?
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 13909 -2010 рік Головуючий по 1-й інстанції:
Жилка О.М.
Суддя-доповідач: Акопян В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року м. Полтава .Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Акопян В. І.
Суддів: Лобова О.А. Петренка В.М.
при секретарі Фадєйкіній Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м .Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 ,ОСОБА_5 ,ОСОБА_6 ,ОСОБА_7 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 26 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_7 ,ОСОБА_6 про стягнення моральної та матеріальної шкоди
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - ОСОБА_2
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 26 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 -4861 грн. 43коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 50 000 в рахунок відшкодування моральної шкоди ; 2500 грн. витрати на юридичну допомогу, а всього стягнуто 57361 грн.43 коп.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 -4861 грн. матеріальної шкоди;50 000грн.в рахунок відшкодування моральної шкоди; 2500 грн. витрат на надання юридичної допомоги, а всього стягнуто 57361 грн.
На рішення суду апеляційну скаргу подали ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , прохають рішення суду скасувати .ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 ,прохають рішення суду скасувати , ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову у відношенні ОСОБА_7 ,а рішення суду у відношенні ОСОБА_6 змінити зменшити розмір стягнутої шкоди , посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянти-позивачі повторно не з”явились у судове засідання, подали заяви про відкладення розгляду справи в зв»язку з хворобою , оскільки до обох заяв не були надані документи ,які підтверджують хворобу , колегія вирішила розглядати справу у відсутність позивачів.
Колегія суддів ,вивчивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційних скарг ,приходить до висновку ,що апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає задоволенню , апеляційна скарга ОСОБА_6 –частковому задоволенню, апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 – задоволенню не підлягають
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства ,вирішив справу згідно із законом . Обґрунтованим є рішення ,ухвалене на основі повно і всебічного з*ясованих обставин ,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона зобов»язана довести ті обставини ,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .(ст..60ч.1ЦПК України)
Із матеріалів справи вбачається ,що 6 вересня 2006 року по вул. Шолом –Алейхема відповідач ОСОБА_7 ,керуючи автомобілем належним його батькові ОСОБА_7.допустив порушення вимог Правил дорожнього руху скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Позивачам було спричинені ушкодження середньої тяжкості, вз»язку з чим вони тривалий час знаходились на лікуванні ,понесли матеріальні втрати і їм було завдано моральну шкоду.
Вироком Ленінського районного суду м.Полтави від 04 травня 2007 року відповідач ОСОБА_6 визнаний винним в скоєнні ДТП і йому призначене покарання.
Згідно ст.. 1187 ч.2 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки ,відшкодовується особою ,яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом ,механізмом ,іншим об»єктом ,використання ,зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідач ОСОБА_6 . керував автомобілем на відповідній правовій підставі ,він є занодавчовизнаним володільцем джерела підвищеної небезпеки і належним відповідачем у справі , повинен нести матеріальну і моральну відповідальність.
Місцевий суд безпідставно визнав відповідачем у справі батька засудженого ОСОБА_7 і стягнув з нього матеріальну і моральну шкоду і судові витрати., оскільки він передав управління автомобілем належним чином оформивши передачу прав управління автомобілем.ОСОБА_6.Рішення суду у відношенні відповідача ОСОБА_7підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові до ОСОБА_7.
Рішенням суду визнано ,як матеріальну шкоду : вартість ліків на суму -1063гр.86 коп., вартість милиць -510 грн., вартість столу для догляду за хворим на суму 824 грн., двох ліжок -3450 грн., а також витрати на таксі-2875 грн.
В рішенні суду зазначено ,що відповідач ОСОБА_6. суму матеріальних витратна придбання ліків визнав в повному обсязі, але висновки суду першої інстанції спростовуються поясненнями відповідачів в судовому засіданні про часткове визнання позову в частині матеріальної шкоди, а також матеріалами справи. Під час розгляду справи в суді першої інстанції адвокат відповідачів надавав клопотання про витребування від позивачів рекомендацій лікарів на придбання предметів догляду за хворими , документів про призначення лікарями ліків , оскільки в чеках на придбання ліків є ліки для лікування загальних захворювань.(а.с.91)Належні докази про призначення позивачам ліків лікарями і придбання цих ліків за рахунок позивачів , медичні рекомендації на користування предметами догляду за хворими в суд першої інстанції позивачами та їх представником не були надані. Колегією суддів надавався строк на надання доказів на підтвердження позовних вимог , але такі докази не були надані ,а було надано заяву про витребування доказів із лікарень .Оскільки в заяві не зазначено конкретні дані про витребування яких доказів із конкретно- яких лікарень прохають позивачі ,а також до заяви не долучено відомості про неможливість отримання таких доказів особисто стороною ,або її представником ,як це передбачено ст..137 ч.1 ЦПК України клопотання колегією суддів задоволено не було.
