Справа  № 2–135 / 11

 З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

            01  лютого  2011  року.                                                              м.  Суми.

            Зарічний  районний суд  м.  Суми  у  складі :  головуючого – судді  Бойка  В.Б.,

                                                                                          при  секретарі – Москаленко  Т.В.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Суми  цивільну  справу  за  позовною  заявою  Публічного  акціонерного  товариства  «  Суми-Авто «   до  ОСОБА_1  

про  стягнення  грошової  суми,  

В С Т А Н О В И В :

    Позивач  свої  уточнені  позовні  вимоги  ( а.с. 45-46 ) мотивує  тим,  що  27.06.2007  року  між сторонами  було  укладено  договір  позики  №84,  відповідно до якого  позивач передав, а відповідач прийняв  в  тимчасове  користування  грошові кошти в сумі  2000  грн.,  строком  до  01.07.2008  року. Оскільки  відповідач не виконав свого обов’язку, не повернувши суму позики, позивач  просить ухвалити рішення   про  стягнення  заборгованості  за  договором,  а  також  про  стягнення  3%  річних  з  простроченої  суми  та  інфляційних  збитків.

Відповідач  до  суду  не  з”явився,  про  час  розгляду  справи  повідомлявся,  доказів  поважності  причин  неявки  не  надав.

Заслухавши  пояснення  представника  позивача,  дослідивши  письмові  докази  по справі,  суд вважає, що  заявлені вимоги  підлягають задоволенню, виходячи з наступного.  

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона                   ( позикодавець ) передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми ( ст. 1047 ЦК України ).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. За ст. 1049 ЦК України,  позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику  в строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом  встановлено,  що  згідно  умов  п.  10  укладеного  між  сторонами  договору,  відповідач зобов’язався повернути кошти в  разі  звільнення  з  ПАТ  на  протязі  3  днів.  14.08.2007  року  відповідач  вніс  у  касу  ПАТ  200  грн. ( а.с.  47 ).  Однак,  в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, відповідач не повернув залишок позики в обумовлений строк.

У відповідності до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ст. 625 ЦК України ).

    Таким  чином, судом  встановлено,  що станом на дату ухвалення  рішення  суду,  відповідач зобов’язаний повернути  позику  в  сумі  1466,66  грн.,  сплатити  відсотки  річних  в  сумі  102,67  грн.,  а  також інфляційні збитки в  сумі  707,22   грн. ( а.с.  46 ).

    Доказів  погашення  боргу  відповідач  суду  не  надав.

            Окрім  того,  на  підставі  ст.  88  ЦПК  України,  відповідач  повинен  відшкодувати  заявнику  51  гривню  00  копійок  в рахунок  повернення  судового  збору  та  120  гривень  00  копійок  в  рахунок  повернення  витрат  з  інформаційно-технічного  забезпечення  розгляду  справи.

            Керуючись  ст.ст.  509 , 526,  611,  625, 1046 – 1050 ЦК  України ,  ст.ст. 10-11,             57-60,  88, 212-215,  224-226    ЦПК  України,  суд –

В И Р І Ш И В :

    Позовні  вимоги  Публічного  акціонерного  товариства  « Суми-Авто «  задовольнити.

    Стягнути  з  ОСОБА_1   на  користь Публічного  акціонерного  товариства  «  Суми-Авто «   1466  гривень  66  копійок  заборгованості  за  договором  позики,  102  гривні  67  копійок  відсотків  річних, 707  гривень  22  копійки  інфляційних  збитків, 51  гривню  00  копійок  в рахунок  повернення  судового  збору  та  120  гривень  00  копійок  в  рахунок  повернення  витрат  з  інформаційно-технічного  забезпечення  розгляду  справи,  а  разом :  2447  гривень  55  копійок.

    Відповідач  протягом  10  днів  з  дня  отримання  копії  заочного  рішення  може  подати  заяву  про  його  перегляд.

Іншими  особами  рішення суду може  бути  оскаржено  в апеляційному порядку шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення  апеляційної скарги до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

СУДДЯ                                                                                             В.Б.  БОЙКО