22.06.2007 згідно накладних №2044761 від 08.05.2007, № 2044762 від 08.05.2007, № 200892 від 10.05.2007, № 2044759 від 10.03.2007, № 2049471 від 14.05.2007, № 2054161 від 17.05.2007 № 2054153 від 17.05.2007, № 2094736 від 22.06.2007 поставив позивачеві обумовлену Договором продукцію на загальну суму 50.044,94 грн.

Позивачем товар прийнято, що підтверджується підписами сторін на зазначених накладних, скріплених печатками обох підприємств.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку про доведеність факту передачі позивачу продукції на суму 50.044,94 грн., тобто обов'язок відповідача вважається виконаним відповідно до норм статті 664 ЦК України та п. п. 1.1, 4.1 Договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що отримуючи Товар від ТОВ „Аптека Біокон", позивач погоджувався із строком оплати, зазначеним в накладних, та умовами співпраці, визначеними у Договорі поставки № 0336/07 від 20.03.2007.

Заперечення позивача щодо неможливості прийняття вказаних накладних в якості доказу виконання договору  у зв'язку з тим, що у видаткових накладних підпис особи завірено печаткою Донецького представництва - ЄДРПОУ 34771213, повноваження якого за договором сторонами зовсім не було обумовлено, судом до уваги не приймається, оскільки позивач своїми діями, у тому числі щодо отримання та оплати вартості поставленого товару, підтвердив факт наявності між сторонами правовідносин, що виникли з договору поставки № 3316/07 від 20.03.2007, що підтверджується платіжними дорученнями, в яких в графі "призначення платежу" зазначені спірні накладні.

Перелічені накладні належним чином оформлені: підписані представниками сторін, скріплені їх печатками, мають посилання на Договір поставки № 3316/07 від 20.03.2007 (на підставі якого було відвантажено товар), в накладних зазначений строк оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до п. п 1.1, 2.1, розділу 3 Договору позивач зобов'язаний оплатити вартість поставленої продукції у термін, визначений накладними, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Проте взяті на себе згідно Договору обов'язки позивач виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 04.10.2007 за ним утворилася заборгованість в сумі 36.134 грн. 29 коп., що позивачем не спростовано.

Як свідчать матеріали справи, отримавши товар, позивач несвоєчасно його оплачував, а саме з порушенням умов, зазначених та погоджених Сторонами у Договорі поставки № 0336/07 від 20.03.2007, у зв'язку з чим ТОВ "Аптека Біокон" подало позовну заяву до суду та в примусовому порядку вимагало стягнути з ТОВ „Медфармсервіс" кошти за поставлений товар.

Суд враховує посилання відповідача на рішення Господарського суду Донецької області від 22.10.2007 у справі 39/260 за позовом ТОВ "Аптека Біокон" до ТОВ "Медфармсервіс" про стягнення 52.307,19 грн. за договором поставки № 0336/07 від 20.03.2007, яким:

- позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека "Біокон" задоволено;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфарсервіс", м. Донецьк, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека "Біокон", м. Київ, основний борг в сумі 28 134 грн. 29 коп., пеню в сумі 42 грн. 13 коп., 3% річних в сумі 274 грн. 20 коп., витрати за державним митом в сумі 545 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., витрати на оплату юридичних послуг в сумі 1 350, 00 грн.;

- провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека "Біокон", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфарсервіс", м. Донецьк, в частині стягнення основного боргу в сумі 8 000 грн. 00 коп. –припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Однак, суд бере до уваги вказане рішення Господарського суду Донецької області від 22.10.2007 лише як підтвердження факту звернення "Аптека "Біокон" до "Медфарсервіс" до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором від 20.03.2007, оскільки вказане рішення станом на день розгляду даного спору (у справі 11/396) не набрало законної сили, що сторонами не заперечується.

Розглядаючи спір по суті, суд також відзначає, що відповідно до ст. 265 Господарського Кодексу України ТОВ "Аптека Біокон" та ТОВ "Медфармсервіс" уклали: Договір поставки товару № 0336/07 від 20.03.2007, Договір поставки товару № 0017/07 від 01.01.2007.

Керуючись ст. 3 Цивільного кодексу України, сторони при укладенні Договорів застосували загальні засади цивільного законодавства - свобода вибору змісту договору, додержуючись при цьому загальних вимог, необхідних для чинності правочину та встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не  може  суперечити  цьому Кодексу, іншим  актам цивільного законодавства, а  також  моральним   засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Після досягнення сторонами згоди в належній формі з усіх істотних умов по Договору поставки товару № 0336/07 від 20.03.2007 та Договору поставки товару № 0017/07 від 01.01.2007 відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України дані Договори відносяться до укладених договорів.

ТОВ "Аптека Біокон" відвантажило товар на умовах визначених саме Договором № 0336/07 від 20.03.2007 за накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

В накладних є посилання на Договір поставки № 0336/07 від 20.03.2007, за яким і було відвантажено товар.

ТОВ "Медфармсервіс" підтвердило свою згоду отримувати та оплачувати Товар поставлений від ТОВ "Аптека Біокон" на умовах, визначених Договором поставки товару № 0336/07 від 20.03.2007.

При цьому суд бере до уваги, що обидва договори підписані повноважними представниками обох сторін, що позивачем в належний і допустимий спосіб не спростовано.

Що стосується виписки накладних та їх засвідчення підписами посадових осіб та печаткою Донецького представництва ТОВ "Аптека Біокон", то суд дійшов висновку, що зазначені обставини аж ніяк не впливають на належне виконання своїх обов’язків за договором відповідачем, жодних обмежень з цього приводу будь-яким договором, підписаним між сторонами, не встановлено.

Нормами чинного законодавство не заборонено сторонам при веденні своєї господарської діяльності та виконанні статутних цілей укладати кілька договорів з однаковим змістом та однакової форми, додержуючись при цьому загальних вимог закону встановлених Розділом IV Главою 16 Цивільного кодексу України. Тим більше, що в даному випадку предмети кожної конкретної поставки за договором визначаються саме накладними, а не конкретними пунктами договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведені позивачами у позовній заяві, суду не надано.

З урахуванням викладених обставин позовні вимоги визнаються необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання як такого, що оформлене відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                           О.О. Євсіков

            Дата підписання рішення –03.12.2007.