Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК у складі:
Головуючого судді Сокола В.С.,
суддів Белинчук Т.Г., Куриленка О.С.,
при секретарі Строєвій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом прокурора міста Ялти АРК в інтересах держави в особі державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», Гурзуфської селищної ради, управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель республіканського комітету по земельних ресурсам АРК до ОСОБА_5 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, за апеляційною скаргою прокурора міста Ялти АРК на рішення Ялтинського міського суду АРК від 30 листопада 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
05 жовтня 2010 року прокурор міста Ялти АРК звернувся до суду із вище зазначеним позовом (а.с. 2-3, 26), просив зобов’язати ОСОБА_5 за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0025 га, розташовану АРК, АДРЕСА_1, шляхом знесення огорожі та стягнути з неї заподіяну самовільним зайняттям даної земельної ділянки 1907, 90 грн. шкоди.
Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 30 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю.
В апеляційній скарзі прокурор міста Ялти АРК, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. Вказує, що ДПУ МДЦ «Артек» є належним користувачем земельної ділянки площею 208, 0174 га (державний акт на право постійного користування ІІ-КМ № 001515 від 15 січня 1997 року, виданий згідно рішення № 56 9-тої сесії 22 скликання Гурзуфської селищної ради від 25 грудня 1996 року). Суд не врахував, що сторони в судовому засіданні не оспорювали висновку про самовільне використання спірної земельної ділянки, неправильно оцінив надані докази на обгрунтування обставин позову з урахуванням ненадання позивачкою жодного доказу на підтвердження заперечень проти позову та з урахуванням положень статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Інструкції з оформлення державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 28 квітня 2009 року № 205.
В засіданні апеляційного суду прокурор відділу прокуратури АРК Штехбарт Д.В., представник ДПУ «МДЦ «Артек» Фунтіков Д.Г. підтримали апеляційну скаргу за викладеними у ній доводами, ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечувала за необґрунтованістю, пояснила, що спірна земельна ділянка використовувалась батьками її колишнього чоловіка за життя при їх сумісному проживанні, в даний час колишній чоловік проживає в іншому місці.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав
З висновком суду про відмову в позові за недоведеністю колегія суддів повністю погодитись не може з наступних підстав.
Так, сторони не оспорювали, що спірна, самовільно зайнята земельна ділянка знаходиться в межах землекористування ДПУ «МДЦ «Артек». При вирішенні спору суд першої інстанції не врахував, що відповідачка фактично визнала позов, заявивши в судовому засіданні, що на території земельної ділянки знаходиться сарай, про що і вказано в рішенні суду першої інстанції.
Крім того, суд першої інстанції неправильно оцінив надані прокурором докази, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18 червня 2009 року (а.с. 4), протокол про адміністративне порушення (а.с.5), припис від 18 червня 2009 року (а.с. 6), акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26 жовтня 2010 року (а.с. 32) відповідно до яких відповідачка самовільно зайняла і використовує земельну ділянку площею 0,02 га під сарай, город, земельна ділянка має огорожу. Припис за поясненнями ОСОБА_5 був нею одержаний 30 жовтня 2010 року і до часу перегляду справи не оскаржений.
Таким чином, на підставі зазначених доказів колегія суддів дійшла висновку, що відповідачка самовільно зайняла і використовує спірну земельну ділянку, тому позов в частині звільнення земельної ділянки шляхом знесення огорожі (колегія суддів враховує межі заявлених вимог) за рахунок ОСОБА_5 підлягає задоволенню із скасуванням в цій частині в порядку ч. 1 статті 309 ЦПК України ухваленого судом першої інстанції рішення.
В іншій частині висновку вирішеного судом спору колегія суддів погоджується.
Так, на підтвердження розрахунку розміру шкоди прокурором було надано суду розрахунок (а.с. 7), який не відповідає по формі. Так, він не підписаний, не містить печатки і такий же самий розрахунок мали в судовому засіданні прокурор і представник ДПУ «МДЦ «Артек», які жодного клопотання в цій частині в порядку статті 131, ч.ч. 1, 2 статті 303 ЦПК України не заявили.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора міста Ялти АРК задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду АРК від 30 листопада 2010 року про відмову в позові в частині зобов’язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки скасувати. В цій частині ухвалити нове рішення. Зобов’язати ОСОБА_5 за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0, 025 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення огорожі.
В іншій частині це ж рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: