Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2011 р. справа № 2а-28230/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15:30 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Могілевському А.А.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Савченко С.В.
при секретарі Могілевському А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел»
до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії
за участю
представника позивача Ангелін І.І. за дов.
представника відповідача Таранов Є.Г. за дов.
ВСТАНОВИВ
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Вітел” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними рішення Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції, які містяться у листах від 12.10.10 № 15716/15-013 та від 05.11.10 № 16796/15-013, якими ТОВ «Вітел» було відмовлено у прийнятті реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 28.09.10 та від 16.10.10 до виконання у зв’язку з тим, що в заявах були вказані недостовірні данні стосовно місцезнаходження платника та зобов’язання Горлівську об’єднану державну податкову інспекцію видати ТОВ «Вітел» нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Позивач в обґрунтування повних вимог зазначив, що 28 вересня 2010 року та, повторно, 16 жовтня 2010 року він звернувся до податкового органу з реєстраційною заявою форми № 1-ПДВ про перереєстрацію як платника податку на додану вартість у зв’язку зі зміною юридичної адреси. Проте, відповідач двічі відмовив у перереєстрації платника податку на додану вартість з тієї підстави, що до реєстраційної заяви позивач вніс недостовірні відомості щодо місцезнаходження. Зазначає, що відповідач, відмовляючи у реєстрації платником ПДВ, порушив вимоги Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 року за № 208/4429.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, зазначивши, що реєстраційну заяву форми № 1-ПДВ було не прийнято до виконання у відповідності до вимог Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79. Відповідач зазначає, згідно довідки податкової міліції від 4 жовтня 2010 року, місцезнаходження позивача за зареєстрованою юридичною адресою працівниками податкової міліції не було встановлено. Оскільки 27 жовтня 2010 року працівниками податкової міліції за цією ж адресою було встановлено місцезнаходження позивача, позивачу було запропоновано надати нову реєстраційну заяву. На підставі вищевикладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою «Вітел» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 25101446, перебуває на податковому обліку в Центрально-міському відділенні Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серія А00 № 664301, 17 вересня 2010 року позивачем було здійснено зміна місцезнаходження юридичної особи згідно змін до установчих документів від 10.09.2010 року.
Визначення платників податку на додану вартість, порядок та умови реєстрації, підстави для відмови у реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану варітьсь визначені Законом України “Про податок на додану вартість”.
Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01 березня 2000 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 року за №208/4429) затверджене Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення), в редакції, яка була чинна на момент оскаржувальних рішень податкової інспекції, яким визначені порядок реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість; присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.
Відповідно до п. 21 Положення, перереєстрація платника податку на додану вартість проводиться та Свідоцтво підлягає заміні в разі виникнення змін у даних платника податку на додану вартість, які стосуються ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, реєстраційного (облікового) номера із ТРДПАУ та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника податку, та якщо зміни, не пов'язані із припиненням платника податку на додану вартість, крім випадків, визначених абзацом другим пункту 8 цього Положення, або відповідно до Порядку обліку такі зміни не передбачають зняття з обліку платника податку на додану вартість в одному податковому органі і взяття на облік в іншому.
Для заміни Свідоцтва платник податку на додану вартість зобов'язаний у десятиденний строк після виникнення змін подати до податкового органу, у якому він перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Податковий орган видає платнику податку нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації.
Відповідно до пункту 13 цього положення реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ направляється особою на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу:
а) особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, - не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним підпунктом Закону;
б) особами, які підлягають податковій реєстрації у зв'язку із здійсненням ними операцій, визначених у підпунктах 2.3.2 - 2.3.4 пункту 2.3 та пункті 2.4 статті 2 Закону, - не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку здійснення таких операцій;
в) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, - не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
У заяві про реєстрацію зазначається причина (причини) реєстрації платником податку, а також указується один із способів отримання Свідоцтва про податкову реєстрацію - поштою або безпосередньо в податковому органі. Реєстраційну заяву обов'язково має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.
Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Як встановлено судом, 28 вересня 2010 року позивач звернувся до податкового органу з реєстраційною заявою про перереєстрацію платника податку на додану вартість у зв’язку зі зміною юридичної адреси підприємства, до якої було додано оригінал свідоцтва платника податку на додану вартість від 30.01.2009 року № 100162460. 12 жовтня 2010 року за номером 15716/15-013 податковим органом було відмовлено у проведенні зазначеної перереєстрації у зв’язку з зазначенням у реєстраційній заяві недостовірних відомостей стосовно місцезнаходження позивача. Зазначений лист підписано заступником начальника Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Воронцовою О.А.
Під час розгляду справи на підтвердження правомірності прийнятого рішення від 12 жовтня 2010 року про відмову у перереєстрації позивача платником податку на додану вартість представник відповідача посилався на незнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел” за юридичною адресою –вул. Першотравнева, 18/2 м. Горлівка, Донецька обл., 84601. На підтвердження цього факту представник відповідача надав суду Довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 4 жовтня 2010 року № 14589/26, згідно якої місцезнаходження платника податків не було встановлено. Зазначену довідку підписано начальником податкової міліції Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Пшенишнюк В.А.
Згідно вимог статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса її органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно частини 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості по місцезнаходження підприємства міститься в Єдиному державному реєстрі. Згідно з пункту 5 статті 17 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Статтею 19 вказаного Закону закріплений порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Частиною 1 статті 18 цього закону визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЕ № 211707 місцезнаходженням позивача є вул. Першотравнева, 18/2 м. Горлівка, Донецька обл., 84601.
Надана відповідачем довідка не містить посилання на те, які саме обставини стали підставою для висновку про те, що ТОВ “Вітел” не знаходиться за юридичною адресою: в довідці не зазначено назву організації або інших осіб, що знаходяться за зазначеною адресою, не вказано посади та прізвища осіб, з пояснень яких слідує, що позивач відсутній за вказаною адресою тощо.
Перелік підстав, з яких податковий орган може відмовити у реєстрації платників ПДВ передбачений пунктом 14.1. Положення про реєстрацію платників ПДВ, в редакції, яка була чинна на момент спірних правовідносинах, згідно з яким податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 2 цього Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені пунктом 25 цього Положення.
Як встановлено судом, жодна із підстав, передбачених пунктом 14.1. Положення про реєстрацію платників ПДВ, не стала підставою у відмові в перереєстрації позивачу платником ПДВ.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у перереєстрації платником ПДВ діяв не на підставі чинного законодавства.
Одночасно у судовому засіданні встановлено, що позивач вдруге, 16 жовтня 2010 року звернувся до податкового органу з реєстраційною заявою про перереєстрацію платника податку на додану вартість у зв’язку зі зміною юридичної адреси підприємства.
5 листопада 2010 року за номером 16796/15-013 податковим органом було відмовлено у проведенні зазначеної перереєстрації у зв’язку з зазначенням у реєстраційній заяві недостовірних відомостей стосовно місцезнаходження позивача. Зазначений лист підписано начальником Центрально-міського відділення Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Водоп’яновою О.Є.
При цьому, 3 листопада 2010 року (за два дні до прийняття рішення про відмову) податковим органом було надано лист позивачу про підтвердження його місцезнаходження за зміненою юридичною адресою. Вказаний лист підписано заступником начальника Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Матюха Е.А. Факт знаходження позивача за юридичною адресою на момент відмови відповідачем в перереєстрації платником ПДВ 5 листопада 2010 року також знайшов підтвердження під час розгляду справи з боку відповідача, яким надано витяг з реєстру позивача, в якому з 27 жовтня 2010 року позивачу встановлено стан «0» - основний платник, місцезнаходження якого за юридичною адресою підтверджено.
Таким чином, при відмові 5 листопада 2010 року ТОВ «Вітел» податковому органу було достовірно відомо про знаходження ТОВ «Вітел» за юридичною адресою, однак, незважаючи на встановлення самим податковим органом таких обставин, податковим органом допущені грубі порушення вимог Положення, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в частині використання повноважень органу державної влади не з метою, з якою це повноваження надано, тобто, з перевищенням таких повноважень. Суд зазначає, що матеріали справи містять дві відповіді податкового органу на адресу ТОВ «Вітел» (від 3 листопада 2010 року та від 5 листопада 2010 року), які повністю суперечать одна одній, що є неприпустимо з боку органу державної влади та є зловживанням.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем при відмові позивачу у реєстрації грубо порушені вимоги Положення про реєстрацію платників ПДВ та відповідач діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому його оскаржувані дії, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, і обраний позивачем спосіб поновлення порушеного права (зважаючи на порушення його прав позивачем двічі) у вигляді зобов’язання відповідача видати ТОВ «Вітел» нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, суд вважає правильним, що є правовою підставою для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел” до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними рішення Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції, які містяться у листах від 12.10.10 № 15716/15-013 та від 05.11.10 № 16796/15-013, якими ТОВ «Вітел» було відмовлено у прийнятті реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 28.09.10 та від 16.10.10 до виконання у зв’язку з тим, що в заявах були вказані недостовірні данні стосовно місцезнаходження платника та зобов’язання Горлівську об’єднану державну податкову інспекцію видати ТОВ «Вітел» нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість – задовольнити.
Визнати протиправними рішення Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції, які містяться у листах від 12.10.10 № 15716/15-013 та від 05.11.10 № 16796/15-013, якими ТОВ «Вітел» було відмовлено у прийнятті реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 28.09.10 та від 16.10.10 до виконання у зв’язку з тим, що в заявах були вказані недостовірні данні стосовно місцезнаходження платника.
Зобов’язати Горлівську об’єднану державну податкову інспекцію видати ТОВ «Вітел» нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел” витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 січня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 1 лютого 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Савченко С. В.