Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.
Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2011 року справа №2а-5780/10/1270
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Чумака С.Ю.
суддів
Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Янівське" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 р. у справі № 2а-5780/10/1270 за позовом Закритого акціонерного товариства "Янівське" до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про скасування рішення № 211 від 13.05.2010 р. ,-
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2010 року Закрите акціонерне товариство "Янівське" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про скасування рішення № 211 від 13.05.2010 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 травня 2010 року на адресу Закритого акціонерного товариства «Янівське» надійшло рішення УПФУ в м. Красний Луч про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом пенсійного фонду № 211 від 13 травня 2010 року. Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню з тих підстав, що розрахунки фінансових санкцій, додані до рішення № 211 від 13 травня 2010 року не підписані посадовими особами відповідача. Крім того, п. 10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі Інструкція) нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно. День настання строку сплати підприємством позивача є 28 число, тобто 28 квітня 2009 року, а період з якого відповідачем нарахована пеня вказаний з 28 квітня 2009 року, що суперечить вищезазначеній нормі. Також позивач зазначив, що згідно п. 14 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-ІV (далі – Закон України № 1058) суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку що і недоїмка із сплати страхових внесків. Такий порядок передбачений п. 8.2 ч. 8 Інструкції. Згідно п. 10.1 Інструкції штраф у розмірі 10% повинен накладатися на всю суму боргу, а не на суми які були перераховані підприємством. На підставі зазначеного просив суд скасувати рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом пенсійного фонду №211 від 13 травня 2010 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року в задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено у повному обсязі. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» чітко передбачають застосування штрафної санкції на суми несвоєчасно сплачених страхових внесків страхувальниками до Пенсійного фонду. Також законодавством не передбачений порядок складання та підписання розрахунків, а тому розрахунки, які були додані до рішення № 211 від 13 травня 2010 року носять інформаційний характер для страхувальника стосовно нарахованої штрафної санкції із зазначенням періоду, сум та кількості днів затримки. Рішення Пенсійного фонду України винесено при дотриманні п. 14 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, та не передбачає необхідності внесення відомостей щодо акту перевірки.
Не погодившись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування скарги позивач вказав ті ж підстави, що були вказані в позові. Також позивач зазначив, що не скасування оспорюваного рішення УПФУ в м. Красний Луч призведе до істотного порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства позивача, оскільки рішення буде передане до відповідної виконавчої служби і за нею, як за виконавчим документом буде розпочате стягнення.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає останню необґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 13 травня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красний Луч винесені рішення про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у розмірі 10% - 16993,27 грн. пені в розмірі 0,1% на суми недоїмки і фінансових санкцій – 17295,03 грн. за період з 28.04.2009 по 21.08.2009.
Відповідно до частини 1 Закону № 1058 страхові внески це є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно частини 6 статті 20 зазначеного Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників – календарний місяць.
Відповідно до абз. З ч. 6 статті 20 вказаного Закону в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).
Відповідно до частини 12 статті 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1092 , п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 №3-1), продубльовано вказані положення Закону № 1058 стосовно обчислення, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини 1 статті 106 даного Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частиною 2 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі – недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п. 2 ч. 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до п. 10 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Базовим звітним періодом для ЗАТ "Янівське" з урахуванням вимог п. 1 ст. 14, п.6 ст. 20 Закону № 1058 є календарний місяць.
На позивача розповсюджується п. 14 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким встановлено, що гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що позивачем у розрахунку фінансової санкції та пені період затримки сплати страхових внесків визначений з 28.04.2009 по 21.08.2009 року, але загальна кількість днів затримки складає 115, тобто фактично період затримки сплати страхових внесків позивачем визначений і розрахований правильно за період з 29.04.2010 по 21.08.2010 року.
Норми Закону України № 1058 чітко передбачають застосування штрафної санкції на суми своєчасно не сплачених страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду, тобто штрафні санкції повинні накладатися на кожну несвоєчасно сплачену суму страхових внесків в залежності від кількості днів затримки.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порядок складання та підписання розрахунків законодавством не передбачений, а тому розрахунки, які були додані до рішення № 211 від 13.05.2010 носять інформаційний характер для страхувальника стосовно нарахованої штрафної санкції із зазначенням періоду, суми та кількістю днів затримки.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача стосовно того, що підприємством не перераховувалися страхові внески у сумах та у періодах, зазначених у розрахунках штрафної санкції додані до рішення № 211 від 13.05.2010, спростовуються платіжними дорученнями № 642 від 29.07.2009, № 745 від 21.08.2009, № 751 від 21.08.2009, № 680 від 05.08.2009, № 679 від 05.08.2009, № 674 від 05.08.2009, № 675 від 05.08.2009, № 646 від 29.07.2009, (а.с. 38-45).
Колегія суддів згодна з висновками суду першої інстанції, щодо посилань позивача на те, що застосування фінансових санкцій та прийняття відповідного рішення здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі актів перевірок з огляду на те, що Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України " передбачено нарахування фінансових санкцій на підставі картки особового рахунку платника. Рішення Пенсійним органом винесено при дотриманні п. 14 вказаної вище Інструкції, що не передбачає необхідності внесення відомостей щодо акту перевірки.
За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду винесена законно та обґрунтовано, підстав для її скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Янівське" – залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 р. у справі № 2а-5780/10/1270 – залишити без змін.
Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя: С.Ю.Чумак
Судді: Д.В.Ляшенко
Л.В. Ястребова