РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2021 року

Київ

справа №9901/94/21

адміністративне провадження № П/9901/94/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шевцової Н. В.,

суддів: Мацедонської В. Е., Кашпур О. В., Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

за участю:

секретаря судового засідання Момотюк Ю. С.,

учасників справи:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача - Цуцкірідзе І. Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРЕДМЕТ СПОРУ

1. 25 березня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП, Комісія), в якому просила:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 23 лютого 2021 року № 428/0/15-21 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України;

1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області;

1.3. стягнути з Вищої ради правосуддя (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Студентська, 12 А) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1000000 (один мільйон) грн відшкодування моральної шкоди.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

Аргументи позивача

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення ВРП від 23 березня 2021 року №428/0/15-21 є протиправним з підстав прийняття його неуповноваженим складом ВРП і з порушенням положень Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і прав та інших законодавчих актів.

3. Позивач, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) в справах "Олександр Волков проти України", "М. Стуруа проти Грузії", констатує в діях ВРП порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

4. Крім того, позивач наголошує про порушення відповідачем статей 8, 43, 46 Конституції України та статті 43 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки ВРП не врахувала повідомлення позивача про те, що вона 23 лютого 2021 року перебувала на листку непрацездатності та розглянула питання про звільнення ОСОБА_1 без її присутності під час тимчасової непрацездатності.

5. Також позивач зазначає, що, враховуючи, що до складу ВРП, який прийняв оскаржуване рішення, входили особи, які були обрані з порушенням Закону України «Про Вищу раду правосуддя» ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), а також члени ВРП, які підлягали самовідводу, то склад ВРП втратив свою легітимність, а прийняте ним рішення є незаконним.

6. Як зазначає позивач, оскільки її звільнено з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області рішенням ВРП від 23 лютого 2021 року №428/0/15-21, а тому належним та ефективним способом захисту від незаконного звільнення є не лише скасування рішення ВРП, а й поновлення на посаді.

7. Також ОСОБА_1 указує, що внаслідок порушення її прав, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції та Конституції України, вона відчула певні страждання та приниження у вигляді тривоги, занепокоєння, розчарування, відчуття несправедливості та власної безпорадності, необхідність докладати додаткових зусиль для організації пошуків нової роботи, витрачати час для захисту своїх прав у судовому порядку, а тому, посилаючись на статтю 23 Цивільного кодексу України, розмір завданої їй моральної шкоди оцінила в 1000000 (один мільйон) гривень.

Аргументи відповідача:

8. У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити в задоволенні позову.

9. Відповідач зазначає, що рішення було прийняте в межах повноважень, визначених Конституцією України та Законом № 1798-VIII.

10. Відповідач вказує, що оскаржуване рішення ВРП прийнято повноважним складом Вищої ради правосуддя та підписано всіма членами Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухвалені. На підтвердження повноважності складу Вищої ради правосуддя при ухваленні оскаржуваного рішення надано витяг з протоколу засідання від 23 лютого 2021 року та належним чином завірену копію рішення.

11. Відповідачем наголошено, що рішення ВРП про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі. У такому рішенні ВРП не оцінює обставин та висновків дисциплінарного органу щодо змісту, характеру дисциплінарного проступку, виду дисциплінарної відповідальності та інших пов`язаних із цим питань, оскільки для цього законами України «Про судоустрій і статус суддів» і «Про Вищу раду правосуддя» передбачено процедуру перегляду ВРП рішень її дисциплінарного органу. Нормами зазначених вище законів не передбачено права ВРП переоцінювати вже встановлені нею обставини під час вирішенні питання про звільнення судді з посади.

12. Поряд з цим, відповідач звернув увагу на те, що в межах судового розгляду, предметом якого є законність рішення ВРП про звільнення судді, не можуть оцінюватись обставини дисциплінарної справи щодо судді (в тому числі мотиви ВРП й оцінка нею обставин, що стали підставою для прийняття рішення в межах дисциплінарного провадження стосовно судді, а також окремі процедурні рішення цього органу).

13. Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 23 січня 2020 року у справі № 9901/418/18 (провадження № 11-434заі19); від 28 листопада 2019 року у справі № 9901/449/18 (провадження № 11-205заі19); від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/608/18 (провадження № 11-435заі19); від 29 листопада 2018 року у справі № 9901/27/17 (провадження № 11-948асі18).

14. Ураховуючи зазначене, як уважає відповідач, зміст оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя від 23 лютого 2021 року № 428/0/15-21 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» містить посилання на визначенні законом підстави для звільнення судді (пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України) та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків - рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 жовтня 2020 року № 2993/1 дп/15-20.

15. Посилаючись на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 9901/929/18, відповідач вважає безпідставними посилання позивача на норми трудового законодавства та застосування такого законодавства до цих спірних правовідносин, з огляду на особливий статус судді, правове регулювання організації праці суддів визначається винятково Конституцією України та Законом 1402-УІІІ, зокрема статтею 125 вказаного Закону, а не положеннями Кодексу законів про працю України. Тобто на суддю, як на особу публічного права із особливим статусом, не розповсюджуються загальні норми трудового законодавства.

16. Крім того, відповідач вказує, що позивачем не надано належних доказів щодо заподіяння моральної шкоди, а тому відсутні підстави для відшкодування моральної допомоги, оскільки саме на позивачів покладено обов`язок довести, якими діями йому завдано моральної шкоди, в чому вона полягає та з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір, надати докази на підтвердження вимог. Розглядаючи справи щодо стягнення шкоди, завданої незаконними діями, рішеннями чи бездіяльністю органів державної влади, у конкретних правовідносинах суду необхідно встановити неправомірні дії органу державної влади, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, а довести наявність цих умов має позивач. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №211/7655/15-ц.

ІІІ. КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

17. 25 березня 2021 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди.

18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів: Мацедонську В.Е., Жука А. В., Кашпур О.В., Радишевську О.Р.

19. 30 березня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В. позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача, надання копії позову з додатками для відповідача і оскаржуваного рішення ВРП від 23 лютого 2021року №428/0/15-21, а також посвідчених позивачем доказів, доданих до позовної заяви.

20. На виконання вимог ухвали Верховного Суду ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій зазначила ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача, до заяви додала копії позовної заяви з додатками для відповідача, оскаржуване рішення ВРП від 23 лютого 2021року №428/0/15-21, а також посвідчені позивачем докази, додані до позовної заяви.

21. 22 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду в складі судді Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Шевцової Н. В. відкрито провадження за цим позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін на 20 травня 2021 року о 10 год. 00 хв.

22. 13 травня 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання Вищої ради правосуддя про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду адміністративної справи №11-98сап21 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 02 лютого 2021 року № 197/0/15-21, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20 про притягнення судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

23. 19 липня 2021 року до Верховного Суду від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

24. 19 липня 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконферненції, в якому позивач просить надати можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та визначити відповідальним за проведення конференції Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

25. 20 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду задоволено заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні у справі №9901/94/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду. Постановлено, зокрема, забезпечити участь ОСОБА_1 у судовому засіданні, призначеному на 29 липня 2021 року на 10:00 год, в режимі відеоконференції в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, 49089.

26. 02 серпня 2021 року до Верховного Суду від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

27. 05 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконферненції, в якому позивач просить надати можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та визначити відповідальним за проведення конференції Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

28. 09 серпня 2021 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року № 1489/0/78-21 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

29. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів: Мацедонську В.Е., Кашпур О.В., Радишевську О.Р., Уханенка С.А.

30. 10 серпня 2021 року ухвалою Верховного Суду задоволено заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні у справі №9901/94/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду. Постановлено, зокрема, забезпечити участь ОСОБА_1 у судовому засіданні, призначеному на 12 серпня 2021 року на 10:00 год, в режимі відеоконференції в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, 49089.

31. 12 серпня 2021 року ухвалою Верховного Суду задоволено клопотання Вищої ради правосуддя про зупинення провадження у справі №9901/94/21. Зупинено провадження у справі № 9901/94/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №11-98cап21 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 02 лютого 2021 року № 197/0/15-21, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20.

32. 05 жовтня 2021 роду до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №11-98cап21задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 02 лютого 2021 року № 197/0/15-21, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20.

33. 13 жовтня 2021 року ухвалою Верховного Суду призначено адміністративну справу №9901/94/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди у відкрите судове засідання на 11 листопада 2021 року о 10:00 год у приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029, для вирішення питання про поновлення провадження у справі.

34. 21 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконферненції, в якому позивач просить надати можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та визначити відповідальним за проведення конференції Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

35. 29 жовтня 2021 року до Верховного Суду від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у всіх судових засіданнях у справі № 9901/94/21.

36. 04 листопада 2021 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у розгляді справи № 9901/94/21. Заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні у справі №9901/94/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

37. 05 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконферненції, в якому позивач просить надати можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та визначити відповідальним за проведення конференції Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

38. 09 листопада 2021 року ухвалою Верховного Суду задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду. Постановлено, зокрема, забезпечити участь ОСОБА_1 у судовому засіданні, призначеному на 11 листопада 2021 року на 10:00 год, в режимі відеоконференції в приміщенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпро, пр. Пушкіна, 49000.

39. 11 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.

40. 11 листопада 2021 року ухвалою Верховного Суду задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі №9901/94/21. Поновлено провадження в адміністративній справі №9901/94/21, розгляд справи призначено на 09 грудня 2021 року о 10:00 год.

41. 29 листопада 2021 року від ВРП надійшли пояснення, у яких представник відповідача заперечує проти доводів позовної заяви, посилаючись на повноважний склад ВРП, та просить відмовити в задоволенні позову.

42. У судовому засіданні сторони підтримали свої доводи та аргументи, висловлені в заявах по суті справи.

ІV. УСТАНОВЛЕНІ В СПРАВІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

43. Указом Президента України від 24 лютого 2011 року № 246/2011 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області строком на п`ять років.

44. Строк повноважень судді ОСОБА_1 закінчився 25 лютого 2016 року.

45. 30 травня 2018 року рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №837/ко-18 суддю Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 визнано такою, що не відповідає займаній посаді. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 21 вересня 2018 року № 1662/ко-18 внесено до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.

46. ОСОБА_1 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просила: визнати неправомірними дії колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, допущені 30 травня 2018 року при проведенні співбесіди під час проходження нею кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, що полягали у розгляді скарги, яка надійшла до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від голови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області; визнати незаконним та скасувати рішення колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 травня 2018 року, яким її визнано такою, що не відповідає займаній посаді судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області (справа № 9901/668/18).

47. 18 лютого 2021 року рішенням Верховного Суду відмовлено у задоволені позову.

48. 29 вересня 2021 року постановою Великої Палати Верховного Суду скасовано рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, а провадження у справі закрито.

49. Так, Судом установлено, що ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 03 липня 2020 року № 2033/1дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

50. Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 23 вересня 2020 року № 2701/1дп/15-20 за власною ініціативою відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів чи інших учасників судового процесу), та об`єднала її з дисциплінарною справою, відкритою ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 03 липня 2020 року № 2033/1дп/15-20 стосовно вказаної судді за скаргою голови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 . Підготовку об`єднаної дисциплінарної справи до розгляду доручено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_5 .

51. 30 жовтня 2020 року Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, розглянувши об`єднану дисциплінарну справу стосовно судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , відкриту за дисциплінарною скаргою голови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 та за власною ініціативою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, ухвалила рішення № 2993/1дп/15-20 про притягнення судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення з посади судді.

52. У зазначеному рішенні вказано, що Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що суддя ОСОБА_1 за відсутності поважних причин систематично не з`являється на роботу, чим порушує законодавство України про працю та правила внутрішнього трудового розпорядку Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, тобто фактично у такий спосіб ухиляється від виконання службових обов`язків судді.

53. Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала, що такі порушення є умисними. Поведінка судді ОСОБА_1 викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

54. За таких обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, наслідком якого є притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів).

55. Водночас за результатами розгляду об`єднаної дисциплінарної справи встановлено, що суддя ОСОБА_1 тривалий час не передає до канцелярії суду судові справи, розгляд яких завершено ухваленням судового рішення, внаслідок чого порушує вимоги закону щодо своєчасного виготовлення вмотивованих судових рішень, надання копій судових рішень для їх внесення до ЄДРСР, тобто не виконує покладених на неї службових обов`язків.

56. З огляду на наведене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 допустила дії, що містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).

57. Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також дійшла висновку, що систематична відсутність судді ОСОБА_1 на роботі без поважних причин, непередання суддею справ, розгляд яких завершено ухваленням судового рішення, до канцелярії суду, зволікання з виготовленням вмотивованих судових рішень, несвоєчасне надання суддею копій судових рішень для їх внесення до ЄДРСР є істотним дисциплінарним проступком.

58. Не погоджуючись із рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 жовтня 2020 року №№ 2993/1дп/15-20, адвокат Кравець Р.Ю. та суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 звернулись до Вищої ради правосуддя зі скаргами, в яких просили скасувати рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20 та закрити дисциплінарне провадження.

59. 02 лютого 2021 року рішенням Вищої ради правосуддя № 197/0/15-21 залишено без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20 про притягнення судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

60. Вища рада правосуддя у рішенні від 02 лютого 2021 року № 197/0/15-21 погодилася з висновком Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, наведеним у рішенні від 30 жовтня 2020 року № № 2993/1дп/15-20, про те, що встановлені факти в сукупності свідчать про вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, у зв`язку із чим він підлягає звільненню з посади.

61. Вища рада правосуддя, розглядаючи скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20, дійшла висновку, що підтвердилися та не були спростовані обставини відсутності судді ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин 19, 27 березня 2018 року, 11, 24 квітня 2018 року, 17 травня 2018 року, 24- 28 вересня 2018 року, 1- 5, 8- 12 жовтня 2018 року, 05 листопада 2018 року, 08, 28- 31 січня 2019 року, 01 лютого 2019 року, 04- 07, 18 березня 2019 року; перебування судді ОСОБА_1 на робочому місці неповний робочий день 02, 03, 05, 07, 08, 10, 14 травня 2018 року, непередання суддею справ, розгляд яких завершено ухваленням судового рішення, до канцелярії суду та зволікання з виготовленням вмотивованих судових рішень, що правильно кваліфіковано дисциплінарним органом як дисциплінарні проступки, відповідальність за які передбачена пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

62. З огляду на зазначене Вища рада правосуддя дійшла висновку, що дії судді ОСОБА_1 утворюють як склад дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, так і склад істотного дисциплінарного проступку, в розумінні пункту 1 частини дев`ятої статті 109 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

63. 03 лютого 2021 року за вхідним № 906/0/8-21 до Вищої ради правосуддя надійшло подання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20 про притягнення судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення з посади судді.

64. Розглянувши матеріали подання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя рішенням від 23 лютого 2021 року №428/0/15-21 звільнила ОСОБА_1 з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України,

65. Таким чином, у підсумку Вища рада правосуддя у рішенні від 23 лютого 2021 року № 428/0/15-21 про звільнення позивача визначила підставами звільнення ОСОБА_1 пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України, статтю 115 Закону № 1402-VIII - вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

66. Крім того, Судом установлено, що 15 лютого 2021 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя суддя ОСОБА_1 подала клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення її з посади судді, призначене на 16 лютого 2021 року, оскільки станом на 15.02.2021 вона не отримала копії рішення ВРП від 02.02.2021 та технічного запису засідання ВРП 02.02.2021, що не дає можливості їй повноцінно захищати свої інтереси під час розгляду питання про звільнення з займаної посади.

