СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 січня 2011 року Справа № 5002-32/4588-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Проценко О.І.,
суддів Градової О.Г.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2 довіреність № 4-2951 від 24.09.10, фізична особа-підприємець ОСОБА_1
відповідача: Бойченко Антон Андрійович, довіреність № 014-Д від 04.01.11, відкрите акціонерне товариство "Крименерго";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Барсукова А.М. ) від 01 грудня 2010 року у справі №5002-32/4588-2010
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,Дніпропетровська область,51400)
до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)
про спонукання укласти договір
ВСТАНОВИВ:
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду АР Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про спонукання відповідача до укладання договору на поставку електричної енергії на підставі типового договору, на торговий павільйон, що розташований за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_2
Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 275 Господарського кодексу України, статей 3, 7, 24, 26 Закону України „Про електроенергетику” , пункти 1.13, 1.6, 1.9, 5.1, 5.3, 5.4 „Правил користування електричною енергією”, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року №28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442, обґрунтовані тим, що відповідач незаконно відмовив позивачці в укладенні договору поставки електричної енергії, посилаючись на непредставлення нею повного пакету документів, необхідного для укладання договору та зазначеного у пункті 5.4 Правил КЕЕ, тоді як на її думку усі викладені у зазначеному вище пункті правил документи були нею надані, даний перелік є вичерпаним, а тому вона вважає своє право порушеним, що вимусило її звертатися до суду із відповідним позовом
Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов наполягав на тому, що позивачка разом із заявою про укладання договору не надала усіх документів, передбачених чинним законодавством, а тому саме ці обставини стали підставою для відмови в укладанні з нею договору, разом з тим, зазначав, що розгляд цього питання можливий, у разі надання нею повного пакету документів.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Барсукова А.М.) від 01 грудня 2010 року у справі №5002-32/4588-2010 позов задоволено.
Зобов’язано відкрите акціонерне товариство „Крименерго” укласти з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір про постачання електричної енергії на основі типового договору згідно додатку №3 Правил користування електричною енергією щодо торгового павільйону, що розташований за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_2
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем, протягом розгляду справи, не доведено тих обставин, що позивачем недотримані приписи Правил користування електричною енергією у частині надання повного пакету документів, необхідного для укладанні договору на поставку електричної енергії, до того ж суд першої інстанції у рішенні звертає увагу на те, що дії відповідача не узгоджуються з приписами законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Не погодившись з рішенням суду, відкрите акціонерне товариство „Крименерго” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, а саме, невідповідністю висновків суду, фактичним обставинам справи, що були встановлені під час розгляду справи по суті, та встановленням судом у рішенні фактів, які не підтверджені матеріалами справи.
Зокрема, заявник скарги вказує, що позивачем усі документи, які необхідні для укладання договору на постачання електричної енергії передбачені ПКЕЕ, були надані для огляду представнику ВАТ „Крименерго” тільки у судовому засіданні, а не безпосередньо із заявою про укладання договору у ВАТ „Крименерго”, тоді як представлення ціх документів у суді, не доводить факту надання цього пакету документів відповідачу, тоді як суд вважає встановленим факт дотримання споживачем пункту 5. ПКЕЕ.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, призначеному на 26 січня 2011 року, представники сторін підтримали свої доводи та заперечення у повному обсязі.
Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 19 вересня 2006 року, реєстраційний №503 ФОП ОСОБА_1. є власником торгового павільйону №04 літ.А, розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта АДРЕСА_2.(а.с. 93).
З метою функціонування павільйону ФОП ОСОБА_1 був розроблений робочий проект на енергопостачання торгового павільйону, який 15 квітня 2008 року був узгоджений із ВАТ „Крименерго” Ялтінськи міськи електричні мережі (а.с.11-20).
15 квітня 2008 року між ЯМЕМ ВАТ „Крименерго” та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір №361 про підключення до електричних мереж (а.с.29).
17 липня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду до вищезазначеного договору, відповідно до якої строк дії основного договору був продовжений до 17 серпня 2009 року (а.с.31).
17 липня 2009 року сторони уклали договір №779 про підключення до електричних мереж терміном до 17.08.20010 року (а.с.33).
10 лютого 2009 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про укладання з нею договору на поставку електричної енергії (а.с.59).
Листом зауважень відкрите акціонерне товариство "Крименерго" зазначило, які недоліки необхідно усунути позивачеві для того, щоб укласти договір на поставку електричної енергії (а.с. 70).
Позивач стверджує, що нею були усунені недоліки, що зазначені в листі зауважень, 11 січня 2010 року повторно звернувся до ВАТ «Крименерго» (а.с.34).
Проте до теперішнього часу будь-якої відповіді від відкритого акціонерного товариства "Крименерго" позивачеві не надійшло, що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 26 Закону України „Про електроенергетику" та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Частиною 6 цієї статті передбачено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині 1 цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів, що передбачено.
Пунктом 5.4 Правил користування електричною енергією встановлено, що для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації такі документи:
1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;
2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
3) однолінійну схему електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
4) відомості щодо розрахункових засобів обліку (тип, марка, технічні характеристики тощо) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;
6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);
7) копію свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);
8) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта);
9) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;
10) копію акта допуску про підключення електроустановки та у визначених законодавством випадках - сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (із змінами) (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);
11) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
12) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані (зазначені у підпункті 4 цього пункту) розрахункових засобів обліку субспоживачів (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше).
Згідно з частиною 1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії-домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.
Судова колегія, оцінивши усі докази по справі у їх сукупності, погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що усі документи, обов'язковість надання яких передбачена Правилами користування електричною енергією були зібрані позивачем, а саме:
заява, у виконання підпункту 1 пункту 5.4 ПКЕЕ ( а.с. 59), Акти розмежування балансової приналежності у виконання підпункту 2 пункту 5.4 ПКЕЕ ( а.с. 54, 58), однолінійна схема на виконання підпункту 3 пункту 5.4 ПКЕЕ ( а.с. 57), Акт-наряд технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії, як того вимагає підпункт 4 пункту 5.4 ( а.с. 53), заява на встановлення договірної величини у виконання підпункту 5 пункту 5.4 ПКЕЕ ( а.с. 52), акт допуску на підключення до електричних мереж у виконання підпункту 10 пункту 5.4 ПКЕЕ, підпункт 6 передбачає надання документів , зазначених в ньому лише за їх наявністю, як і підпункти 11, 12 пункту 5.4 ПКЕЕ.
Стосовно ж надання копії свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), копії документів, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта), як то передбачають підпункти 7, 8 пункту 5.4, судова колегія звертає увагу на те, що відповідач протягом усього розгляду справи не заперечував проти факту надання зазначених документів позивачем, до того ж про їх відсутність не зазначалося ані у відзиві, ані в листі зауважень та недоліків щодо надання документації для укладання договору, окрім відсутності довідки БТІ і ДРОНМ про реєстрацію об’єкту нерухомості (а.с.70).
Копія належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори в даному випадку не потребується, оскільки договір мала намір укласти сама фізична особа-підприємець. підпункт 9 пункту 5.4 Правил користування електричною енергією.
Після отримання від позивача пакету документів, відповідач надіслав позивачеві вищенаведений лист зауважень та недоліків щодо надання документації для укладання договору. ( а.с. 70).
Але, як на думку судової колегії, перелік дій, що повинен був зроблені позивач, та на підставі невиконання яких їй було відмовлено в укладанні договору, не відповідає вимогам Правил користування електричною енергією, перелік яких є вичерпаним.
Так, для укладання договору на поставку електричної енергії не потребується наявності оплати актів про порушення Правил користування електричною енергією, що в свою чергу, було викладено відповідачем у листі, у якості вимог для укладання договору.(а.с. 70).
При цьому апеляційна інстанція погоджується із висновками місцевого суду, що відповідач не був позбавлений права звернутися до суду в установленому законом порядку із відповідним позовом у випадку наявності несплаченої заборгованості за порушення Правил користування електричною енергією.
Відповідно до пункту 4 статті 275 Господарського кодексу України, виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.
Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначаються Законом України "Про електроенергетику", який також регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.
Згідно з частиною 6 статті 24 та статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії.
Отже, за наявності такої відмови споживач вправі звернутися до господарського суду із заявою про спонукання відповідного енерго-постачальника до укладення договору на постачання електричної енергії.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про електроенергетику" відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 1.13 Правил користування електричною енергією передбачено, що укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Згідно з пунктом 1.6 вказаних Правил договір про постачання електричної енергії укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, на основі типового договору, який є додатком № 3 до Правил користування електричною енергією.
Пунктом 5.1 цих Правил встановлено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору, як це зазначено в пункті 5.2 Правил користування електричною енергією.
Також, згідно з пунктом 5.3 вказаних Правил постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний надати на розгляд проект договору про постачання електричної енергії протягом 7 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю до 150 кВт та протягом 14 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю 150 кВт та більше від дати прийняття від споживача документів, зазначених у пункті 5.4 цих Правил.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач повторно звертався до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" із заявою про укладання договору ( а.с.34).
Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції викладені вимоги відповідачем виконані не були.
Враховуючи те, що позивач вже до цього звертався із відповідною заявою до відповідача, та з того, що наявність документів доданих до першої заяви, передбачених пунктом 5.4 Правил користування електричною енергією, окрім довідки з БТІ, визнана відповідачем, оскільки їх відсутність не зазначена в листі зауважень, у судової колегії відсутні підстави вважати, що при повторному зверненні, позивачем не були додержані вимоги пункту 5.4 Правил користування електричною енергією.
Відповідач в обґрунтуванні своїх заперечень посилається на те, що позивачем були надані не всі документи, проте, зазначаючи які саме документи не були надані позивачем, відповідач перераховує декілька підпунктів пункту 5.4 Правил користування електричною енергією, деякі підпункти з яких є взагалі не є обов'язковими для виконання, а виконуються лише у разі наявності відповідних документів, та зазначає, що «та інші»документи не були надані, з чого вбачається, що відповідач не може пояснити відсутність яких саме документів призвела до неможливості укладання договору.
Ствердження відповідача у запереченнях на позов та у апеляційній скарзі відносно того, що договір купівлі-продажу від 19 серпня 2006 року не є належним підтвердженням права власності на об'єкт нерухомості, у зв'язку з тим, що відсутні докази державної реєстрації права власності, спростовуються як матеріалами справи, оскільки право власності на об'єкт позивача, що розташований за адресою АР Крим, м. Ялта, АДРЕСА_2 було зареєстроване ще 23 жовтня 2006 року, про що свідчить копія витягу, додана до матеріалів справи. ( а.с. 95), так і вимогами п.5.4 Правил КЕЕ, відповідно до якого, позивачу слід було надати копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта), яким безпосередньо і є договір купівлі-продажу об’єкту..
Особливості укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені статтею 184 Господарського кодексу України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладення господарських договорів.
Пунктом 4 зазначеної статті передбачено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Оскільки обов'язок надсилання проекту договору в даному випадку покладений Правилами користування електричної енергії на відкрите акціонерне товариство "Крименерго", надсилання заяви та документів у виконання пункту 5.4 Правил користування електричною енергією розцінюється, як пропозиція укласти договір.
Отримавши заяву від позивача, відповідач взагалі не надіслав будь-якої відповіді, чим порушив право позивача на зазначення можливих заперечень на дії відповідача у випадку, якщо позивачеві було би відмовлено, або на можливе усунення недоліків у разі їх наявності.
Отже, на підставі встановлених фактичних обставин, місцевим господарським судом правильно з'ясовано виниклі між сторонами права та обов'язки, вірно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, тому твердження заявника скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв’язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2010 року у справі № 5002-32/4588-2010 залишити без змін.
Повний текст постанови складений 31 січня 2011 року.
Головуючий суддя О.І. Проценко
Судді О.Г. Градова
З.Д. Маслова