Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року справа №2а-8038/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Блохіна А.А.
суддів Гаврищук Т.Г. , Казначеєва Е.Г.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року у справі № 2а-8038/10/1270 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Сватівському районі Луганської області про зобов’язання повернути грошові кошти,-
В С Т А Н О В И Л А:
25 жовтня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Сватівському районі Луганської області про зобов’язання повернути грошові кошти.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року у справі № 2а-8038/10/1270 у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, оскільки на думку позивача рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, зазначив, що судом першої інстанції, не в повному обсязі з’ясовані підстави для повернення незаконно сплачених відповідачу в обов’язковому порядку страхових внесків, не доведення добровільності сплати страхових внесків відповідачу, невідповідність обставинам справи висновку суду про відсутність законних підстав для зобов’язання відповідача повернути позивачу надмірно сплачені страхові внески, просив ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Сторони до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач письмово просив суд розглянути справу у його відсутність.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (Далі – Закон №1058), загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058, страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. Відповідно до ст. 1 Закону № 1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону № 1058, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Згідно ст. 2 Закону № 1058, система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень – солідарна система загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів
Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом; другий рівень – накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом; третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення. Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Вказаним законом передбачено, що страхувальник зобов'язаний: подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п. п. 5.3.1 п.5.3 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», визначення сум страхових внесків здійснюється на підставі: даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, отриманих від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів. Згідно з п. п. 5.3.4 п.5.3. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі. Відповідно до Постанови Кабінет Міністрів України № 366 від 14.04.2009 року «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування», фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні такими суб'єктами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, сплачують страхові внески в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума страхового внеску визначається самостійно фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності як для себе так і зазначених членів його сім’ї. Постановою окружного адміністративного суду м.Києва від 28.09.2009 року у адміністративній справі №2а-4456/09/2670 визнано незаконною та скасовано Постанову Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року №366 «Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» з моменту її прийняття. Постанова набрала законної сили. Указом Президента України від 02.11.2009 року № 890/2009 зупинено дію вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України. Указ набрав чинності з дня його опублікування, тобто з 05.11.2009 року. Тому, враховуючи норми вказаного Указу, платники фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах повинні в 2009 році сплачувати страхові внески починаючи з травня по жовтень включно. Відповідно до ч.13 ст.20 Закону №1058, суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа – підприємець Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 20.08.2007 року за номером НОМЕР_1, тобто з 21.08.2007 року він підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до вимог ч.3 ст.11 Закону №1058 і набув статусу страхувальника. Позивачем були подані до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі звіти про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2009 та 2010 роки. Згідно поданих звітів, позивачем самостійно встановлений фіксований розмір страхових внесків, які він сплачував до Управління Пенсійного фонду у Сватівському районі Луганської області у добровільному порядку.
Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 25.10.2010 року державним реєстратором Сватівської районної державної адміністрації Луганської області за № НОМЕР_1 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за її рішенням.
Відповідно до ч.11 ст.20 Закону №1058, суми надміру або помилково сплачених страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування, у тому числі сплачені із заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка працює за сумісництвом, що перевищує максимальну величину, передбачену частиною четвертою статті 19 цього Закону, повертаються цій застрахованій особі або за її бажанням залишаються в Накопичувальному фонді та обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування є другим рівнем системи пенсійного забезпечення в Україні, і базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом. Колегія суддів звертає увагу, що за приписами ч.13 ст.20 Закону №1058 суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду. Отже, приймаючи до уваги той факт, що з 25.10.2010 року ОСОБА_2 позбувся статусу страхувальника, і на даний час має статус застрахованої особи, тому позивач не має права на повернення сплачених ним страхових внесків. Таким чином висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є правильним. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню. Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року у справі № 2а-8038/10/1270 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Сватівському районі Луганської області про зобов’язання повернути грошові кошти – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий А.А. Блохін
Судді : Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв