ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4894/21

          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1   про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі  звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути податковий борг в сумі 4723,00 грн.    

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 20.05.2020 за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань у загальній сумі 4723,00 грн. До боржника застосовувались заходи стягнення визначені Податковим кодексом України, а саме на підставі підпункту 59.1 статті 59 ПК України відповідачу вручено податкову вимогу та згідно статті 89 ПК України контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. Однак, вказані дії контролюючого органу не призвели по погашення податкового боргу, тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути вказаний борг з відповідача.

Ухвалою від 04.10.2021 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою сторонам встановлені строки на надання заяв по суті справи.

Відповідачем наданий до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого убачається, що вона не визнає позов. Зокрема, зазначає, що ніколи не займалась підприємницькою діяльністю. Крім того, відповідач просить розстрочити сплату податкового боргу у зв`язку із скрутним матеріальним становищем через малу заробітну плату, хворобу та утримання хворого сина, який не працює.

Ухвалою від 03.11.2021 повернуто без розгляду клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про продовження процесуального строку для надання відповіді на відзив.

10.11.2021 до суду надійшло клопотання позивача про прийняття рішення щодо надання розстрочення податкового боргу, за змістом якого позивач покладається на розсуд суду.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , (рнокпп НОМЕР_1 ) зареєструвалась як фізична особа-підприємець 14.04.2020 №24990000000058995. Відповідача взято на податковий облік до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонського управління, Херсонська ДПІ (Херсонський район) від 14.04.2020 № 210320088365.

Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 16.04.2020 № 13542/фоп відповідач була платником єдиного податку ІІ групи.

З матеріалів справи убачається, що на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідачу нараховане податкове зобов`язання по єдиному податку, а саме: 20.05.2020 на суму 944,60 грн, з терміном сплати 20.05.2020; 20.06.2020 на суму 944,60 грн, з терміном сплати 20.06.2020; 20.07.2020 на суму 944,60 грн, з терміном сплати 20.07.2020; 20.08.2020 на суму 944,60 грн, з терміном сплати 20.08.2020; 20.09.2020 на суму 944,60 грн. з терміном сплати 20.09.2020.

Отже, нараховане та не сплачене податкове зобов`язання за вказаний період складає 4723,00 грн.

Оскільки нараховані податкові зобов`язання не були сплачені у встановлені законодавством строки, контролюючим органом сформовано вимогу від 06.07.2020 № 7062-10 на суму 1 889, 20 гривень.

Також з матеріалів справи убачається, що контролюючим органом прийнято рішення від 06.07.2020 № 7062-10 про опис майна у податкову заставу.

Вимога та рішення про опис майна у податкову заставу направлені відповідачу та отримані нею 01.09.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення №7300308269816.

Грошові зобов`язання відповідачем не сплачені у строки, визначенні законодавством України, тому податковий орган просить стягнути їх у судовому порядку.

Також судом встановлено, що 03.09.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 2004990060001058995 про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 на підставі власного рішення.

Вирішуючи дані правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають  встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Відповідно до пункту 1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Положеннями п.295.1 ст.295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Як вбачається з облікової картки платника податковий борг, який рахується за відповідачем станом на 31.12.2020 складає 4723,00 грн. Наявність вказаного податкового боргу підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем не надано жодного спростування наявності податкового боргу.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що вона не займалась підприємницькою діяльністю з огляду на те, що вона самостійно подала до контролюючого органу заяву від 16.04.2020 № 13542/фоп про застосування спрощеної системи оподаткування та визначила ІІ групу платника єдиного податку.

З огляду на викладене та в силу положень ст.295 ПК України у відповідача виник обов`язок зі сплати єдиного податку.

Враховуючи, що відповідач є платником єдиного податку, однак не сплачувала єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску, за нею рахується податкове зобов`язання, яке за період з 20.05.2020 по 20.09.2020, становить 4723,00 грн, яке перетворилось на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Статтею 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що податковим органом сформована вимога від 06.07.2020 № 7062-10 на суму 1 889, 20 грн.

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач є постійним боржником, що підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст.88 ПК України).

З матеріалів справи убачається, що контролюючим органом прийнято рішення про опис майна відповідача у податкову заставу від 06.07.2020 № 7062-10.

Як вже зазначалось вище, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу вручені відповідачу 01.09.2020 року.

Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт     120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як встановлено судом, станом на день звернення до суду з даним позовом підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця   ОСОБА_1 припинена.

Разом з тим, положеннями ст.97 ПК України передбачено погашення грошових зобов`язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством. У цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Підпунктом 97.4.3 пункту 97.4 статті 97 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи - підприємця є така фізична особа.

Отже, державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 817/429/16.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України  передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано жодного доказу на спростування наявності узгодженого грошового зобов`язання, за стягненням якого звернувся позивач, натомість позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження наявності узгодженого грошового зобов`язання, дотримання процедури визначення податкового зобов`язання відповідача, повідомлення відповідача про наявність податкового боргу та вчинення усіх встановлених дій, які б призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Проаналізувавши норми чинного законодавства України та дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо питання про розстрочення виконання рішення суду, слід зазначити таке.

Відповідно до ч.6 ст.246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: порядок і строк виконання рішення; надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

 У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні (ч.1 ст.372 КАС України). 

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема щодо фізичної особи - захворювання самої особи та членів її сім`ї, її матеріальне становище, що підтверджено матеріалами справи.

Згідно положень ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про наявність підстав для розстрочення виконання цього рішення суду.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – задовольнити.

Стягнути з платника податків ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 4 723 (чотири тисячі сімсот двадцять три) грн - отримувач: ГУК у Херсон обл/Херсон МТГ/18050400, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA918999980314080699000021447, код бюджету - 18050400, місцевий бюджет.

Розстрочити виконання рішення суду від 09.12.2021 №540/4894/21 за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 4 723 (чотири тисячі сімсот двадцять три) грн рівними частинами строком на 6 (шість) місяців починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.   

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                           А.С. Пекний

кат.  111020300