ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ

"31" січня 2011 р.    № 01-15/01-36/167/11.

Суддя господарського суду Волинської області  Кравчук В.О., розглянувши матеріали   

за заявою   Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про  порушення справи про  банкрутство

встановив:

підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)  керуючись ст.ст. 6, 7, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом" просить порушити справу про банкрутство останньої.

Заява про порушення справи про банкрутство повинна містити відомості, передбачені статтею 7 вищезазначеного Закону.  

Згідно п.п. 2, 3 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом”  заява боржника повинна містити, зокрема, відомості про наявність у останнього майна, у томі числі грошових сум і дебіторської заборгованості, найменування банків, які здійснюють розрахункове-касове і кредитне обслуговування боржника, бухгалтерський баланс на останню звітну дату.

В порушення п.п. 2, 3 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом”  бухгалтерський баланс, відомості про наявність майна, у томі числі грошових сум і дебіторської заборгованості до заяви підприємця ОСОБА_2 не додані, посилання на них у заяві відсутні.

Крім того,  суду не надано доказів стосовно вартості майнових активів належних боржнику на момент звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Боржником також не надано жодного документу, який би підтверджував відсутність інших майнових активів, дебіторської заборгованості та готівкових коштів, якими могли б слугувати довідки тих чи інших установ (банківських, БТІ тощо).

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо справа про банкрутство порушується за заявою боржника, боржник зобов'язаний одночасно подати план санації (план погашення боргів). План санації не поданий.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Доказом неспроможності боржника погасити вимоги кредиторів являються заходи примусового стягнення з боржника через органи державної виконавчої служби або інші органи, яким надано право на примусове стягнення коштів.

Без наявності вказаних правових підстав не може бути порушено провадження у справі про банкрутство як юридичної особи так і підприємця –фізичної особи.

В матеріалах справи відсутні докази вживання заходів примусового стягнення з боржника –підприємця ОСОБА_2 через органи державної виконавчої служби.

Згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство в порядку Закону може бути порушена лише відносно суб'єкта підприємницької діяльності (у тому числі відносно фізичної особи, що має такий статус та зареєстрована в установленому законом порядку). При цьому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство (підстави для порушення справи про банкрутство), - однією із умов порушення та здійснення провадження у справі є наявність у такого боржника, саме як у суб'єкта підприємницької діяльності, в обов'язковому порядку незадоволених протягом визначеного в Законі про банкрутство строку грошових зобов'язань перед кредиторами. Тобто вимоги кредиторів, що покладаються в основу  кредиторських вимог в заяві про порушення справи про банкрутств боржника-фізичної особи, мають бути  пов'язані із  здійсненням  такою особою підприємницької діяльності. Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема в постанові від 03.06.2009р. у справі № 1/144-б.

Як вбачається з рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.12.2009 р. ОСОБА_2 як фізична особа на добровільних засадах виступала поручителем по зобов’язаннях за кредитним договором, укладеним банком з іншою фізичною особою. Між тим, відсутні докази, що підтверджують обставини виникнення зобов’язань між банком та боржником як суб’єктом підприємницької діяльності та використанням кредитних коштів в підприємницьких цілях.  

Крім того, підприємець ОСОБА_2 просить призначити розпорядником майна ОСОБА_3 при цьому не подає на підтвердження повноважень останнього ліцензії.

Згідно ст. 5  Закону України "Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, Статтею 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказані відомості, перелічені у ст. 7 цього Закону, з інших підстав, передбачених статтею 63 ГПК України.

При зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 відсутні правові підстави для порушення провадження у справі (не надано суду необхідних доказів, які б  свідчили про безспірність грошових вимог, неможливість погасити останні тощо).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом "      пунктом 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд , -

у х в а л и в  :

1. Заяву про порушення справи про банкрутство  з матеріалами  на 37 аркушах, в т.ч. квитанції №1914_11.1 та №1914_14.1 від 1.01.2011 р. про сплату відповідно витрат на інформаційно-технічне обслуговування та державного мита, повернути заявнику без розгляду.

2. Роз’яснити сторонам, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень

           Суддя                                                                                   В. О. Кравчук