УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця 08 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Берзіньш В.С.
суддів - Павловської І.Г.,
Шестакової Н.В.
при секретарі - Моногошевої В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом виконуючого обов’язки . заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Ялтинської міської ради, виконавчого комітету Ялтинської міської ради до ОСОБА_5, треті особи - комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Ремонтно-експлуатаційна організація №2», ОСОБА_6 - про витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 05 листопада 2010 року
в с т а н о в и л а.
Виконуючий обов’язки прокурора м. Ялта звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Ялтинської міської ради, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, та просив суд витребувати квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_5. Позовні вимоги мотивував тим, що проведеною прокуратурою м. Ялта перевіркою встановлено, що рішенням виконкому Ялтинської міської ради №666 від 30 вересня 1969 року домоволодіння по АДРЕСА_1 було зареєстровано на праві державної власності за Ялтинським міським торгівельним портом. Згідно акту передачі жилих будинків, постанови облвиконкому №298 від 29 квітня 1980 року «Про передачу відомчих житлових будинків до міських рад» зазначене домоволодіння передано у комунальну власність Ялтинської міської ради, та знаходиться на балансі КП ЯМР «РЕО-2».
Рішенням Ялтинського міського суду від 24 грудня 2009 року, та рішенням Апеляційного суду АР Крим від 20 липня 2010 року встановлено, що Ялтинська міська рада була позбавлена права власності на квартиру АДРЕСА_1, яка вибула з володіння власника поза його волею іншим шляхом, а ОСОБА_5 незаконно володіє спірною квартирою, тому остання підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння.
Рішенням суду позов прокурора в інтересах держави в особі Ялтинської міської ради, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, задоволено частково. Квартира АДРЕСА_1 АР Крим витребувана з володіння ОСОБА_5 В іншій частині позову відмовлено. Вирішені питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову виконуючого обов’язки заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Ялтинської міської ради - відмовити, посилаючись на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вважає, що суд порушив норми статей 119, 121 процесуального закону, необґрунтовано відмовив у сумісному розгляді зустрічного позову про стягнення матеріальної шкоди, порушив таким чином права відповідачки як добросовісного набувача. Крім того, посилається на те, що судом достовірно не встановлено, належність спірної квартири саме Ялтинській міській раді та виконкому Ялтинської міської ради, оскільки рішення органу приватизації про її передачу у власність наймачу ОСОБА_6 у даний час не скасоване.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з’явились до суду, розглянувши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 303 Цивільного процесуального закону України ( далі ЦПК) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи частково позов прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що квартира АДРЕСА_1 вибула з володіння власника – Ялтинської міської ради, та ОСОБА_6, який був зареєстрований та постійно проживав у зазначеній квартирі, не з їхньої волі шляхом підробки документів на приватизацію, тому існують законні підстави для витребування спірної квартири з володіння ОСОБА_5.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає, що вони зроблені на підставі правильного застосування норм матеріального і процесуального права, повного з’ясування обставин справи, та належної оцінки наявних доказів.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що ОСОБА_5 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу, укладеному 11 травня 2007 з ОСОБА_7, і посвідченому приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_8 ( а.с.17-18).
Рішенням Ялтинського міського суду від 24 грудня 2009 року, та рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2010 року за позовом ОСОБА_6 до Ялтинської міської ради, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про визнання довіреності, свідоцтва про право власності на житло та договорів купівлі продажу недійсними, які набрали чинності, визнані недійсними довіреність від імені ОСОБА_6 на ім’я ОСОБА_9, свідоцтво про право власності на житло № 5930-Ш на ім’я ОСОБА_6 , договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 від 17.05.2005 року ( а. с. 11-16). При розгляді цієї справи встановлено, що продавець ОСОБА_10 набула право власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу між нею та ОСОБА_9, яка за дорученням діяла від імені власника ОСОБА_6, однак останній ані заяву про приватизацію квартири, ані довіреність на її розпорядження не підписував.
Пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України ( далі ЦК) передбачене, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Таким чином, вказана норма матеріального права є способом цивільно-правового захисту права власності та передбачає право власника майна, та випадки його витребування з володіння добросовісного набувача.
Спірна квартира згідно договору купівлі-продажу від 17.05.2005 року, визнаного судом недійсним, придбана ОСОБА_10 у ОСОБА_9 за підробленою довіреністю, отже остання не мала права її відчужувати. Оскільки ОСОБА_5 не знала і не могла знати про ці обставини вона є добросовісним набувачем, однак Ялтинська міська рада має право витребувати це майно тому, що спірна квартира вибула з володіння ОСОБА_6 як особи, котрої була вона передана для мешкання, поза його волею.
Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності доказів належності спірної квартири Ялтинській міській раді , колегією суддів відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема відмови у прийняті зустрічного позову про стягнення суми поліпшення майна, то колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки відповідно до частини 3 статті 309 ЦПК порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Проте, апеляційному суду не надано будь-яких доказів, які б підтверджували неправильність вирішення справи. Разом з тим, ОСОБА_5 після ухвалення оскаржуваного рішення не позбавлена права на судовий захист у передбаченому законом порядку.
Доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, у апеляції не міститься, у зв’язку з чим підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Згідно зі статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне і справедливе по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 325 Цивільного процесуального кодексу України, судова колегія,
у х в а л и л а.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 05 листопада 2010 року відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 05 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції
Судді: