Справа № 2-105/2011 рік
РІШЕННЯ
іменем України
27 січня 2011 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючої - судді Савіна О. І.
при секретарі – Прокопенко Л. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, висилення з квартири та зняття з реєстрації за вимогою власника,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, висилення з квартири та зняття з реєстрації за вимогою власника.
Свої вимоги мотивує тим, що є власником АДРЕСА_1, в якій з 21.04.2008 р. зареєстрований та проживає її зять ОСОБА_2. Останній створює їй перешкоди у користуванні даною квартирою, чим порушує її право як власника володіти, користуватися та розпоряджатися належною квартирою, ставиться до неї з неповагою, ображає, що виражається у психологічному тиску на неї, не дозволяє їй бачитися з донькою та внуком, які проживають разом зним, оплату житлово-комунальних послуг не здійснює.
В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги та просить суд усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення відповідача з вищевказаної квартири і зняття його з реєстрації.
Відповідач позов визнав повністю та пояснив, що в АДРЕСА_1 зареєстрований і проживає з 21.04.2008 р. із згоди попереднього власника даної квартири ОСОБА_3. Разом з ним проживає його дружина - дочка позивача, та їх малолітня дитина. Після зміни власника квартири, тобто з 04 листопада 2008 року, у нього з позивачем виникли напруженні стосунки через його матеріальний стан, який не дає можливості в повному обсязі фінансово забезпечувати сім’ю та приймати участь в оплаті житлово-комунальних послуг. Останній погоджується з тим, що позивач має право вимагати його виселення та зняття з реєстрації, але разом з тим додав, що вона такими діями робить неможливим його спільне проживання з дружиною та малолітньою дитиною, оскільки виселення останніх з квартири не є предметом спору. Вважає, що така ситуація негативно вплине на його сімейні стосунки.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали даної цивільної справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1, про що свідчить копія договору дарування від від 04.11.2008 р. (а. с. № 5).
З 21 квітня 2008 року в даній квартирі проживає та зареєстрований відповідач за згодою колишнього власника квартири ОСОБА_3.
В даний час ОСОБА_2 продовжує проживати та бути зареєстрованим в даній квартирі, однак позивач як власник вищевказаного житлового приміщення вимагає від нього виселення та зняття з реєстрації, що здійснити в добровільному порядку останній не бажає, перешкоджає їй у користуванні цим приміщенням, у зв?язку з чим ОСОБА_1 вимушена була звернутися до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 3 ст. 98 ЖК України тимчасові жильці зобов’язані на вимогу власника негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Згідно ст. 48 Закону України «Про власність» та ст. 391 ЦК України власник вправі вимагати усунення будь-яких перешкод, пов'язаних з володінням, розпорядженням і використанням власністю.
Доводи відповідача про те, що позивач, вимагаючи його виселення та зняття з реєстрації робить неможливим його спільне проживання з дружиною та їх малолітньою дитиною, не можуть бути прийняті судом, оскільки дані позовні вимоги стосуються захисту права власності позивача, а не сімейних стосунків відповідача.
За таких обставин суд вважає вимоги позивача законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволеню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стьягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 37 гривень.
Керуючись ст. 48 Закону України «Про власність», ч. 3 ст. 98 ЖК України, ст. 391 ЦК України, Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 3, 10, 11, 57, 88,179, 212-215,218, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, висилення з квартири та зняття з реєстрації за вимогою власника, задовольнити в повному обсязі.
Усунути перешкоди в користуванні власністю - АДРЕСА_1 області шляхом виселення та зняття з реєстрації ОСОБА_2 із даної квартири.
Зобов'язати Відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Южноукраїнського міського відділу Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Миколаївській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 в АДРЕСА_1.
Сягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір в розмірі 51 (п?ятдесят одної) гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 37 (тридцять сім) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.І. Савін