Справа № 127/4715/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2021 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

у складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

за участю секретаря Огородник Н.А.,

представника позивача - адвоката Сніцаренка А.А.,

представника відповідача - адвоката Щавінського К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання недійсними результатів електронних торгів щодо права оренди земельної ділянки,

Встановив:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В., Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання недійсними результатів електронних торгів щодо права оренди земельної ділянки.

Позов, з урахуванням доповнення до позовної заяви (Т.2, а.с.233-237), мотивовано тим, що 16.12.2019 року було призначено та проведено торги щодо права оренди земельної ділянки загальною площею 134,09 га, кадастровий номер 0523484200:02:002:0017, що знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, який є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є договором.

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем є відповідно переможець електронних торгів.

Позивач, зазначає, що він є законним орендарем згаданої земельної ділянки, що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 29.11.2012 року.

Стверджує, що під час проведення даних електронних торгів не додержано вимоги ст.203 ЦК України, що є безумовною підставою для визнання недійсними їх результатів.

Виключний перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою, що визначений ст.141 ЗК України, не містить такої підстави як відчуження права оренди земельної ділянки, а відтак реалізації права оренди на публічних торгах, на думку позивача, є протиправною.

Крім того, позивач наголошує, що право оренди земельної ділянки взагалі не могло бути відчужене на електронних торгах, зважаючи на те, що приватний виконавець Турський О.В. не повідомляв його, як боржника у виконавчому провадженні, про відкриття виконавчого провадження №60026733 у встановленому законом порядку, зокрема не надсилав йому постанову про відкриття виконавчого провадження. Також приватний виконавець Турський О.В. не пересвідчився в тому, що позивач отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а отже був не вправі вчиняти будь-які виконавчі дії, в тому числі спрямовані на реалізацію майна на електронних торгах за фіксованою ціною.

Також ОСОБА_1 зазначає, що право оренди земельної ділянки взагалі не може являтися предметом арешту, та відповідно не може бути виставлене для продажу на електронних торгах.

Як слідує зі змісту правомочностей власника майна, що визначені ч.1 ст.319 ЦК України, право оренди земельної ділянки надає орендарю правомочності володіти та користуватися земельною ділянкою для цілей ведення ним підприємницької чи іншої діяльності (ч.1 ст.93 ЗК України), однак не надає йому права розпоряджатися як земельною ділянкою, так і майновими правами на неї землевласника.

Водночас, власник земельної ділянки, який наділений правом на розпорядження земельною ділянкою та майновими правами на неї, в силу ч.5 ст.93 ЗК України вправі відчужувати право оренди земельної ділянки, в тому числі продавати таке право на земельних торгах, передавати у заставу, спадщину, вносити до статутного капіталу на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Відтак, реалізація абзацу 5 ч.2 ст.135 ЗК України щодо права державного (приватного) виконавця на арешт, з подальшою реалізацією на електронних торгах, повинна здійснюватися з урахуванням того, що боржник у виконавчому провадженні повинен мати статус власника земельної ділянки, а не орендаря.

Також позивач звертає увагу суду на те, що право оренди земельної ділянки може відчужуватися, в тому числі продаватися, лише власником земельної ділянки (ч.5 ст.93 ЗК України).

Дане положення конкретизується у ч.1 ст.8-1 ЗУ «Про оренду землі», в якій йдеться про те, що право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужене її орендарем іншим особам, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Оскільки власником земельної ділянки, що являлась предметом електронних торгів, являється держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, то продаж такого права на електронних торгах є незаконним.

Поряд із цим, позивач зауважив, що відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №904/968/18, з аналізу статей 93 і 135 ЗК України, положень ЗУ «Про оренду землі», ст.4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» слідує, що право на оренду (право оренди) земельної ділянки, яке набуте орендарем на підставі договору оренди, є похідним від права власності майновим правом у розумінні ст.ст.177, 178 ЦК України, щодо якого законодавством установлено певні обмеження, які визначають рівень його оборотоздатності.

Положеннями абз. 4 ч.2 ст.135 ЗК України, за якими звернення стягнення на земельні ділянки або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження», не врегульовано порядку звернення стягнення, а робиться лише відсилання до спеціального закону.

Тож системний аналіз ст.19 Конституції України, ст.ст.10, 18, 56 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.1 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» вказує на те, що виконавець не наділений правом накладення арешту на право оренди земельної ділянки боржника - орендаря, яке як майнове право є за змістом наведених вище законодавчих норм відмінним від майна (коштів) об`єктом цивільних прав та має обмежену оборотоздатність для боржника - орендаря.

Застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої особи, крім власника, передбачено законом або договором. Адже виконавець, виконуючи рішення, не може бути наділений більшими повноваженнями щодо майнових прав, ніж має щодо цих самих майнових прав сам боржник.

Водночас, ОСОБА_1 покликається на ту обставину, що в порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, на оскаржуваних електронних торгах реалізовувалося право оренди земельної ділянки боржника - орендаря. В той же час, власником вказаної земельної ділянки на той час була держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Тобто, право власності на земельну ділянку до переможця оскаржуваних торгів не перейшло і не могло перейти.

Крім того, позивач відзначає, що в Акті про проведені електронні торги від 19.12.2019 року вказано «Дані про правовстановлюючі документи, що підтверджують право боржника на майно» замість «Дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно», як чітко встановлено п.5 розділу ХХ Порядку реалізації арештованого майна, що дає підстави припустити, що приватний виконавець Турський О.В., усвідомлюючи незаконність проведення електронних торгів, свідомо замінив встановлене законодавством формулювання.

Разом із цим, позивач зауважив, що арешт з подальшою реалізацією права оренди на електронних торгах не є необхідним у демократичному суспільстві, такі дії є надмірними та такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети (стягнення заборгованості), оскільки позбавляють можливості боржника здійснювати господарську діяльність та повністю нівелюють принцип пропорційності і співмірності.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст.15, 16, 203, 215 ЦК України, з урахуванням зміни предмета позову (Т.3, а.с.1-4), просить:

-визнати недійсними результати електронних торгів, проведених організатором електронних торгів Державним підприємством «СЕТАМ» 16.12.2019 року о 9 год. 00 хв., призначених щодо права оренди земельної ділянки загальною площею 134,09 га, кадастровий номер 0523484200:02:002:0017, що знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, цільове призначення - 01.02. для ведення фермерського господарства, оформлених Протоколом №453945;

-визнати недійсним Акт про проведені електронні торги з реалізації права оренди земельної ділянки від 19.12.2019 року, складений приватним виконавцем Турським О.В.;

-судові витрати покласти на відповідача.

У відзиві на позовну заяву приватний виконавець Турський О.В. просить відмовити у задоволенні позову повністю.

В обгрунтування заперечення проти позову посилається на те, що в постанові від 02.05.2018 року у справі №910/10136/17 Верховний Суд дійшов висновку, що виходячи з аналізу правової процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за їх результатами акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином. Відповідно під час розгляду справ такої категорії слід встановити порушення саме норм Порядку реалізації арештованого майна.

Вказує, що аналіз положень ЗУ «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють полрядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст.650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм виконавець лише здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації.

Звертає увагу суду на те, що боржник скористався своїм правом оскарження його дій. Так, ОСОБА_1 подавав скаргу, якою просив визнати незаконною та скасувати його постанову про опис та арешт майна боржника у ВП №60026733 від 08.10.2019 року та визнати неправомірними його дії з проведення оцінки майна (права оренди земельної ділянки). Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області у справі №143/42/20 від 29.01.2020 року було відмовлено у поновленні процесуального строку для подання скарги на його дії та вищевказану скаргу залишено без розгляду.

Також відповідач зазначив, що ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження» та ЗК України надано право приватному виконавцю звертати стягнення безпосередньо на права на земельні ділянки, зокрема і право оренди земельної ділянки, належне боржнику.

Вважає, що при здійсненні виконавчого провадження ним були дотримані вимоги чинного законодавства, так як всі документи надсилалися ОСОБА_1 вчасно і в повному обсязі (Т.1, а.с.88-93).

У відзивах на позовну заяву Державне підприємство ««СЕТАМ» просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, покликаючись на те, що порушення ЗУ «Про виконавче провадження», на які вказує позивач, має місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію, обов`язки з виконання яких покладено на органи державної виконавчої служби, дії яких мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Таким чином, на думку відповідача, судом не може братися до уваги посилання позивача на дії державного виконавця, як підставу для визнання електронних торгів недійсними, так як надання оцінки діям органів державної влади не може відбуватися в межах розгляду цивільної справи про визнання електронних торгів недійсними, а має здійснюватися в рамках розгляду скарги на дії державного виконавця.

Звертає увагу суду, що позивач до позовної заяви не надав жодних доказів на підтвердження скасування рішення, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

Крім того, відповідач вважає, що відповідно до чинного законодавства приватний виконавець має право накладати арешт на право оренди земельної ділянки, належне боржнику, а сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення електронних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними.

Державне підприємство ««СЕТАМ» також акцентує увагу суду на тому, що позивачем не надано доказів порушення вимог закону під час проведення торгів, які б вплинули на їх результат та в свою чергу призвели до порушення прав позивача (Т.1, а.с.165-175; Т.2, а.с.112-115).

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи в судове засідання не з`явився, про причин неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Сніцаренко А.А. позов підтримав та підтвердив викладені у ньому обставини. Крім того, повідомив, що на даний час існує ФГ «Ланецького», засновником якого є позивач. Проте, чи створено дане фермерське господарство на основі права оренди ОСОБА_1 на зазначену вище земельну ділянку йому не відомо.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Щавінський К.С. позов не визнав та зауважив, що продаж на електронних торгах права оренди земельної ділянки, як належного боржнику майнового права, був проведений у відповідності до вимог закону. Крім того, наголосив, що ОСОБА_1 не є належним позивачем, оскільки фактичним користувачем земельної ділянки, яка виділялася йому для створення фермерського господарства, є ФГ «Ланецького». А тому проведенням електронних торгів права позивача не порушуються. Зазначив, що позивачем не надано судового рішення про визнання незаконними дій приватного виконавця щодо накладення арешту на згадане майнове право ОСОБА_1 .

Представник Державного підприємства «СЕТАМ», будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, про причин неявки суду не повідомив.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, про причин неявки суду не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, про причин неявки суду не повідомив.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи із наступного.

Так, судом встановлено, що 29.11.2012 року між орендодавцем - Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області та орендарем - ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему у Погребищенському районі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 14.12.2012 року за №052348424008425. Згідно із пунктами 1, 2 договору в оренду передається земельна ділянка для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, загальною площею 134,09 га (Т.1, а.с. 14-18).

29.11.2012 року між орендодавцем - Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області та орендарем - ОСОБА_1 був складений акт прийому-передачі об`єкту оренди, який становить невід`ємну частину вищезазначеного договору оренди земельної ділянки (Т.1, а.с.23).

10.09.2019 року приватним виконавцем Турським О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60026733 про примусове виконання виконавчого листа №143/1269/17, виданого 10.08.2018 року Погребищенським районним судом Вінницької області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Ланецького» на користь ОСОБА_3 17 916 489 грн. 42 коп. Божником за даним виконавчим провадженням є ОСОБА_1 (Т.1, а.с.101, 102).

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.10.2019 року №183687850, сформованою приватним виконавцем Турським О.В., 31.07.2018 року на підставі зазначеного вище договору оренди землі здійснено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) строком на 25 років щодо земельної ділянки площею 134,09 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 0523484200:02:002:0017, розташованої на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, за ОСОБА_1 (Т.1, а.с.104-106).

В рамках зазначеного вище виконавчого провадження приватним виконавцем Турським О.В. 08.10.2019 року винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно із якою описано та накладено арешт на право оренди земельної ділянки площею 134,09 га, кадастровий номер 0523484200:02:002:0017, розташованої на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, що належить боржнику (Т.1, а.с.108-111).

Відповідно до висновку про вартість від 01.11.2019 року, виготовленого оцінювачем ОСОБА_4 , загальна ринкова вартість об`єкту оцінки - права оренди вищезазначеної земельної ділянки становить 848 304 грн. 11 коп. (Т.1, а.с.119).

Відповідно до Протоколу № 453945 проведених електронних торгів від 16.12.2019 року, оформленого Державним підприємством «СЕТАМ», реалізовано право оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017), що знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. Ціна продажу склала 848 304,11 грн. Переможець - ОСОБА_2 (Т.1, а.с. 123, 124).

На підставі вказаного Протоколу 19.12.2019 року приватним виконавцем Турським О.В. було складено Акт про проведені електронні торги з реалізації права оренди земельної ділянки (Т.1, а.с.128; Т.3, а.с.96).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог, суд виходить із того, що примусова реалізація заставленого майна, як стадія виконавчого провадження, є сукупністю правовідносин (урегульованих ЗУ «Про виконавче провадження», ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Згідно із вимогами частин 1, 3 ст.61 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, діючій станом на час виникнення спірних правовідносин) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено обороноздатного майна та майна, зазначеного в ч.8 ст.56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Початкова ціна продажу арештованого майна визначається в порядку, встановленому ст.57 цього Закону.

Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними, судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимогПорядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

При цьому до предмета доказування у справах такої категорії належить дотримання правил та порядку проведення прилюдних торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному чи приватному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Разом із тим, порушення, допущені державним чи приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом, та в даному випадку ст.ст.447-453 ЦПК України.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі №367/6231/16-ц.

Звертаючись із позовом до суду, ОСОБА_1 посилався на те, що приватний виконавець не повідомляв його про відкриття виконавчого провадження. Крім того, на думку позивача, виконавець не наділений правом накладення арешту на право оренди земельної ділянки боржника - орендаря, яке, як майнове право, є відмінним від майна (коштів) об`єктом цивільних прав та має обмежену оборотоздатність для боржника - орендаря.

Отже, наведені доводи позивача стосуються порушень, допущених приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», до призначення електронних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майнове право (право оренди земельної ділянки) боржника.

Проте, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували оскарження ним означених рішень чи дій приватного виконавця в порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження» та ст.ст.447, 448 ЦПК України, та постановлення судом ухвали про визнання їх неправомірними.

Суд відхиляє доводи позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №904/968/18, позаяк він був сформульований у справі про оскарження дій приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника. Відтак, предмети розгляду цих справ є істотно відмінними.

Водночас, суд вважає неспроможними аргументи позивача стосовно того, що самостійною підставою для визнання недійсними результатів електронних торгів та акту про проведені електронні торги є та обставина,що в Акті про проведені електронні торги від 19.12.2019 року вказано «Дані про правовстановлюючі документи, що підтверджують право боржника на майно» замість «Дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно», як встановлено п.5 розділу ХХ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, оскільки зазначення в Акті про проведений електронний аукціон відповідної інформації вочевидь є похідним від рішень та дій державного чи приватного виконавця, що передують призначенню електронних торгів, як-то відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно та проведення його оцінки.

Відтак, на переконання суду, за відсутності доказів визнання протиправними рішень чи дій приватного виконавця, що мали місце до проведення електронних торгів, зокрема щодо накладення арешту на майнове право, належне боржнику, невідповідність в Акті про проведені електронні торги наведеної вище інформації вимогам п.5 розділу ХХ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, сама по собі не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання недійсними результатів електронних торгів та акту про проведені електронні торги, в контексті приписів ст.203 ЦК України.

Зважаючи на викладене, суд також вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що арешт з подальшою реалізацією права оренди на електронних торгах не є необхідним у демократичному суспільстві, і що такі дії є надмірними та такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети (стягнення заборгованості), так як, ураховуючи обрання позивачем не правильного та неефективного способу захисту своїх прав та інтересів, надання оцінки співмірності застосування такого заходу переслідуваній меті, в аспекті встановлених судом обставин справи, є передчасним.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України урегульовано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за пред`явлення даного позову, слід залишити за ним.

Керуючись ст. ст.2-7, 10, 133, 258, 259, 263, 268, 279, 351, 352, 354 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Сторони по справі:

Позивач:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ;

Державне підприємство «СЕТАМ», 01001, м.Київ, вул.Стрілецька, 4-б, код ЄДПРОУ 39958500;

Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, 21050, м.Вінниця, вул.Визволення, 8, каб.29;

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, 21027, м.Вінниця, вул.Келецька, 63, код ЄДПРОУ 39767547.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено 09.12.2021 року.

Суддя