Колегія погоджується із сумою матеріальної шкоди на суму1172грн.02 коп.:ліки ,що застосовуються при лікуванні травм на суму 662 ,02 коп..(за виключенням ліків .що застосовуються при лікуванні простудних захворювань -39.23 коп., квитанції на суму 130 грн.31 коп., в яких зазначено, що відпущено медикаменти без назви препаратів ,благодійні внески 10 грн.,2 грн, 100грн.(а.с..25,26,).нечитаємі квитанції ) також вартість милиць -510 грн.
Колегія суддів також вважає ,що не підлягають стягненню і витрати на таксі , оскільки в м. Полтаві розвинута транспортна інфраструктура в квитанціях не зазначено маршрут ,таксі . а вартість послуг на один день в деякі дні становить 190 грн. , в копіях квитанцій зазначені номера квитанцій послідовно ,не дивлячись на те ,що послуги надавались в різні місяці , на протязі двох років.
Колегія суддів вважає, що оскільки в матеріалах справи відсутні медичні рекомендації про необхідність придбання столу для догляду для хворих і двох ліжок для хворих , такі докази не були надані і в апеляційну інстанції , тому позов про стягнення матеріальної шкоди на суму 4274 грн на придбання цих речей не підлягає задоволенню. На цю суму повинна бути зменшена сума стягнутої матеріальної шкоди.
Колегія суддів вважає ,що при визначенні розміру моральної шкоди місцевий суд належним чином не врахував тяжкості скоєного злочину відповідачем ОСОБА_6, ступенем фізичних і моральних страждань , ступеня вини відповідача ОСОБА_6.і із врахуванням розумності і справедливості і вважає за можливе зменшити її розмір до 12 000грн кожному із позивачів.
Відповідно до ст.. 84 ЦПК України витрати ,пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права , несуть сторони .
Стороні ,на користь якої ухвалено рішення ,суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.(ст..88ч.1ЦПК України).
Суд першої інстанції стягнув з відповідачів витрати на надання юридичної допомоги 5000грн.
В матеріалах справи мається довіреність від імені ОСОБА_5. та ОСОБА_3 на представлення їх інтересів в судових органах на ім.»я ОСОБА_9 з правом передоручення (а.С.83) В судових засіданнях приймав участь ,як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді в порядку передоручення ОСОБА_11.( а.с. 110)ОСОБА_11. не є спеціалістом в галузі права ,оскільки у нього немає юридичної освіти. В справі відсутній розрахунок про надану юридичну допомогу.
Оскільки позивачами не були надані докази про надання їм юридичної допомоги , рішення суду в частині стягнення 5000грн. за надання юридичної допомоги підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в цій частині позовних вимог.
На підставі вищевикладеного колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_7 підлягає задоволенню , а апеляційна скарга ОСОБА_6підлягає частковому задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду ,що позивачі не надали належних доказів в частині позовних вимог про стягнення вартості пошкодженого одягу та особистих речей на загальну суму 4024 грн. Надані позивачами докази підтверджують вартість нових речей ,а доказів ,що саме ці речі були у них на час скоєння ДТП суду не надано.Підставно суд першої інстанції відмовив і у стягненні вартості оплати за навчання вдома ,оскільки відсутні належні докази про оплату цих послуг. Позивачі не понесли затрат на санітарно- курортне лікування , суд підствно відмовив в стягненні вартості санітарно-курортної путівки.
Не підлягають стягненню і судові витрати ,понесені позивачами при розгляду кримінальної справи ,оскільки судові витрати стягуються при закінченні розгляду справи і питання стягнення судових витрат у кримінальній справі проводиться за нормами кримінального судочинства , а не цивільного.
Керуючись ст. ст. 303 , 307 , п.3,4 ст. 309 ,315 ЦПК України колегія суддів –
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 26 серпня 2010 року в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди і судових витрат з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , держави -скасувати , в задоволенні позову до ОСОБА_7 відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 26 серпня 2010 року в частині стягнення коштів з ОСОБА_6 змінити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 12 000 грн. кожному , стягнути в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 1172,02 коп.,зменшити розмір державного мита стягнутого на користь держави з ОСОБА_6 до68 грн.
В решті рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення суду в частині стягнення витрат на юридичну допомогу скасувати , відмовити ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в стягненні витрат , затрачених на юридичну допомогу.
Рішення апеляційного суду вступає в законну силу з моменту його проголошення , на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили рішенням апеляційного суду .
Головуючий В.І. Акопян
Судді апеляційного В.М.Петренко
Суду О.А.Лобов