У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК у складі:
Головуючого судді Сокола В.С.,
суддів Белинчук Т.Г., Куриленка О.С.,
при секретарі Строєвій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ про визнання наказу неправомірним, за апеляційною скаргою Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ (далі – Інститут) на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 22 листопада 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
28 вересня 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду із вище зазначеним позовом.
Обґрунтовуючи вимоги незаконності наказу № 245 від 16 червня 2010 року про її звільнення шляхом дострокового розірвання контракту від 01 вересня 2006 року вказувала, що згідно даного контракту працює науково-педагогічним працівником відповідача. Наказом № 245 від 16 червня 2010 року, про який вона дізналась 13 вересня 2010 року лише після вручення попередження про звільнення, за невиконання без поважних причин обов’язків, передбачених п. 3.2 контракту, неналежний рівень організації навчально-методичної роботи на юридичному факультеті, на підставі п.5.9 у зв'язку з порушенням умов контракту та п.6.2, пп. «г» контракту її притягнуто до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення шляхом дострокового розірвання контракту від 01 вересня 2006 року. Даний наказ вважає незаконним із-за звільнення під час перебування на лікарняному, зазначене в наказі не стосується посадових обов’язків декана, вона притягнута до відповідальності за події періоду часу, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності за які вже сплив, обставини не відповідають дійсності, відповідач порушив порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Просила визнати незаконним застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення в формі дострокового розірвання контакту від 01 вересня 2006 року, визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ № 245 від 16 червня 2010 року «Про результати службової перевірки стану ведення звітної документації на юридичному факультеті» та стягнути з відповідача 50000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 22 листопада 2010 року позов задоволено частково. Визнано незаконним застосування до ОСОБА_5 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення в формі дострокового розірвання контракту від 01 вересня 2006 року. Визнано протиправним та скасований пункт № 1 наказу Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ № 245 від 16 червня 2010 року «Про результати службової перевірки стану ведення звітної документації на юридичному факультеті». В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі Інститут, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Вказує на неправильне застосування статті 149 КЗпП України, незастосування судом положень статті 48 Закону України «Про вищу освіту» (відповідно до якої декан є основною посадою науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації) у системному зв’язку з пунктами 3.1-3.9, підпунктом «г» п. 6.2 контракту. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до неврахування судом пунктів 2.1, 2.6 посадової інструкції декана юридичного факультету Інституту та помилкового висновку суду про те, що посадова інструкція декана не містить обов’язку щодо ведення та оформлення звітної документації юридичного факультету Інституту.
Заперечення представника позивачки ОСОБА_6 на апеляційну скаргу зводяться до необгрунтованості її доводів.
В засіданні апеляційного суду представник Інституту Пристінська К.О. підтримала апеляційну скаргу за викладеними у ній доводами, представник позивачки ОСОБА_8 проти доводів апеляційної скарги заперечував за необґрунтованістю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав
Встановлено, що сторони 01 вересня 2006 року (Кримський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ (правонаступником якого є Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ ) в особі начальника інституту Конопльова В.В. та науково-педагогічний працівник ОСОБА_5) уклали контракт про виконання працівником робіт строком до 31 серпня 2011 року.
Згідно п. 1.1 ОСОБА_5 прийняли на роботу деканом юридичного факультету Інституту, яку вона виконує і на час розгляду справи судами (а.с. 14-17).
16 червня начальник Інституту Бірюков В.П. видав наказ № 245 «Про результати службової перевірки стану ведення звітної документації на юридичному факультеті», згідно якого за невиконання без поважних причин обов’язків, передбачених п. 3.2 контракту від 01 вересня 2006 року між КЮІ ХНУВС та науково-педагогічним працівником ОСОБА_5, неналежний рівень організації навчально-методичної роботи на юридичному факультеті, на підставі п.5.9 у зв’язку з порушенням умов контракту та п.6.2. п.п. «г» контракту від 01 вересня 2006 року розірвано зазначений контракт з науково-педагогічним працівником – деканом юридичного факультету ОСОБА_5 за ініціативою закладу освіти після її одужання та виходу з лікарняного (а.с. 6-7).
Змістом наказу встановлено, що згідно розпорядження начальника інституту від 12 травня 2010 року № 92 комісією з числа працівників навчального закладу з 13 травня 2010 року по 25 травня 2010 року проведено додаткову перевірку звітної документації юридичного факультету з метою підтвердження порушень, виявлених навчально-методичним відділом інституту, складений висновок (а.с.18-34). Підставою для дострокового розірвання контракту стало невиконання науково-педагогічним працівником ОСОБА_5 обов’язків, покладених п. 3.2 контракту. Зазначеним пунктом, зокрема, передбачено обов’язок науково-педагогічного працівника виконувати посадові обов’язки та дотримуватися встановлених вимог до рівня їх виконання, дотримуватись правил охорони праці та правил внутрішнього розпорядку.
