АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-684/2011 Головуючий у 1-й інстанції:. Мінасов В.В.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 лютого 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Бондаря М.С.
суддів: Кухаря С.В.
Крилової О.В.
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий ДІМ «АК РИТМ»про стягнення заборгованості.
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2006 року Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача у якому вказав, що приватним підприємцем ОСОБА_5 до магазинів ВАТ АТПК «Ритм»було поставлено товару на 97313,91 грн. Оплата за товар повинна була відбутися після його реалізації. ВАТ АТПК «Ритм»з ОСОБА_5 не розрахувалося та своїми листами підтвердило наявність заборгованості і те, що його правонаступником є ТОВ «ТД «АК Ритм». ТОВ «ТД «АК Ритм»визнало борг, сплативши його частку у сумі 3000 грн. 02.11.2006 року між ПП ОСОБА_5 на ОСОБА_6 було укладено договір про відступлення права вимоги від відповідача суми боргу. Тому просила стягнути з відповідача з урахуванням індексу інфляції 127467,36 грн. заборгованості.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов згідно якого стягнути з ТОВ «Торговий Дім «АК «Ритм»на користь ОСОБА_4, 127 467,36 грн. заборгованості за поставлений товар.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, між іншим, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦК України).
Отже, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Судом установлено, що предметом договору про відступлення права вимоги, укладеного 2 листопада 2006 року між ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 6-7), є передані первісним кредитором новому кредитору права вимоги за квитанціями-накладними (т. 1 а.с. 38-149) на підставі яких до магазинів ВАТ АТПК «Ритм»було передано товар на 97313,91 грн.
Ураховуючи те, що за зазначеними накладними, без укладення окремо письмового договору з зазначенням всіх суттєвих умов, з зазначенням обсягу прав та обов’язків сторін, та строків і порядку його виконання неможливо встановити не тільки момент виникнення права вимоги та дійсність цієї вимоги а і правову природу відносин між приватним підприємцем і юридичною особою. Тому дійсність вимоги яка підлягає окремо доведенню і встановленню не могла перейти до позивачки за вказаним договором
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Таким чином враховуючи вказані обставини спір виник між приватним підприємцем і юридичною особою на підставі господарських відносин, позивач не була учасником цих господарських відносин, а тому її права у вказаних правовідносинах ніким не порушуються і не оспорюються.
Окрім цього, вказаний договір про відступлення права вимоги діяв лише до 31 грудня 2007 року, термін його дії сторонами в договорі не продовжувався, а тому за спливом строку дії договору позивач взагалі не є учасником будь яких правовідносин ні з приватним підприємцем ні з юридичною особою, всі права які і передавались за договором вони перейшли знову до приватного підприємця.
Також виходячи з тексту договору про відступлення права вимоги в тому числі і з п 2.3 де вказано, що ОСОБА_4 веде справи в суді з усіма правами, що надані законом позивачу, в тому числі, відмови від позову, укладення мирової угоди, зміни предмета позову, оскарження рішень суду, отримання виконавчих документів і надання їх до стягнення цей договір по своїй природі був також договором представництва на ведення справ в суді.
Таким чином ОСОБА_4 фактично була на момент дії договору представником інтересів приватного підприємця і могла звертатись саме до господарського суду однак не в своїх інтересах а в інтересах приватного підприємця.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що жодних належних доказів щодо того, що відповідач по справі є правонаступником ВАТ АТПК «Ритм»позивачем не надано, навпаки встановлено, що відповідно до статуту відповідача він не є правонаступником жодної юридичної особи.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів. -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: