ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" січня 2011 р. Справа № 45/275-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В. Я., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Слободін М.М.
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників:
позивача - не з’явився,
відповідача –ФОП ОСОБА_1 (особисто)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №82) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.12.10 у справі № 45/275-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", м. Київ,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
про стягнення 13 635,90 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.12.10 (суддя Калініченко Н.В.) залишено без розгляду позовні вимоги ТОВ "Торговий дім "Вассма" про стягнення з відповідача 13635,90 грн. основного боргу з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №61/13-1 від 01.07.09.
Позивач з ухвалою не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом процесуального законодавства, просить скасувати оскаржувану ухвалу повністю та направити справу до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду в новому складі суду.
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні зазначив, що проти вимог апелянта заперечує.
Позивач не направив представника для участі в судовому засіданні та не повідомив суд про причини його неявки. Враховуючи, що ТОВ "Торговий дім "Вассма" належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (відповідне повідомлення долучено до матеріалів справи) колегія суддів вважає, що розгляд справи є можливим без участі представника позивача.
Колегія суддів, заслухавши відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет правильності їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, встановила наступне.
Позивач звернувся з позовом до суду та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 13635,90 грн. основного боргу мотивуючи невиконанням з боку відповідача своїх зобов’язань щодо оплати поставленого позивачем товару за видатковою накладною № 61/13-1 від 01.07.09.
Ухвалами від 20.10.10, 15.11.10 та 29.11.10 господарський суд Харківської області зобов’язав позивача надати документи, в тому числі: оригінали документів, доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні, рахунок № 61/15-1 (01.07.09), докази в підтвердження одержання товару відповідачем, документальне та нормативне обґрунтування позовних вимог.
При витребуванні у позивача вищевказаних доказів суд першої інстанції виходив з того, що позивач до позовної заяви додав видаткову накладну № 61/13-1 від 01.07.09, вимогу в порядку ст. 530 ЦК України, проте інших первинних документів, які б підтверджували правовідносини між сторонами, а саме: рахунок № 61/15-1 (01.07.09) та докази в підтвердження одержання товару відповідачем (дорученнями про отримання ТМЦ, тощо) суду не надано.
Місцевий господарський суд із посиланням на п. 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання па кількості (П-6), Наказ Мінфіну України № 99 від 16.05.96 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей», зазначив, що з огляду на відсутність доручення на отримання товару, а також, враховуючи, що на видатковій накладній № 61/13-1 від 01.07.09 наявний лише підпис особи та вказано прізвище ОСОБА_1 - суду невідомо, чи саме відповідач отримав товар від позивача та чи саме його підпис стоїть на вищевказаній видатковій накладній.
На підставі вищевикладеного суд першої інстанції зробив висновок про неможливість з’ясування правової природи правовідносин сторін, встановлення факту - чи відбулось отримання (неотримання) відповідачем товару, і які саме у позивача наявні підстави для звернення із позовом до суду.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.
Тобто, однією з необхідних умов залишення позову без розгляду є, зокрема, з’ясування причин невиконання вимог суду позивачем і об’єктивна оцінка їх поважності.
Як вбачається з матеріалів справи, такої оцінки здійснено не було, тоді як у наданому суду першої інстанції клопотанні (а.с. 24) позивачем зазначено, що йому невідомі банківські реквізити відповідача (інформацію про які позивача було зобов’язано надати ухвалою суду від 15.11.10, тоді як суд першої інстанції мав можливість з’ясувати вказані реквізити безпосередньо у відповідача, який був присутнім у судовому засіданні 15.11.10); в апеляційній скарзі позивач також зазначає, що відповідна довіреність суворої форми звітності відповідачем при отриманні товару не видавалася, тому у позивача була відсутня можливість надати вказану довіреність.
Отже, колегія суддів зазначає, що вищевказані обставини не були з’ясовані місцевим господарським судом.
Крім того, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказана норма кореспондується з принципом змагальності сторін, закріпленим у статті 4-3 даного кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства (розгляд справи кілька разів відкладався та сторони повідомлялися про час та місце судових засідань).
За таких обставин, на думку колегії суддів, з урахуванням приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України, мали місце процесуальні підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами –тим більше, що позивач у наданому суду клопотанні (а.с.24) просив розглянути справу без його участі. Проте місцевий господарський суд, пославшись в оскаржуваній ухвалі на статтю 75 Господарського процесуального кодексу України, разом з тим безпідставно не застосував дану норму та залишив позов без розгляду.
Колегія суддів вважає, що наявні у справі матеріали мали бути оцінені судом першої інстанції, у відповідності до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, з точки зору їх достатності для задоволення позовних вимог (або відмови у позові, якщо, на думку суду, вимоги позивача не підтверджені належними доказами, для надання яких йому було створено необхідні умови).
Натомість, місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі зроблено передчасний висновок про неможливість розгляду даної справи по суті, а відтак –неправильно застосовано приписи пункту 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо залишення позову без розгляду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги позивача знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, а тому, з огляду на неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, що призвело до необґрунтованого залишення позову без розгляду, оскаржувану ухвалу має бути скасовано, а справу передано на розгляд місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 75, 81, 86, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", м. Київ, задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.12.10 у справі № 45/275-10 скасувати.
Справу передати на розгляд господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Погребняк В. Я.
Суддя Афанасьєв В.В.
Суддя Слободін М.М.
Повний текст постанови підписано 31.01.11.