Невиконання ОСОБА_5 без поважних причин зазначених обов’язків встановлено висновком за результатами службової перевірки, затвердженою начальником Інституту 25 травня 2010 року. Недоліки в роботі юридичного факультету виявлені за період 2005-2010 роки (а.с.18-34), тоді як позивачка виконує трудові обов’язки з 01 вересня 2006 року.
З назви документу та його змісту вбачається, що виявлені недоліки стосуються оформлення звітної документації на юридичному факультеті. Однак, розділ 3 контракту, у тому числі і наведений вище п. 3.2, не містить обов'язків щодо ведення та оформлення ОСОБА_5, як деканом, звітної документації юридичного факультету.
Не містить таких посадових обов'язків щодо оформлення звітної документації деканом юридичного факультету і посадова інструкція, затверджена 01 вересня 2008 року начальником КЮІ ОДУВС Конопльовим В.В. та яка діє на час виникнення спірних правовідносин сторін (а.с.8-12).
Аналізуючи зазначені документи в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Інститут відповідно до п.п. «г» п. 6.2 контракту має право розірвати контракт до закінчення строку його дії при невиконанні без поважних причин обов’язків Науково-педагогічним працівником, покладених на нього цим контрактом у п.п. 3.1 – 3.9, а не деканом.
Відповідно до п.1.2 предметом цього контракту від 01 вересня 2006 року є виконання науково-педагогічним працівником навчальної, методичної, наукової та адміністративної роботи з дисципліни трудове право та виконання організаційних та інших видів робіт, передбачених індивідуальним робочим планом.
З аналізу зазначених положень контракту вбачається, що вони регулюють виконання посадових обов’язків науково-педагогічним працівником та можливість розірвання контракту саме з ним, а не з деканом. При цьому, наказом від 16 червня 2010 року розірвано контракт з науково-педагогічним працівником – деканом юридичного факультету ОСОБА_5, тоді як відповідно до трудової книжки вона займає посаду декана.
При застосуванні дисциплінарного стягнення Інститутом також було порушено встановлений статтями 148, 149 КЗпП України порядок, а саме: на позивачку було накладено дисциплінарне стягнення з порушенням строку притягнення, не отримано від ОСОБА_5 письмових пояснень. В цій частині наданий Інститутом акт (а.с. 72) не являється належним доказом про відмову 20 травня 2010 року ОСОБА_5 від дачі письмових пояснень, оскільки сам висновок затверджений начальником Інституту 25 травня 2010 року.
Крім того колегія суддів зауважує, що і на час розгляду справи ОСОБА_5 працює деканом, зміст спірного наказу з достовірністю вказує, що даний наказ не відповідає за змістом наказу про звільнення, він являється чи то проміжним, чи то наказом про наміри. Аналізом спірного контракту встановлено, що ОСОБА_5 підлягає звільненню після її одужання та виходу з лікарняного (а.с. 6-7), тобто в перший робочий після лікарняного день. Від ОСОБА_5 роботодавцем 13 вересня 2010 року було відібрано письмове попередження про розірвання контракту (а.с. 13), тобто вона вже не була звільнена в перший робочий після лікарняного день і фактично допущена роботодавцем до виконання трудових обов’язків. Даний висновок беззаперечно вказує, що на підставі спірного наказу ОСОБА_5 при зазначених обставинах вже не може бути звільнена, що приводить до висновку про незаконність наказу.
Згідно частини 2 статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. З 25 травня 2010 року, з часу затвердження начальником Інституту висновку, до часу розгляду судами справи минуло більше шести місяців, тому і із цієї точки зору в такому наказі сенс відсутній.
Згідно положень статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Інститут, притягуючи ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності, не виконав положення даного закону, оскільки працівники Інституту, які безпосередньо винні у порушенні ведення звітної документації (методист ОСОБА_11 та начальник навчально-методичного відділу ОСОБА_12.) спірним наказом притягнуті до дисциплінарної відповідальності відповідно у вигляді догани та попередження.
З огляду на вище зазначене, колегією суддів встановлено, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержані, підстав для скасування рішення в порядку статті 309 ЦПК України немає, тому відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін.
Керуючись статтями 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 22 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді