ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 грудня 2010 року 09:38 № 2а-16891/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н. В.
за участю:
представника позивача: Захарченко А.С. (довіреність від 30.11.2010 р. № 11-11887)
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Київський міський центр зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення коштів в сумі 15 173,97грн.
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Київський міський центр зайнятості з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 15 173,97 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачу на підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, однак в результаті перевірки достовірності даних, які були підставою для надання особі статусу безробітного, з’ясувалось, що відповідач в період надання допомоги працював і отримував доходи, але не повідомив про цей факт позивача, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»є підставою для стягнення з нього суми виплаченого забезпечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи на 14.12.2010 р.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідачка позовні вимоги визнала, але просила стягувати суму боргу періодично у зв’язку з важким матеріальним становищем.
В судовому засіданні 14.12.2010 року за результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду по даній справі.
Заслухавши пояснення представника позивача та пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом, з 31 березня 2009 року по 03.03.2010 року відповідачка (ідентифікаційний код НОМЕР_1) перебувала на обліку в Святошинському районному центрі зайнятості (м. Київ).
07 квітня 2009 р. відповідачкою було подано заяву з проханням надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій відповідачка задекларувала те, що вона не працює, як суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрована, трудовою діяльністю не займається, договорів цивільно-правового характеру не укладала, пенсію та інших передбачених законодавством доходів не має. Крім того, в цій же заяві відповідачка задекларувала те, що їй відомо, пов’язані з цим права та обов’язки.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" та поданої заяви 07.04.2009 р. відповідачці був наданий статус безробітного та згідно ст. ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призначена допомога по безробіттю як застрахованій особі, про що свідчить наказ Святошинського районного центру зайнятості № 5295-67.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі –Закон), виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
У зв’язку з отриманням інформації від ДПА у м. Києві про те, що відповідачка знаходилась у трудових відносинах з підприємством, відповідно до п.5 ч.2 ст. 12 згаданого Закону, п.5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. № 60/62, центром зайнятості 22.12.2009 р. прийнято наказ про проведення перевірки достовірності документів, які стали підставою для надання відповідачці статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення.
Перевіркою встановлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачка відносилась до зайнятого населення, а саме - перебував в трудових відносинах з профспілковою організацією ВАТ «Донбасканалбуд»в період з 11.06.2009 р. по 07.08.2009 р. та отримала заробітну плату 1579,58 грн. Наведене підтверджується заявою про прийняття на роботу від 11.06.2009 р., постановою № 9 від 11.06.2009 р. про прийняття на роботу, трудовим договором від 11.06.2009 р., постановою № 10 від 07.08.2009 р. про звільнення, актом перевірки № 40 від 15.02.2010 р. Донецького міського центру зайнятості, який також був підписаний відповідачкою.
За період з дати прийняття відповідачки на роботу по дату зняття відповідачки з обліку та припинення виплати допомоги, нею отримано допомоги по безробіттю 6385,72 грн. за 2009 рік, 2752,77 грн. за 2010 р., допомоги у період професійного навчання –4409,85 грн., вартість навчання –1625,63 грн., а всього 15173,97 грн. на підтвердження наведеного позивачем надано додатки до персональної картки про прийняті рішення щодо нарахування та платежів, додатки про відвідування особою центру зайнятості, надані послуги та прийняті рішення, які скріплені підписом відповідачки.
Факт отримання цієї допомоги позивачкою не заперечується.
У зв’язку з виявленням обставин, які свідчать про те, що відповідачка працювала в період надання забезпечення та соціальних послуг та не повідомила про наведене центр зайнятості, на підставі наказу від 01.09.2010 р. № 25 про повернення виплачених сум, відповідачці було направлено повідомлення від 01.09.2010 р. № 06-31/5135, з яким їй направлено копію зазначеного наказу та запропоновано повернути суми безпідставно отриманої допомоги у розмірі 15173,97 грн. протягом 15-ти календарних днів.
Зазначене повідомлення було отримано відповідачкою 06.09.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення, однак, як зазначає позивач, кошти центру зайнятості не були повернуті.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Положенням частини 1 статті 1 Закону «Про зайнятість населення»визначено поняття «зайнятість»- це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Частиною 3 статті 1 Закону 1 зазначено, що в Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.
Щодо визначення поняття безробітний, частиною 1 статі 2, визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
З огляду на вищенаведені положення законодавства відповідачка, яка працювала в профспілковій організації ВАТ «Донбасканалбуд»в період з 11.06.2009 р. по 07.08.2009 р. та отримала заробітну плату 1579,58 грн., належала до зайнятого населення та не підлягала реєстрації у державній службі зайнятості як така, що шукає роботу.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.
Відповідно до статті 7 цього закону до видів забезпечення належить допомога по безробіттю, а до видів соціальних послуг належить, зокрема, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про зайнятість населення»професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі –Фонд).
За змістом ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»матеріальне забезпечення та надання соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі –Фонд).
Тобто, виплачені відповідачці кошти належіть до тих видів забезпечення та соціальних виплат, які фінансуються за рахунок Фонду.
Згідно з приписами ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У разі здійснення особою, зареєстрованою в установленому порядку як безробітна, діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Тобто, виходячи з наведених положень законодавства, поверненню підлягають всі кошти, які отримані певною особою за період з дня прийняття на роботу (під час отримання соціальних виплат за рахунок Фонду) по день зняття з обліку в центрі зайнятості (припинення соціальних виплат), у т.ч. у разі якщо ця особа в цей період (до зняття з обліку) припинила трудові відносини з роботодавцем.
Враховуючи викладені обставини в сукупності, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що з моменту прийняття на роботу відповідачка незаконно отримувала допомогу по безробіттю та соціальні послуги.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачка на час розгляду справи не повернула суми незаконно отриманої допомоги на законну вимогу центру зайнятості, а отже позовні сума вимоги щодо повернення незаконно отриманих сум є законними та обґрунтованими.
Посилання відповідачки в Акті перевірки на те, що вона не працювала на вищезгаданому підприємстві спростовуються матеріалами справи, у т.ч. трудовим договором, заявою про прийняття на роботу, постановами про прийняття та звільнення з роботи, щодо яких у суду не виникає будь-яких сумнівів щодо їх достовірності.
При цьому, суд враховує, що відповідно до статті 12 Закону України "Про зайнятість населення" громадяни мають право оскаржити дії працівників державної служби зайнятості до відповідного за підпорядкуванням органу цієї служби або до суду в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 39 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.
Проте, відповідачка рішення, дії або бездіяльність позивача не оскаржувала, законність цих дій і рішень не спростовано у встановленому порядку, у тому числі під час розгляду даної справи.
Відтак, вимоги позивача є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо відстрочки/розстрочки виконання рішення суд зазначає, що дане питання вирішується після набрання постановою суду законної сили в порядку передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса 03148, АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул.. Жилянська, 47-Б, код ЄДРПОУ 03491091; рахунок № 37179301900001 в ГУДК України у м. Києві, МФО 820019) 15 173,97 гривень (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят три гривні 97 копійок).
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Кармазін
Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови –15 грудня 2010 року.