ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Подоляк О.А., Рибака В.В., Щотки С.О.,

в с т а н о в и в :

Подана ПП “Бертоза & К” касаційна скарга № 17 від 23.08.2006 р. (зареєстровано ВГСУ за № 12795 від 08.09.2006 р.) на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 р. не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 46 та ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до підпункту “г” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” із  апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами із спорів майнового характеру державне мито справляється у розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно із підпунктом “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, ставка державного мита встановлена в такому розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Рівненської області від 05.01.2006 р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 401580 грн.; в частині стягнення 333073,90 грн. в позові відмовлено; в решті провадження у справі припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 р. рішення господарського суду Рівненської області від 05.01.2006 р. скасовано, в позові відмовлено.

В поданій касаційній скарзі оскаржувачем заявлено вимоги про скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 р. та про залишення без змін рішення господарського суду Рівненської області від 05.01.2006 р.

Разом з тим, як вбачається з доданого до касаційної скарги платіжного доручення № 194 від 23.08.2006 р., оскаржувачем сплачено державне мито в розмірі 850 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено, оскільки ним не оплачені вимоги майнового характеру в повному обсязі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

В силу ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, які стали підставою для повернення касаційної скарги, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ПП “Бертоза & К” повернути заявнику.

Судді                                                                                              О. Подоляк

                                                                                                   В. Рибак

                                                                                                С. Щотка