67. 23 лютого 2021 року електронною поштою до Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 було подано клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення її з посади судді, призначене на 23 лютого 2021 року, оскільки вона перебуває на лікарняному, а також наголосила, що ВРП не дотримано строку повідомлення про засідання, так як питання призначення засідання на 23.02.2021 вирішувалося 16.02.2021, що складає менше ніж 10 днів.

68. Аналізуючи доводи, наведені у клопотанні судді, ВРП дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не з`явилася на засідання повторно, тоді як повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

69. Враховуючи, що за задоволення клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду питання про звільнення її з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області проголосував 1 член Вищої ради правосуддя, а проти - 15, тому ВРП дійшла висновку про можливість розгляду матеріалу на засіданні 23 лютого 2021 року за відсутності судді. Відповідна аргументація наведена у витязі з протоколу засідання Вищої ради правосуддя від 23 лютого 2021 року № 13, який надано відповідачем до матеріалів справи.

70. 04 березня 2021 року ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду скаргу на рішення Вищої ради правосуддя від 02 лютого 2021 року № 197/0/15-21 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20 про притягнення судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

71. 30 вересня 2021 року постановою Великої Палати Верховного Суду задоволено скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 02 лютого 2021 року № 197/0/15-21, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20. Скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 02 лютого 2021 року № 197/0/15-21, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20.

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

72. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

73. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

74. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 131 Конституції України рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя.

75. Відповідно до частин першої, четвертої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

76. Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

77. Cтаттею 108 Закону №1402-VIII визначено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.

78. Положеннями пункту 6 частини першої статті 109 Закону №1402-VIII визначено, що одним із видів дисциплінарного стягнення є подання про звільнення судді з посади, що, за змістом пункту 1 частини восьмої цієї ж статті, застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку.

79. За змістом пунктів 1, 7 частини дев`ятої статті 109 Закону №1402-VІІІ істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який із таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

80. Статтею 115 Закону №1402-VIII встановлено, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади. Факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені Вищою радою правосуддя (її відповідним органом).

81. Повноваження, статус, порядок діяльності та засади організації ВРП визначаються Законом України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII).

82. Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1798-VIII ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

83. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII (далі - Закон № 1798-VIII) Вища рада правосуддя ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

84. Частиною першою статті 56 Закону № 1798-VIII встановлено, що питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя.

85. Згідно з частиною третьою статті 56 Закону № 1798-VIII питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов`язку підтвердити законність джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.

86. Відповідно до частини другої статті 57 Закону №1798-VIII рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;

3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.

87. Частиною третьою статті 52 Закону №1798-VIII передбачено, що у випадку скасування судом рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, ВРП розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється ВРП у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

88. Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

89. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

90. Щодо доводів позивача про неповноважний склад ВРП, Верховний Суд зазначає таке.

91. У 2015 році ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було обрано на посаду членами Вищої ради юстиції, які після набрання чинності Законом України «Про Вищу раду правосуддя» набули статусу членів Вищої ради правосуддя та виконували повноваження членів Вищої ради правосуддя, в силу Закону.

92. 15 лютого 2019 року З`їзд адвокатів України обрав ОСОБА_3 і ОСОБА_2 членами ВРП. Після оголошення результатів голосування нові члени ВРП прийняли присягу.

93. На підставі відповідного рішення З`їзду адвокатів України наказами Голови Вищої ради правосуддя від 22 квітня 2019 року № 139-к та від 22 квітня 2019 року № 140-к відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зараховано до штату Вищої ради правосуддя на посаду члена Вищої ради правосуддя.

94. Суд зазначає, що обмеження для обрання до Вищої ради правосуддя обиратися двічі поспіль встановлено для членів ВРП, які були обрані до цього органу після набуття чинності закону «Про Вищу раду правосуддя». Таким чином, З`їзд адвокатів України вперше обрав своїх представників на основі нового законодавства, прийнятого в ході реалізації судової реформи.

