СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/22771/20

пр. № 2/759/2496/21

29 листопада 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Войтенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Багінської І.В.,

представника позивача адвоката Закутько К.Е.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Жураковського С.А.,

представника відповідача адвоката Гарбуз М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ :

В грудні 2020 року до суду надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. З урахуванням уточненої позовної заяви, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що у 2017 році він вирішив продати свій автомобіль «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , задля чого, усно домовився зі своїм знайомим ОСОБА_1 про те, що він допоможе продати транспортний засіб. Вказує, що винагороду за продаж автомобілю вони не обговорювали, оскільки були друзями, при цьому, кошти від продажу ОСОБА_1 мав віддати ОСОБА_2 одразу після продажу. Позивач стверджує, що для виконання вказаних домовленостей, позивач надав відповідачу довіреність від 30.05.2017, а також, передав автомобіль та технічний паспорт. Наголошує, що автомобіль було передано в хорошому технічному стані з пробігом 130 000 км. Позивач вказує, що ринкова ціна такого автомобілю становила близько 15 000 дол. США. В подальшому, на початку 2018 року, сторони перестали спілкуватись. Позивач вказує, що нещодавно він дізнався, що автомобіль відповідачем був проданий від імені позивача дружині відповідача ОСОБА_3 за 250 000,00 грн. Проте, грошей від продажу автомобілю позивач не отримував, у зв`язку з чим, він направив на ім`я відповідача претензію, проте в позасудовому порядку відповідач грошові кошти не повертає, у зв`язку з чим, позивач був вимушений звернутись до суду із позовом. Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 250 000,00 грн; стягнути з відповідача 61 777,65 грн інфляційних витрат, пені та 3% річних; стягнути з відповідача 20 000,00 грн на оплату послуг адвоката; стягнути з відповідача 20 000,00 грн судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 03.02.2021 позов було залишено без руху. В подальшому, після усунення недоліків, на підставі ухвали від 23.02.2021 провадження у справі було відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем було подано відзив, в якому він повідомив, що позивач в позові виклав неправдиву інформацію, а позовні вимоги є безпідставними. По суті позову повідомив, що відносини між сторонами погіршились приблизно в квітні 2018 року. На даний час розслідуються Оскільки до цього часу між сторонами були дружні відносини ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 купити у нього автомобіль «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 2006 року випуску за 10 000,00 дол. США. З цією метою, вони домовились, що ОСОБА_2 видасть на ім`я ОСОБА_1 довіреність, на підставі якої він зможе повністю розпоряджатись автомобілем. Вказує, що на той момент такі угоди були дуже розповсюджені. Вказує, що 30.05.2017 ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2 у нотаріуса в м. Боярка, де ОСОБА_2 виписав довіреність на ім`я ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 розрахувався за автомобіль та передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 10 000,00 дол. США. Під час розрахунку, був присутній кум ОСОБА_4 .. Розписку про отримання коштів ОСОБА_1 не вимагав, оскільки вони були у дружніх стосунках. У зв`язку з чим, у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Представником позивача було скеровано до суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти доводів відповідача, наголошував на тому, що відзив подано з порушенням строків, зазначає, що грошові кошти після продажу були неповернуті позивачу. Наголошує, що довіреність не є договором купівлі-продажу, заперечує, що позивач отримав від відповідача грошові кошти в розмірі 10 000,00 дол. США, просив позов задовольнити.

Згідно з ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.07.2021 було закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті, при цьому, було прийнято протокольну ухвалу про поновлення пропущеного строку на подання відзиву.

В судовому засіданні представник позивача наголошувала на під ставності позовних вимог, позов просила задовольнити.

Відповідач та представники відповідача, в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог. Відповідач повідомив, що купив автомобіль у позивача, розрахувався, передав йому 10 000,00 дол. США. Одразу не міг оформити на себе договір купівлі продажу, оскільки позивач вже відчужував в цьому році автомобіль, відтак, потрібно було сплачувати велику суму податку, на що позивач не погоджувався. Розписок від позивача не брав, оскільки на той час перебували в дружніх відносинах. В подальшому, відносин зіпсувались і відповідач переоформив автомобіль на свою дружину. Представники відповідача наголошували на тому, що позивач ініціював відносно цього ж приводу кримінальне провадження, за наслідками результатів досудового розслідування, вказане провадження було закрито за відсутністю складу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив, що тривалий час ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були близькими друзями. Свідок хрестив дитину ОСОБА_1 , перебуває з ним у дружніх відносинах. Вказував, що позичав у ОСОБА_1 грошові кошти. В травні 2017 році ОСОБА_1 зателефонував до нього та повідомив, що хоче придибати автомобіль «Toyota Camry» у ОСОБА_2 тому просив повернути борг. ОСОБА_4 повернув. Вказував, що у ОСОБА_2 є проблеми з правоохоронними органами, тому він вирішив продати автомобіль за вигідною ціною. ОСОБА_1 попросив ОСОБА_4 з`їздити разом з ним до нотаріуса. ОСОБА_4 погодився, вони поїхали до нотаріуса, ОСОБА_1 просив зачекати його в автомобілі. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пішли разом до нотаріуса, після чого ОСОБА_1 повернувся взяв з автомобілю 10 000,00 дол. США та віддав їх ОСОБА_2 . Потім сказав свідку чекати його удома, підвіз ОСОБА_2 додому та повернувся до свого дому на новому автомобілі «Toyota Camry» сірого кольору. Вказує, що запитував у ОСОБА_1 чи взяв він розписку, проте той сказав, що не буде брати розписок, оскільки вони є друзями. Також ОСОБА_1 розказував, що не може купити автомобіль, оскільки сума податку складатиме більше 25 000,00 дол. США. Також свідку відомо, що коли у ОСОБА_2 розпочались проблеми, він почав звертатись до суду.

Суд, у порядку загального позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, заслухавши пояснення позивача та його представника, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Транспортний засіб марки «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ТЗ НОМЕР_2 , виданого 21.04.2010 ВРЕР-6 УДАІ в м. Києві.

Згідно з довіреністю від 30.05.2017 ОСОБА_2 , діючи за попереднім усним договором з ОСОБА_1 уповноважив його розпоряджатись/продати, обміняти, здати в оренду/ належним йому транспортним засобом марки «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 . Для цього ОСОБА_2 надано право представляти його інтереси в органах нотаріату, страхових компаніях, будь-яких банківських установах незалежно від їх підпорядкування і форм власності з усіх без винятку питань, пов`язаних з експлуатацією та розпорядженням транспортним засобом, його переобладнанням, ремонтом, проходженням технічного огляду, визначити на власний розсуд місце стоянки транспортного засобу, в разі потреби зняти транспортний засіб з обліку, одержати транзитні номера, подавати та одержувати необхідні довідки та документи, заяви, отримати дублікат реєстраційного документу в разі втрати, підписувати договори купівлі-продажу, обміну, оренди, одержувати належні за результатами угод гроші, у випадку спричинення транспортному засобу пошкодження іншими засобами в результаті дорожньо-транспортної пригоди чи заподіянню шкоди повіреною особою іншим транспортним засобом під час керування транспортним засобом як джерелом підвизеної небезпеки, укладати, якщо в цьому буде потреба, угоди про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати та сплачувати по таких угодах грошові суми у розмірах згідно з калькуляціями або за домовленістю сторін, керувати транспортним засобом, вчиняти також всі інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю. Строк дії довіреності було визначено у три роки.

При цьому, обидві сторони визнають, що після видання вказаної довіреності, автомобіль разом із свідоцтвом про реєстрацію було передано у розпорядження ОСОБА_1 .

Згідно з Договором купівлі-продажу транспортного засобу від 23.01.2018, автомобіль марки «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 від імені ОСОБА_2 представником ОСОБА_1 було передано у власність ОСОБА_3 . При цьому, в договорі вказано, що за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 250 000, 00 грн.

У грудні 2020 позивачем було скеровано відповідачу претензію про повернення коштів, отриманих від продажу автомобіля.

Окрім того, представниками відповідача було надано постанову про закриття кримінального провадження від 29.12.2020. Згідно з якою, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100080004235 від 06.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, розпочате за фактом заволодіння ОСОБА_1 23.01.2018 під приводом продажу майна ОСОБА_2 , шляхом обману. Кримінальне провадження було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, відсутність в діянні складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Судовим розглядом встановлено, що позивач добровільно передав автомобіль у розпорядження ОСОБА_1 .

При цьому, показами свідка, які нічим не були спростовані підтверджується, що після видачі довіреності, ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 10 000,00 дол. США.

Обидві сторони визнають, що до початку 2018 року відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були дружніми, після чого, зіпсувались.

При цьому, весь час автомобіль був в користуванні ОСОБА_1 , перші претензій щодо повернення грошових коштів були висунуті в листопаді 2018 року, тобто, майже через півтора року після видання довіреності.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частинах першій, другій статті 207 ЦКУкраїни передбачено, що правочин вважається вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (стороною).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Фактично у даному випадку доведеним є те, що ОСОБА_2 передав свій автомобіль в розпорядження та користування ОСОБА_1 за що останнім було передано ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимог щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий право чин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Згідно зі статтею 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передавання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Таким чином, за нотаріально посвідченою односторонньою угодою, укладеною ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , був прихований інший правочин, який вони насправді вчинили, а саме договір купівлі-продажу автомобіля, оскільки за цією угодою автомобіль та генеральну довіреність з правом його відчуження було передано ОСОБА_1 , натомість ОСОБА_1 сплачено грошові кошти ОСОБА_2 , що підтверджується показами свідка, який особисто бачив факт передачі коштів.

Отже, фактично сторони вчинили дії з виконання умов договору купівлі-продажу автомобіля, що призводять до правових наслідків, які настають за договором купівлі-продажу.

Пленум Верховного Суду України у пункті 25 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснив, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України)сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інших правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 30.01.2019 № № 444/848/16-ц.

Відтак, враховуючи письмові докази та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, відповідно до положень ст. 5, 12, 13, 78, 81, 141, 258 - 259, 263, 264, 265,268 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги можуть бути подані учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 08.12.2021.

Позивач: ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Суддя Ю.В. Войтенко