ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
25 листопада 2010 року 15:59 № 2а-14543/10/2670
за позовом Державного акціонерного товариста «Будівельна компанія «Укрбуд»
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва
про визнання неправомірним рішення від 04.10.10р. №0000572302/0,
Суддя Смолій І.В.
Секретар Колесник І.Ю.
Представники:
Від позивача: Моргун Д.М. (довіреність № 07/01-331 від 03.06.10)
Від відповідача: Кривобок Ю.М. (довіреність № 2263/9/10 від 28.09.10)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.11.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Дерджавне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Укрбуд»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про визнання неправомірним рішення від 04.10.10р. №0000572302/0.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2010р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду 03.11.2010р.
03.11.2010 р. судовий розгляд відкладався на 16.11.2010р. та зобов‘язано відповідача надати розрахунки по нарахування штрафних санкцій.
16.11.2010р. розгляд справи відкладено на 25.11.2010р. в зв‘язку з заявленим клопотанням.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період 01.04.2009р. по 31.03.2010р. та складено акт від 17.09.2010р. №4115/23-222-33298371. За результатами Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000572302/0 від 04.10.2010р.
Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд»пп.7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, а саме занижено ПДВ в сумі 113023,52грн.
В ході перевірки встановлено, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 113023,52грн. за такі періоди: квітень 2009р. на суму - 2231,06грн.; в червні 2009р. на суму –5969,38грн.; в вересні 2009р. на суму - 398,17грн.; в листопаді 2009р. на суму –15590,33грн.; в грудні 2009р. на суму –21528,52грн.; в січні 2010р. на суму 26793,46грн.; в лютому 2010р. на суму –22839,38грн.; в березні 2010р. на суму 17673,22грн.
Податковий кредит з податку на додану вартість формувався позивачем по податковим накладним по взаємовідносинам з контрагентами на загальну суму 8966,79грн, що були отримані від ТОВ «Інтермед»(податкова накладна № 16 від 31.03.2009р. на суму 5969,38грн.), ТОВ «Енергія 97» (податкова накладна № 416 від 30.04.2009р. на суму 357,00грн.), ТОВ «Ревком-Поділля»(податкова накладна № 42529 від 30.06.2009р. на суму 44,17грн.), ПП «Нео-Тех»(податкова накладна № 2851 від 23.03.2009р. на суму 1087,60грн.), ТОВ «ПК «Інжиніринг»(податкова накладна № 16 від 23.04.2009р. на суму 1511,64грн.), тобто по податковим накладним отриманим не в звітному періоді.
Крім того, відповідач зазначає, що податкові декларації ЗАТ «Екостандарт»за квітень, листопад, грудень 2009р., січень, лютий, березень 2010р. не задекларовано та не відображено податкове забов‘язання з ПДВ по контрагенту ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд»на загальну суму 104056,73грн.
Суд не погоджується з доводами податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає оспорюване податкове повідомлення–рішення неправомірними, а позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Підпунктом 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв‘язку з придбанням товарів (послуг) відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З акту перевірки судом встановлено, що сума завищення податку на додану вартість виникла в наслідок включення до податкового кредиту у перевіряємому періоді суми сплаченого при отриманні позивачем товарів та послуг податку на додану вартість, що підтверджуються податковими накладними, а саме: від 31.03.2009р. № 16, від 23.04.2009р. № 16, від 30.04.2009р. № 416, від 30.06.2009р. № 42529, від 23.09.2009р. № 2851, від 30.04.2009р. № 728, від 31.10.2010р. № 263, від 30.11.2009р. № 354, від 31.12.2009р. № 372, від 31.01.2010р. № 371, від 28.02.2010р. № 431, від 31.03.2010р. № 390.
Перечисленні вище податкові накладні надавались до перевірки, та сторонами не заперечуються та не викликають сумніву у суду щодо достовірності, тому у відповідності до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України ці відомості не потребують доказування перед судом.
Суд не може погодись з висновками зазначеними в акті перевірки про віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплачених сум ПДВ, згідно з перечисленими вище податковим накладним, не в звітному періоді виходячи з наступного.
Підпунктом 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підтвердженням отримання податкових накладних є реєстр отриманих та виданих податкових накладних який платники податку відповідно до пп. 7.2.8 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зобов‘язаний вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об‘єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.
Однак цим же підпунктом встановлено, що за наявності оригіналу податкової накладної невключення її до реєстру отриманих та виданих податкових накладних не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.
В судовому зсіданні було оглянуто реєстр отриманих та виданих податкових накладних ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд»з якого встановлено дати надходжень таких податкових накладних.
Судом встановлю, що такі суми сплаченого ПДВ були включені позивачем до податкового кредиту у тому звітному періоді в якому були отримані податкові накладні, дана обставина відповідачем не заперечується.
За таких обставин та враховуючи, те що датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних, то включення таких сум сплаченого ПДВ є правомірним.
Дана обставина, на думку суду, підтверджується не тільки Законом України «Про податок на додану вартість», але такого висновку дійшла і ДПА України, про що свідчать її листах від 11.08.2004р. № 15316/7/15-2417, від 30.12.2005р. № 26268/7/16-1117 та від 10.08.2006р. № 15155/7/16-1517-10.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що така позиція податкового органу взагалі унеможливлює отримання позивачем податкового кредиту з ПДВ, хоча правильність та повнота сплати такого відповідачем не заперечується.
Аналізуючи наведені докази та норми чинного законодавства, суд прийшов до внутрішнього переконання, що податковий орган під час здійснення перевірки хибно прийшов до висновку про завищення позивачем податку на додану вартість на суму 113023,52грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0000572302/0 від 04.10.2010р. підлягає скасуванню.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнання неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.10.2010р. №0000572302/0 винесене ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя Смолій І.В.