95. Крім того, рішення З`їзду адвокатів України від 15 лютого 2019 року неодноразово було предметом судового оскарження, однак судовими рішеннями у справах № 640/12625/19 та № 640/3804/19 у задоволені позовів було відмовлено.

96. Також 04 квітня 2019 року Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України постановлено Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 статті 62 Закону України «Про Конституційний Суд України».

97. 06 червня 2019 року Велика Палата Конституційного Суду України, розглянувши на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини п`ятої статті 131 Конституції України (в контексті наступного питання: чи може особа, яка була членом Вищої ради юстиції та набула статусу члена Вищої ради правосуддя повторно бути обраною на посаду члена Вищої ради правосуддя), ухвалила відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини п`ятої статті 131 Конституції України на підставі пункту 3 статті 62 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим цим законом.

98. Також позивач вказує, що члени ВРП ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в порушення частини першої статті 33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не заявили самовідвід, як такі що внесли подання про звільнення ОСОБА_1 , та прийняли участь в ухваленні Рішення від 23 лютого 2021 року № 428/0/15-21, що потягло за собою його незаконність, оскільки ухвалено неповноважним складом ВРП.

99. Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Вищої ради правосуддя не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

100. Аналогічне правило закріплено у частині п`ятій статті 20 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та Главі 7 Регламенту Вищої ради правосуддя.

101. Пунктом 9.2 Глави 9 Регламенту Вищої ради правосуддя встановлено, що Рішення Ради ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради у пленарному складі чи її органу, якщо інше не визначено Законом.

102. Доказів наявності підстав, передбачених частиною п`ятою статті 20, частиною першою статті 33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», матеріали справи не містять.

103. З урахуванням наведених правових норм та за установлених у справі обставин, колегія суддів вважає безпідставними й такими, що не знайшли свого підтвердження, доводи позивача щодо неповноважності складу ВРП, які ухвалили спірне рішення.

104. Щодо суті рішення ВРП від 23 лютого 2021 року №428/0/15-21, Суд зазначає таке.

105. Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення ВРП від 23 лютого 2021 року №428/0/15-21 про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, підставою його ухвалення слугувало притягнення судді до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до неї дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення з посади відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20, переглянутого за скаргою судді і залишеного без змін рішенням ВРП від 02 лютого 2021 року № 197/0/15-21.

106. Разом із тим, в ході судового розгляду цієї справи встановлено, що рішення ВРП від 02 лютого 2021 року № 197/0/15-21 за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 було скасоване постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2021 року (провадження №11-98сап21).

107. З огляду те, що справа №9901/94/21 взаємопов`язана зі справою №11-98сап21, а також те, що оскаржуване рішення у цій справі (від 02 лютого 2021 року №197/0/15-21) прийняте на підставі рішення, яке було предметом спору у справі №11-98сап21, то обставини, встановлені в адміністративній справі №11-98сап21, які стосуються ОСОБА_1 як сторони, не підлягають доказуванню у цій справі.

108. При цьому, враховуючи те, що оскаржуване рішення ВРП від 23 лютого 2021 року №428/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України" є наслідком і послідовним результатом прийняття першою Дисциплінарною палатою ВРП рішення від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20, за умови скасування останнього також підлягає безумовному скасуванню як передчасне і безпідставне.

109. У контексті викладеного Суд також ураховує, що скасування судом рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідної Дисциплінарної палати має наслідком обов`язок ВРП розглянути відповідну дисциплінарну справу повторно.

110. Проте з урахуванням того, що за наслідками повторного розгляду дисциплінарної справи ВРП повинна прийняти нове рішення за результатами перегляду рішення Дисциплінарної палати ВРП від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20, залишення в силі оскаржуваного у цій справі рішення ВРП від 23 лютого 2021 року №428/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України" суперечить принципу правової визначеності.

111. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №9901/485/18 (провадження №11-308заі19), в якій Суд вказав, що існування остаточного рішення ВРП про звільнення судді з посади за пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді) у ситуації, коли дисциплінарна справа стосовно цього судді ще має бути переглянута зазначеним органом повторно з урахуванням зроблених судом висновків, суперечить принципу правової визначеності як складової верховенства права, що є неприпустимим.

112. За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, Суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваного рішення ВРП від 23 лютого 2021 року №428/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України", оскільки визначені підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла висновків про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення Дисциплінарної палати ВРП, визнані постановою Великої Палати Верховного Суду необґрунтованими.

113. Щодо позовних вимог в частині поновлення позивача на посаді судді, Суд зазначає таке.

114. Відповідно до статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.

115. При цьому, слід врахувати, що вирішення питання щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України ВРП має бути вирішено після повторного розгляду відповідної дисциплінарної справи, як це передбачено частиною третьою статті 52 Закону №1798-VIII ВРП, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 11-98 сап 21.

116. Так, конституційно-правовий статус Вищої ради правосуддя, як органу, у якому більшість членів з числа суддів, і завданням якого, окрім іншого, є формування якісного суддівського корпусу з високим рівнем відповідальності при здійсненні правосуддя як перед державою, так і перед суспільством, передбачає, що саме цей орган наділений правом давати оцінку діям/вчинкам/поведінці судді не тільки при здійсненні правосуддя, але й поза професійною діяльністю, і не лише на відповідність вимогам закону, але й на предмет відповідності цих дій/вчинків/поведінки загальним морально-етичним нормам.

117. Окрім того, завданням Вищої ради правосуддя є прийняття рішень щодо призначення на посаду судді, за поданням якої Президент України видає відповідний указ. Попри те, що Президент України задіяний у процедурі призначення на посаду судді, все ж його участь у цьому процесі зводиться лише до видання правового акта (указу) на підставі рішення Вищої ради правосуддя, що по суті є кінцевим (остаточним) наслідком (результатом) рішення Вищої ради правосуддя щодо призначення на посаду судді, без права на оцінку/перевірку обґрунтованості такого її рішення.

118. Отже, на теперішній час, крім Вищої ради правосуддя, жоден інший державний орган, в тому числі й суд, не може давати офіційної оцінки діям судді при здійсненні правосуддя й відповідно приймати у зв`язку з цим остаточні рішення, а також не наділений повноваженнями на прийняття рішень щодо призначення на посаду судді або звільнення з посади.

119. Таким чином, аналіз правових норм, що регулюють спірні правовідносини, та обставин справи дають підстави для висновку, що питання про поновлення позивача на посаді має бути вирішене у спосіб, встановлений чинним законодавством на час розгляду справи, Вищою радою правосуддя, як єдиним компетентним органом приймати рішення щодо призначення суддів на посадах.

120. Ураховуючи зазначене, позовні вимоги стосовно поновлення ОСОБА_1 на посаді судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області є передчасними, оскільки дисциплінарне провадження щодо позивача не закінчене.

121. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, які позивач обґрунтовує тим, що внаслідок порушення прав ОСОБА_1 , передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції та Конституції України, вона відчула певні страждання та приниження у вигляді тривоги, занепокоєння, розчарування, відчуття несправедливості та власної безпорадності, необхідність докладати додаткових зусиль для організації пошуків нової роботи, витрачати час для захисту своїх прав у судовому порядку, Суд уважає необґрунтованими.

122. Враховуючи те, що позивачем не надано доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння їй сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальні витрати, понесені позивачем, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

123. З огляду на встановлені обставини, Суд уважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області та відшкодування моральної шкоди.

Керуючись статтями 241-243, 245, 246, 255, 266 КАС України, Суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 23 лютого 2021 року №428/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 грудня 2021 року.

Головуючий суддя: Н. В. Шевцова

Судді: В. Е. Мацедонська

О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко