Судове рішення #13267048

            справа № 22-ц/2690/2884/2011                                                       головуючий у 1-й інстанції: Демидовська А.І.

                  категорія:                                                                                                                  доповідач: Наумчук М.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Наумчука М.І.

 суддів: Кадєтової О.В., Головачова Я.В.

при секретарі Голуб К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

за апеляційною скаргою ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія»

на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 28.10.2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку в розмірі 8658 грн. 38 коп., 86 грн. 58 коп. судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування і ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що суд не дав правильної оцінки зібраним у справі доказам. Висновок про те, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом, власником якого є ОСОБА_3, на законних підставах, на думку апелянта не ґрунтується на вимогах закону та не підтверджується поданими доказами. Зокрема, договір оренди, який укладено між цими особами, нотаріально не посвідчений, а тому він є недійсним. Подорожні листи, видані ОСОБА_3 містять виправлення, а порядкові номери на них не співпадають із часом їх видачі, що може свідчити про підробку документів та ухилення відповідачів від обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду. Також, на думку апелянта, сумнівним є факт перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у трудових відносинах в період дії договору оренди автомобіля, оскільки в базі даних Солом’янського районного центру зайнятості відомостей щодо укладеного трудового договору між СПД ОСОБА_3 та найманим працівником ОСОБА_4, не міститься, і самі співвідповідачі не заперечують, що відповідного запису про прийняття на роботу у трудовій книжці ОСОБА_4 немає. Наведене свідчить про те, що у АТ «УОСК» немає жодних правових підстав для виплати страхового відшкодування ОСОБА_1

В суді апеляційної інстанції представник ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

ОСОБА_1, її представник, ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважали, що спір судом вирішений правильно.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_3 та АТ «Українська охоронно – страхова компанія», яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія», було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (договір І типу) строком дії з 31.07.2008 року до 30.09.2009 року включно (а. с. 10).

Забезпеченим транспортним засобом був належний ОСОБА_3 автомобіль НОМЕР_1, а, з врахуванням типу договору, за цим договором була застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації вказаного транспортного засобу будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (а. с. 34).

03.12.2008 року, в результаті порушень правил паркування, автомобіль НОМЕР_1 почав самовільний рух і це призвело до наїзду його на автомобіль НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1, внаслідок чого останньому спричинена матеріальна шкода.

Порушення при паркуванні транспортного засобу було допущене ОСОБА_4, що ніким не оспорюється і підтверджується постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності (а. с. 9).

Згідно пояснень ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції, автомобіль НОМЕР_1 був припаркований ним по вул. Мельникова, 48 в м. Києві 01.12.2008 року і до пригоди цей транспортний засіб ніким не використувався. Під час паркування автомобіля він виконував трудові обов’язки водія вказаного транспортного засобу у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, з яким перебував у трудових відносинах (а. с. 74, 75).

ОСОБА_3 не заперечував, що ОСОБА_4 працював у нього водієм за трудовим договором, вказана обставина підтверджується наказом про прийняття ОСОБА_4 на роботу, довідкою про його заробітну плату, подорожніми листами, які видавались останньому для підтвердження правомірності експлуатації автомобіля (а. с. 171, 172, 173, 174).

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунтовано висновку, що експлуатація автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4 на момент вчинення ним дій, які згодом призвели до пошкодження автомобіля ОСОБА_1. і заподіяння їй шкоди, здійснювалась на законних підставах, в зв’язку з чим ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», яке застрахувало відповідальність перед третіми особами за шкоду, заподіяну цим транспортним засобом, має нести відповідальність перед позивачем.

Вказівка апелянта на те, що виправлення в подорожніх листах, не співпадання їх порядкових номерів, відсутність в базі даних Солом’янського районного центру зайнятості відомостей щодо укладеного трудового договору між СПД ОСОБА_3 та ОСОБА_4 може свідчити про підробку подорожніх листів і наказу про прийняття на роботу підлягають відхиленню.

При цьому колегія суддів виходить з того, що підробка вказаних документів у встановленому порядку не доведена, а посилання апелянта на таке носить характер припущення.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного і зроблених в рішенні першої інстанції висновків, а тому не знаходить підстав для її задоволення і скасування оскаржуваного рішення.

Встановлення в передбаченому законом порядку фальшивості документів може бути підставою для перегляду зазначеного рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами (ст. 361 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» відхилити.

    Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

головуючий:                                             судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація