СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/7297/21

ун. № 759/25600/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Войтенко Ю.В., перевіривши додержання вимог, викладених у ст. 187 ЦПК України в позовній заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про визнання недійсними рамкової угоди, договору траншу, визнання права власності на квартиру та грошові кошти,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про визнання договорів недійсними, визнання права власності на квартиру та грошові кошти, в якому просили: визнати недійсними рамкову угоду №9, договір траншу №20.1215/9 між ОСОБА_3 та ЗАТ «ПроКредит Банк», визначити право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 та зняти арешт, на нежиле приміщення площею 875,2 кв.м. по АДРЕСА_2 , соціальні гроші - 94 600,00 грн. на соціальні рахунки (станом на 16 червня 2021 року); за ОСОБА_2 грошові кошти 159 783,00 грн. (станом на 1 жовтня 2021 року).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

У пункті 41 Постанови Пленуму ВССУ № 3 від 01 березня 2013 року роз`яснено, що, зокрема, у разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Разом з тим, правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

З позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення площею 875,2 кв.м. по АДРЕСА_2 .

Згідно з вимогами ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві вказано, що вартість квартири АДРЕСА_1 оцінена в 5 093 253,00 грн., а нежитлового приміщення площею 875,2 кв.м. по АДРЕСА_2 - 3 385 410,00грн.

Тобто, вартість об`єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 є найвищою, що відноситься за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.

Разом з тим, позивачами жодним чином не обґрунтовано підсудність вказаної справи Святошинському районному суду м. Києва.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним направити вказану цивільну справу за підсудністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 27, 28, 20, 31, 187, 260 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про визнання недійсними рамкової угоди, договору траншу, визнання права власності направити до Подільського районного суду м. Києва (04071, м. Київ, вул. Хорива, 21) за підсудністю.

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Войтенко