11 вересня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,  Охрімчук Л. І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та за зустрічним позовом про поділ спадкового майна, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від  11 січня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна померлого ОСОБА_3.

ОСОБА_2 заявив зустрічний позов з цього ж предмету.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 5.07.2005 р. спадкове майно поділено наступним чином: ОСОБА_2 передано автомобіль ГАЗ 2410, гараж в кооперативі “Дніпро” та дачний будинок в садовому товаристві “Аврора” м. Світловодська Кіровоградської області, а всього на суму 24000 грн.; ОСОБА_1 - грошовий вклад в сумі 1200 доларів США, що становить 6360 грн, телевізор “LG”, холодильник “Стінол”, набір меблів на кухню, м'який куток, комп'ютер, медаль лауреата Державної премії та 1000 грн. коштів від реалізації мисливської рушниці, всього на суму 10410 грн., та стягнуто різницю вартості  переданого  майна   в   сумі  4364 грн.  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 11.01.2006 р. рішення місцевого суду в частині визнання права власності на дачний будинок за ОСОБА_2 та стягнення з нього на користь ОСОБА_1 різниці у вартості спадкового майна скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким право власності на дачний будинок визнано за ОСОБА_1,  різницю вартості в сумі 4334 грн. стягнуто з неї на користь ОСОБА_2, а в решті рішення місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а також неврахування  всіх обставин справи, які мають значення для її вирішення.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ОСОБА_1 указує на те, що рішення апеляційного суду, на її думку, є законним і обґрунтованим.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення суду апеляційної інстанції відсутні, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під  час  розгляду  справи  в  касаційному   порядку суд перевіряє  в  межах  касаційної  скарги  правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в  рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального й процесуального права та відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування рішення суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок апеляційного суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :