Справа № 442/4891/21                                 Головуючий у 1 інстанції: Павлів З.С.

Провадження № 22-ц/811/3396/21                 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року  Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Івасюти М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати за ним право власності в поряду спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 на:

- земельну ділянку площею 0,3759 га кадастровий номер 4621282100:05:000:0256, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельну ділянку площею 0,0649 га кадастровий номер 4621282100:04:000:0316, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельну ділянку площею 1,0916 га кадастровий номер 4621282100:03:000:0110, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельну ділянку площею 0,0678 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства;

- земельну ділянку площею 0,324 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства;

- земельну ділянку площею 0,1312 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства;

- земельну ділянку площею 0,0810 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства;

- земельну ділянку площею 0,1567 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства;

- земельну ділянку площею 0,1530 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства;

-земельну ділянку площею 0,1195 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства;

-земельну ділянку площею 0,3725 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що його батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_4 є його бабусею, мамою ОСОБА_2 . За життя бабусі належали земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,3759 га кадастровий номер 4621282100:05:000:0256, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка площею 0,0649 га кадастровий номер 4621282100:04:000:0316, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; та земельна ділянка площею 1,0916 га кадастровий номер 4621282100:03:000:0110, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після смерті ОСОБА_4 , відкрилась спадщина, яку прийняв ОСОБА_2 , оскільки на день смерті проживав та був зареєстрований зі спадкодавцем, вступив у реальне володіння майном, доглядав та обробляв присадибні ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_3 його батько ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на вищевказані земельні ділянки. Для прийняття спадщини він звернувся до приватного нотаріуса Теплої М.Ю. 26.12.2019 року нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки.

Після смерті ОСОБА_2 він вступив у реальне володіння майном, користується та обробляє вказані вище земельні ділянки. Однак, через те, що його батько ОСОБА_2 , після смерті матері не оформив спадщину, та через відсутні правовстановлюючі документи, для захисту своїх спадкових прав змушений звертатись до суду.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 серпня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .

В своїй апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду незаконне та необгрунтоване, ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Покликається на те, що суд виніс рішення лише за одне судове засідання, не провівши по даній справі підготовче судове засідання, яке є обов`язкове для кожної справи незалежно від її складності без призначення справи до розгляду. Суд не встановив факт родинних відносин, оскільки врахував, що докази родинного зв`язку не достатні для прийняття рішення і на тій підставі відмовив у задоволенні позову.

Стверджує, що після смерті його бабусі ОСОБА_4 , відкрилась спадщина, яку він прийняв його батько ОСОБА_2 , оскільки на день смерті проживав та був зареєстрований із спадкодавцем, вступив у реальне володіння майном, доглядав та обробляв присадибні ділянки. Покликається також на те, що суд прийшов до помилкового припущення, що батько проживав за двома адресами, не взявши до уваги різні роки проживання, а саме 2014 рік та 2019 рік. Після смерті ОСОБА_2 , він вступив у реальне володіння майном, користувався та обробляв спірні земельні ділянки.

Враховуючи наведене просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задоволити.

В судове засідання 06 грудня 2021 року сторони не з`явились.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вимог частини 1 статті 44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті  371 ч.1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 120 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2  ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку  ОСОБА_1 та Дрогобицької міської ради Львівської області в судове засідання 06 грудня 2021 року, які про час та місце розгляду справи повідомлені, причину неявки суду не повідомили, такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 4 ЦГТК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч.І ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання права власності на спадкове майно, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_4 . Крім цього, суду не представлено належних доказів на підтвердження родинних зав`язків між останніми.

Також суду не представлено доказів належності ОСОБА_2 вищевказаних земельних ділянок, а також підстав для визнання за позивачем права власності на них.

Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер.

Згідно довідки Нижньогаївської сільської ради №558 від 29.07.2019 року ОСОБА_2 проживав і був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 .

26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Теплою М.Ю. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що заявник - спадкоємець за законом ОСОБА_1 не надав правовстановлюючих документів на зазначене ним спадкове майно, до якого включив:

- земельну ділянку площею 0,3759 га кадастровий номер 4621282100:05:000:0256, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельну ділянку площею 0,0649 га кадастровий номер 4621282100:04:000:0316, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельну ділянку площею 1,0916 га кадастровий номер 4621282100:03:000:0110, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З представлених суду Державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЛВ №080445, серія ЛВ №080558 вбачається, що земельна ділянка площею 0,0649 га кадастровий

номер 4621282100:05:000:0256, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка площею 0,3759 га кадастровий номер 4621282100:04:000:0316, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка площею 1,0916 га кадастровий номер 4621282100:03:000:0110, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належали ОСОБА_4 .

З Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261- 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).

Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Крім цього, відповідно до статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивачем недоведено факту прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Згідно довідки Нижньогаївської сільської ради №558 від 29.07.2019 року ОСОБА_2 , 1948 року народження, до дня смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно проживав і був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Нижньогаївської сільської ради №564 від 31.07.2019 року ОСОБА_4 до дня смерті постійно проживала і була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 . Разом із нею на день її смерті проживав і був зареєстрований син ОСОБА_2 .

Вказані довідки видані Нижньогаївською сільською радою з різницею в 2 дні та містять розбіжності в адресі проживання ОСОБА_2 .

Крім довідок позивачем не надано жодних інших доказів, які би підтверджували родинні зв`язки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а також доказів прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Також судом першої інстанції вірно взято до уваги те, що дані земельних ділянок, зазначені у позовних вимогах, не відповідають даним зазначеним у відповідних Державних актах, а саме: в позовній заяві зазначено:

- земельну ділянку площею 0,3759 га кадастровий номер 4621282100:05:000:0256, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - у Державному актів серія ЛВ №080445 площа земельна ділянка кадастровий номер 4621282100:05:000:0256, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 0,0649 га;

- земельну ділянку площею 0,0649 га кадастровий номер 4621282100:04:000:0316, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - у Державному актів серія ЛВ №080558 площа земельна ділянка кадастровий номер 4621282100:04:000:0316, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 0,3759 га.

Крім того, судом першої інстанції вірно відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на: земельну ділянку площею 0,0678 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства; земельну ділянку площею 0,324 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства; земельну ділянку площею 0,1312 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства; земельну ділянку площею 0,0810 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства; земельну ділянку площею 0,1567 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства; земельну ділянку площею 0,1530 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства; земельну ділянку площею 0,1195 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства; земельну ділянку площею 0,3725 га, що знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, цільове призначення - для ведення підсобного особистого господарства, оскільки вказані земельні ділянки належать ОСОБА_5 .

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.11.2020 №268/02-14 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказані земельні ділянки після смерті ОСОБА_2 через не надання ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки.

Однак суду першої інстанції не представлено доказів належності ОСОБА_2 вищевказаних земельних ділянок, а також підстав для визнання за позивачем права власності на них.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді даної справи, судом першої інстанції належним чином перевірено обставини справи та обґрунтовано відмовлено в задоволенні позову про визнання права власності на спадкове майно.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Оскільки у даній справі колегія суддів прийшла до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 372, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 серпня 2021 року  - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 06.12.2021 року.

Головуючий Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.