Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК у складі:
Головуючого судді Куриленка О.С.,
суддів Ісаєва Г.А., Сокола В.С.,
при секретарі Строєвій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (далі-Банк) до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду АРК від 20 серпня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
23 квітня 2010 року Банк звернувся до суду із вище зазначеним позовом (а.с.2-3, 50), просив стягнути з ОСОБА_5 830 892, 15 грн. заборгованості станом на 08 квітня 2010 року (еквівалент 104 855, 02 доларів США), звернути стягнення на майно згідно договору іпотеки № 416 від 13 березня 2008 року (земельну ділянку АДРЕСА_1 загальною площею 0,0500 га) та у випадку недостатності коштів звернути стягнення на належні відповідачеві інше майно та грошові кошти. Вимоги позову обґрунтовані невиконанням боржником зобов’язань по кредитному договору № 804/2008/840-ЖР/9/16 від 13 березня 2008 року про надання ОСОБА_5 у тимчасове користування грошових коштів у сумі 85 944, 33 доларів США для проведення розрахунків по договору купівлі продажу № 413 від 13 березня 2008 року зі сплатою 12,89% річних строком до 11 березня 2022 року. 13 березня 2008 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, відповідно якого остання з метою забезпечення виконання зобов’язання по кредитному договору № 804/2008/840-ЖР/9/16 від 13 березня 2008 року передала в іпотеку земельну ділянку №13 за адресою: АРК, місто Ялта, селище міського типу Сімеїз, селище Оползневе загальною площею 0,0500 га,Ю кадастровий номер 0111949300:02:001:0114.
Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 20 серпня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ВАТ КБ «Надра» суму боргу у розмірі 830 892, 15 грн. Звернено стягнення на предмет іпотеки – земельну ділянку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5 та знаходиться в заставі відповідно до договору іпотеки від 13 березня 2008 року. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ВАТ КБ «Надра» судові витрати, а саме: 1 700 грн. судового збору у розмірі та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього - 1 820 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Вказує на неправильне застосування судом положень статей 533 ЦК України, пункту 10 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», 33, 35 Закону України «Про іпотеку», неврахування правових висновків рішення Ялтинського міського суду АРК від 19 березня 2010 року, яким було відмовлено банку у стягненні суми боргу за тим же самим кредитним договором. Також вказує на порушення судом порядку проведення заочного рішення та те, що провадження у справі підлягало зупиненню у зв’язку із розглядом позову ОСОБА_5 до Банку про визнання правочину (кредитного договору) удаваним.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_6 підтримав повністю апеляційну скаргу за викладеними доводами, представник Банку Пташник О.В. просив апеляційну скаргу відхилити за безпідставністю доводів.
Ухвалою апеляційного суду АРК ОСОБА_6 було відмовлено в задоволенні клопотання про зупиненню провадження у справі у зв’язку із розглядом позову ОСОБА_5 до Банку про визнання правочину (кредитного договору) удаваним.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_5, як боржник по кредитному договору № 804/2008/840-ЖР/9/16 від 13 березня 2008 року, не виконує зобов’язань по сплаті грошей.
Письмовою вимогою (а.с. 17) відповідачка була попереджена про необхідність сплати суми, однак як після спливу тридцятиденного строку, так і на час вирішення спору судами, заборгованість не оплатила.
З існуванням заборгованості відповідачка не спорить.
З огляду на встановлене, доводи апеляційної скарги про передчасність подачі позову у зв’язку з невиконанням встановленої статтею 35 Закону України «Про іпотеку» процедури вручення боржникові письмової вимоги, являються безпідставними. Також відповідно до частини 2 статті 35 Закону України «Про іпотеку» положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Відповідно до статей 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов’язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 39 зазначеного Закону передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, спосіб реалізації майна.
Оскільки резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить вказівки, що спірна сума підлягає сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки та не вказано про спосіб реалізації майна, то рішення суду підлягає зміні в порядку пункту 4 статті 309 ЦПК України з доповненням про зазначене.
В цій частині колегія суддів вважає, що необхідно реалізувати предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, оскільки саме даний спосіб реалізації майна буде сприяти забезпеченню прав всіх сторін даних правовідносин і унеможливить зловживання правом з огляду на спірні правовідносини.
В цій частині колегія суддів додатково зазначає, що Законом України «Про іпотеку» передбачено у разі неналежного виконання боржником основного зобов’язання право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням загального розміру вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, способу реалізації майна. Тобто, реалізація предмета іпотеки направлена насамперед і лише для погашення заборгованості у зв’язку з невиконанням зобов’язання кредитором.
Інші доводи апеляційної сарги, а саме наявність у провадженні іншого суду справи за її позовом до Банку про визнання кредитного договору удаваним та існування рішення Ялтинського міського суду АРК від 190 березня 2010 року (справа № 2-805/2010) про відмову Банку в задоволенні позову до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 51) не являються правовою підставою для скасування оскаржуваного рішення. Правові висновки названого рішення суду не впливають на суть спору, оскільки Банку було відмовлено за причинами передчасності подачі позову. А розгляд судом справи про визнання кредитного договору удаваним не перешкоджало суду вирішувати дану справу, оскільки сторони згідно положень процесуального закону мають право на захист прав відповідно до висновків майбутнього рішення суду, якщо таке набере законну силу і буде являтись чинним.
Доводи скарги в частині порушення судом процедури ухвалення заочного рішення взагалі не являються підставою для задоволення апеляційної скарги з огляду на положення статті 309 ЦПК України. Апелянт не надав судам належних допустимих доказів про виконання взятих добровільно на себе зобов’язань боржника по кредитному договору та заперечення в суді першої інстанції проти позову (а.с. 56) і доводи апеляційної скарги зводяться фактично до того, що закон передбачає стягнення заборгованості лише за умови обов’язкового попередження споживача про таку вимогу кредитодавця та невиконання позичальником цієї вимоги протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення.
Керуючись статтями 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду АРК від 20 серпня 2010 року змінити. Доповнити другий абзац резолютивної частини рішення словами: «з вартості предмета іпотеки», третій абзац резолютивної частини рішення словами: «Спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів».
В іншій частині це ж рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: