справа № 22-ц/2690/2234/2011 головуючий у 1-й інстанції: Чех Н.А.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Кадєтової О.В., Головачова Я.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_4, АТ «УкрСиббанк», Головне управління юстиції м. Києва, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, вчиненим під впливом обману
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 листопада 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03.11.2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове по суті позовних вимог. Зазначає, що судом порушені норми матеріального і процесуального права, неповно з’ясовані обставини, які мають значення для справи, викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи. Судом не враховано, що укладаючи договір купівлі-продажу належної ОСОБА_5 квартири відповідач, знаючи про її дійсну вартість, приховала це від нього та придбала квартиру за значно нижчою ціною. Таке давало підстави для визнання договору недійсним, оскільки правочин був вчинений під впливом обману. ОСОБА_3 нотаріусом були роз’яснені правові наслідки приховування реальної вартості квартири. Продавець не мав можливості самостійно дізнатись про ринкову вартість квартири. Розрахунок за придбану квартиру проведено покупцем отриманими за кредитним договором коштами, який забезпечувався передачею придбаної квартири в іпотеку. При цьому її вартість була визначена в розмірі 49504,95 долари США, хоча вона була продана за ціною набагато меншою.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
ОСОБА_2 вважав, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Представник ОСОБА_3 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що спір судом вирішений правильно.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановив суд та вбачається з матеріалів справи, 01.11.2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за ціною 126250 грн. (а. с. 58).
В обгрунтування вимог про визнання цього договору недійсним ОСОБА_5 посилався на те, що він був укладений внаслідок обману, оскільки відповідач, знаючи реальну вартість квартири, не повідомила її йому, внаслідок чого відчуження квартири проведено ним за ціною значно меншою від її ринкової вартості.
Після смерті ОСОБА_5 до участі в розгляді справи притягнуто його правонаступників ОСОБА_1, ОСОБА_2 (а. с. 137, 141, 167, 186).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотною умовою договору купівлі-продажу є грошова сума (ціна), яку покупець має сплатити продавцеві за переданий товар (ст. ст. 655, 656 ЦК України).
Чинним законодавством не передбачено, що у випадку, коли предметом договору купівлі-продажу є належна фізичній особі на праві приватної власності квартира, то сторони угоди мають визначати її вартість виходячи з цін, які склались на ринку щодо аналогічних об’єктів нерухомості. Тобто ціна на такий товар визначається виключно на розсуд продавця і покупця шляхом досягнення ними згоди.
Підписання сторонами договору купівлі-продажу свідчить про узгодження ними ціни, за яку продається квартира, в сумі 126250 грн.
Згідно із ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоди вчиненню правочину, або вона замовчує їх існування.
З огляду на викладене неповідомлення ОСОБА_3 ОСОБА_5 про ринкову вартість відчужуваної ним квартири не може бути розцінене як обман, який тягне за собою визнання укладеної між цими особами угоди недійсною, оскільки вказана обставина не є перешкодою для вчинення правочину.
Правові наслідки можуть наступити у випадку, коли сторони в договорі зазначають ціну придбаного товару відмінну від його реальної вартості (фактично сплачених за придбаний товар коштів). Саме ці наслідки були роз’яснені сторонам нотаріусом при укладенні оспорюваного договору.
Сам по собі продаж товару за ціною відмінною від його ринкової вартості ніяких правових наслідків при проведенні відчуження належної фізичній особі квартири не тягне.
За таких обставин доводи апелянта про порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи підлягають відхиленню.
Отримання в кредит використаних ОСОБА_3 для придбання квартири коштів, визначення вартості спірної квартири при передачі її в іпотеку в сумі, відмінній від тієї, за яку вона була придбана, правового значення для вирішення спору, що був предметом розгляду, не мають, на законність ухваленого рішення не впливають.
Тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують викладених в рішенні суду першої інстанції висновків, то підстави для його скасування і задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
головуючий:
судді: