Судове рішення #13267051

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа №22ц-2690/1874/11                                                         Головуючий у 1 інстанції: Чередніченко Н.П.

                           Доповідач: Желепа О.В.

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого: Желепи О.В.

Суддів: Кабанченко О.А., Шахової О.В.

При секретарі: Мившук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про задоволення вимог кредитора, стягнення заборгованості та звернення  стягнення на майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання недійсними кредитних договорів, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника банку,  перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

                                                           

В С Т А Н О В И Л А:

        Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.10.2010 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про задоволення вимог кредитора, стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно, в задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитних договорів - відмовлено.

        Стягнуто з громадянина України ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 326-ф/08 від 20.06.2008 р. у розмірі 175 934,49 дол. США (сто сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот тридцять чотири долари США 49 центів), що є еквівалентом 1 391 624,22 гривень станом на дату винесення рішення (станом на 11.10.2010 р. офіційний курс гривні до долара США становить 7,9099 грн. за 1 дол. США).

        Стягнуто з громадянина України ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 412-Ф/08 від 11.09.2008 р. у розмірі 96 002,60 дол. США (дев'яносто шість тисяч два долари США 60 центів), що є еквівалентом 759 370,96 гривень станом на дату винесення рішення (станом на 11.10.2010 р. офіційний курс гривні до долара США становить 7,9099 грн. за 1 дол. США).

        Всього за договорами: 271 937,09 доларів США, що є еквівалентом 2 150 995,19 гривень станом на дату винесення рішення (станом на 11.10.2010 р. офіційний курс гривні до долара США становить 7,9099 грн. за 1 дол. США) та 76 710,76 гривень пені.

        В рахунок погашення заборгованості у сумі 271 937,09 доларів США та 76 710,76 гривень звернуто стягнення на наступне майно:

        нерухоме майно - квартиру під АДРЕСА_1

        нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2

        Відмовлено ОСОБА_2 в задоволені зустрічного позову.

        Стягнуто з громадянина України ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» суму сплаченого судового збору в розмірі 1 700,00 грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпеченню розгляду цивільних справ в сумі 120,00 грн.

                Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.10.2010 року та ухвалити нове рішення, яким в позові банку – відмовити, а зустрічний позов  про визнання недійсними кредитних договорів – задовольнити. В скарзі посилався на те, що судом не правильно застосовані норми матеріального права, а саме: стаття 524 Цивільного кодексу України, стаття 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не  підлягає   задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов банку та відмовляючи в задоволені зустрічного позову про визнання недійсними кредитних договорів суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов ?язань за кредитними договорами,  та відсутні правові підстави для визнання цих договорів недійсними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду, так як він в повній мірі відповідає встановленим обставинам справи та вимогам Закону.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

Задовольняючи позов про стягнення заборгованості, суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини:

Між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 дійсно були укладені кредитні договори № 326-ф/08 від 20.06.2008 р. та № 412-Ф/08 від 11.09.2008 р.

На виконання умов кредитного договору № 326-ф/08 від 20.06.2008 р. банк надав кредит ОСОБА_2 у розмірі 156 800,00 дол. США із процентною ставкою 13,8% річних з терміном погашення до 19 червня 2028 р. В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки без оформлення заставної від 20.06.2008 р. Відповідно до даного договору ОСОБА_2 передав банку в іпотеку нерухоме майно – квартиру під АДРЕСА_1

На виконання умов кредитного договору № 412-Ф/08 від 11.09.2008 р. банк надав кредит ОСОБА_2 у розмірі 84 000,00 дол. США із процентною ставкою 14,4% річних з терміном погашення до 08 вересня 2028 р. В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки без оформлення заставної від 11.09.2008 р. Відповідно до даного договору ОСОБА_2 передав банку в іпотеку нерухоме майно – двокімнатну квартиру АДРЕСА_2

Судом встановлено, що банк свої зобов'язання за кредитними договорами щодо видачі кредитів виконав належним чином. В свою чергу, ОСОБА_2 свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків належним чином не виконує.

Внаслідок такого порушення на підставі ч. 5. п. 3.2.5 кредитних договорів у банка виникло право вимагати дострокового виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, забезпеченого заставою (іпотекою) у разі порушення строків/термінів сплати будь-яких платежів за цим договором, в тому числі сплати процентів, комісій, повного/часткового повернення кредиту та інших платежів, передбачених цим договором та договорами застави.

Розмір заборгованості ОСОБА_2 перед банком станом на 05.03.2010 року за кредитним договором № 412-Ф/08 від 11.09.2008 р. складає суму 96 002,60 дол. США (дев'яносто шість тисяч два долари США 60 центів), що є еквівалентом 759 370,96 гривень станом на 11.10.2010 р. , з яких заборгованість по кредиту, що підлягає достроковому стягненню - 78 050,00 дол. США; заборгованість по кредиту прострочена - 4 898,58 дол. США; заборгованість по процентах за період з 01.02.2010 р. по 05.03.2010 р. - 1 084,24 дол. США; заборгованість по процентах прострочена - 11 969,78 дол. США, пеня 27 398,90 грн.(двадцять сім тисяч триста дев'яносто вісім гривень 90 копійок), з яких пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності – 8700,14 грн., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів – 18 698, 76 грн.;

Заборгованість ОСОБА_2 перед банком станом на 05.03.2010 року за кредитним договором № 326-ф/08 від 20.06.2008 р. складає суму -175 934,49 дол. США (сто сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот тридцять чотири долари США 49 центів), що є еквівалентом 1 391 624,22 гривень станом на 11.10.2010 р. , з яких заборгованість по кредиту, що підлягає достроковому стягненню - 143 720,00 дол. США; заборгованість по кредиту прострочена - 9 155,16 дол. США;заборгованість по процентах за період з 01.02.2010 р. по 05.03.2010 р. -1 915,47 дол. США; заборгованість по процентах прострочена - 21 143,86 дол. США й пеня у розмірі 49 311,86 грн. (сорок дев'ять тисяч триста одинадцять гривень 86 копійок), з яких пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності - 16 268,05 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів – 33 043,81 грн.

Оскільки  відповідач прострочив виплату кредиту та відсотків, тобто не дотримався умов кредитного договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення вимог позивача  та  стягнення з боржника  заборгованості в розмірі, що була визначена в розрахунку позивача.

В апеляційній скарзі відсутні доводи з приводу не вірного визначення судом розміру заборгованості, яка підлягала стягненню.

Відповідач ОСОБА_2, звертаючись із зустрічним позовом про визнання недійсними кредитних договорів зазначив, що кредит був ним отриманий в іноземній валюті, що суперечить чинному законодавству України і вважає, що банк не мав права видавати кредит в іноземній валюті, а зобов'язаний був видати йому кредит в національній валюті.

Такі доводи позивача обгрунтовано не були прийняті судом першої інстанції, виходячи з наступного.

У своїй діяльності банки керуються Законом України"Про банки і банківську діяльність".

       Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

       Статтею 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що кредитними операціями є операції,  серед іншого, зазначені в п.3 ч. І ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до п.З ч.І ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність",  на - підставі  банківської  ліцензії  банки  мають  право - здійснювати такі операції, як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Таким Чином, операції із розміщення коштів є кредитною операцією -, яка може здійснюватись банками на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" під коштами розуміється: гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

При цьому, відповідно до п.1 ч.2 ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати операції з  валютними цінностями.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", валютними цінностями є валюта України, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в валюті України, іноземна валюта, платіжні документи та інші цінні папери, виражені - в іноземній валюті, банківські метали.

     Валютними операціями, серед іншого, є операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України.

        Таким чином, видача кредиту в іноземній валюті  є одночасно кредитною та валютною операцією, оскільки пов'язана з переходом до позичальника права власності на іноземну валюту.

       Відповідно до п.2.1 Постанови правління НБУ №275 від 17.07.2001р. "Про затвердження положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій" на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції, зокрема, як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

         Пунктом 2.3 Постанови правління НБУ №275 від 17.07.. 2001р. "Про затвердження положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій" передбачено, що за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ банки, серед іншого, мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

       Відповідно до п.5.3 Постанови правління НБУ №275 від 17.07.2001р.' "Про затвердження положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій" письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Суд вважає, що посилання позивача на ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" щодо обов'язкової наявності у Банку при здійсненні кредитування індивідуальної ліцензії НБУ не ґрунтуються на законі.

 

      Частиною 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України №15-9.3 від 19.02.19 93р. "Про систему валютного регулювання і - валютного, контролю '' передбачено, що для здійснення валютних операцій Національний банк видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

        Відповідно до п."в"- ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" індивідуальної ліцензії потребують, зокрема, операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті,- якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.    

Проте, чинним законодавством не встановлено будь-яких обмежень щодо  сум та термінів надання кредитів в іноземній валюті, таким чином з урахуванням положень ст.ст.2, 47, 4 9 Закону України - "Про банки -і банківську діяльність" суд вважає, що банки мають право здійснювати кредитні операції в іноземній валюті при наявності банківської ліцензії та  письмового дозволу НБУ, що відповідає  вимогам законодавства України.

         Судом встановлено, що в листопаді 2001 року ВАТ  «Укргазбанк» отримано банківську ліцензію № 123 на здійснення - операцій, визначених частиною 1 та пунктами 5-11 частини 2 ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Судом встановлено, що 05.07.2007 року  "Укргазбанк" отримав дозвіл НБУ - № 123-3 на право здійснювати операції, визначені пунктами 1-4 частини 2 та частиною 4 ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

 Посилання в апеляційній скарзі на те, що надання кредиту в іноземній валюті є підставою для визнання правочину недійсним не приймається апеляційним судом до уваги, так як  у позивача наявна відповідна генеральна ліцензія та письмовий дозвіл НБУ, а тому позивач має право на здійснення кредитних операцій у валюті і це не суперечить чинному законодавству, та відповідає умовам договору.

Таким чином – суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на здійснення кредитних операцій в іноземній валюті, а тому відсутні підстави для визнання кредитних договорів недійсними на підставі ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги законності рішення суду першої інстанції не спростовують. Правові підстави для відмови в задоволенні  позову банку та задоволення зустрічного позову , про що просить відповідач в апеляційній скарзі, відсутні.

Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.

Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  303,  307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

            Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 – відхилити.

          Рішення  Голосіївського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 року – залишити без        змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

                       

                        Головуючий:                                                           Судді:

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа №22-2690/1874/11                                                           Головуючий у 1 інстанції: Чередніченко Н.П.

                           Доповідач: Желепа О.В.

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого: Желепи О.В.

Суддів: Кабанченко О.А., Шахової О.В.

При секретарі: Мившук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про задоволення вимог кредитора, стягнення заборгованості та звернення на майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання недійсними кредитних договорів, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення сторін,  перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

                                                           

Керуючись ст.ст.  218, 303,  307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

            Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 – відхилити.

          Рішення  Голосіївського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

                       

                        Головуючий:                                                           Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація