СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/286/21

Провадження №2-др/547/21/21

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання І.І.Совєтової,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без виклику учасників справи і їх представників, в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області, за правилами загального позовного провадження,

заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сенкевича Володимира Івановича про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пузиківська" на користь відповідача ОСОБА_1 судових витрат, викликаних необґрунтованими діями позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пузиківська",

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пузиківська" до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Поділ-Агро", третя особа державний реєстратор Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області Попова Ольга Юріївна, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції позивача, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі з одночасним припиненням такого права,

представник позивача ТОВ "Агрофірма "Пузиківська" - адвокат І.В.Близнюк,

представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат В.І.Сенкевич,

керівник відповідача ФГ "Поділ-Агро" - В.М.Омельченко,

представник відповідача ФГ "Поділ-Агро" - адвокат Д.В.Калафута,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2021 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката В.І.Сенкевича від 27.11.2021 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача ТОВ "Агрофірма "Пузиківська" на користь відповідача ОСОБА_1 понесених ОСОБА_1 витрат на правничу правову допомогу, що надавалася ОСОБА_1 адвокатом В.І.Сенкевичем.

В обґрунтування заяви зазначено, що дії позивача у справі були необґрунтованим і є зловживанням процесуальними правами. Зловживання це умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжується порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснюються лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи в цілях обмеження можливостей реалізації чи порушення прав інших осіб, а також з метою перешкоджання діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню справи.

До позовної заяви додано "папір з назвою "Додаткова угода від 23.03.2020 до договору оренди земельної ділянки від 01.01.2008 № 151"" без підпису позивача. Позов подано через 1 рік і 15 днів після припинення орендних відносин позивача із ОСОБА_1 зі сподіванням, що: ОСОБА_1 знищив усі докази листування з позивачем; ОСОБА_1 не надасть доказів щодо відповідного листування; позивач змусив ОСОБА_1 сплатити за оранку землі; після отримання відзиву на позов позивач не подав одразу заяву про залишення позову без розгляду тощо.

Представник ОСОБА_1 вважає, що подання позову мало на меті помсту ОСОБА_1 за припинення орендних правовідносин із позивачем.

Орієнтовний розмір витрат на правову допомогу, яку ОСОБА_1 своєчасно повідомляв суд, складав 20000,00 грн. Понесені відповідачем ОСОБА_1 витрати про надання правової допомоги адвокатом В.І.Сенкевичем є обґрунтованими, доведеними, фактичними і неминучими у загальній сумі 36000,00 грн. Відповідні кошти вже сплачено.

Право на стягнення витрат на правничу допомогу з позивача на користь відповідача випливає зі ст.ст. 4, 44, 133, 141, 142 ЦПК України.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

За загальним правилом ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відтак, суд ухвалив не викликати у судове засідання сторони, інших учасників справи, їх представників через відсутність необхідності у цьому.

Суд встановив, що у судових засіданнях неодноразово брав участь адвокат В.І.Сенкевич як представник відповідача ОСОБА_1.

Надання ОСОБА_1 правничої допомоги адвокатом В.І.Сенкевичем також підтверджено договором про надання правової допомоги від 17.05.2021, ордером на надання правничої (правової) допомоги серія ВІ № 1043818 від 26.05.2021, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю В.І.Сенкевичем, актом прийому-передачі до договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 на суму 22000,00 грн, квитанцією до прибуткового касового ордера від 08.09.2021 на суму 22000,00 грн, додатковою угодою № 1 до договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 про сплату гонорару успіху адвоката у розмірі 10000,00 грн, актом прийому-передачі про надання правової допомоги від 27.11.2021 на суму 14000,00 грн, квитанцією до прибуткового касового ордера від 27.11.2021 на суму 14000,00 грн.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 24.11.2021 за клопотанням представника позивача від 19.11.2021 залишено позовну заяву без розгляду і відмовлено у поверненні сплаченого позивачем 06.04.2021 судового збору у сумі 6810,00 грн.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (ч. 5 ст. 142 ЦПК України).

Слово "необґрунтований" має значення як позбавлений достатньої кількості фактів, доказів; бездоказовий; неточний; необґрунтованість суджень свідчить про нелогічність мислення.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу (ч. 6 ст. 142 ЦПК України).

Частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

За змістом абз. 3 п. 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 № 10, у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Розмір відшкодування доводить відповідач (статті 10, 11 ЦПК). При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналогічне правило встановлено у ч. 1 ст. 4 ЦПК України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Верховний Суд у постанові від 14.01.2021, справа № 521/3011/18, зазначив, що із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статті 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами. Суд встановив відсутність підстав для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Верховний Суд у постанові від 01.09.2021, справа № 761/13299/20, зазначив, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви до ОСББ "Золотоворітська" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів.

Згідно з частиною третьою статті 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про залишення її позову про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів без розгляду не свідчить про безпідставність та необґрунтованість її позову. Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, так як це її право, передбачене цивільним процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відтак, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Натомість відповідних доказів відповідач ОСОБА_1 і його представник В.І.Сенкевич судові не надав.

Суд наголошує, що ознак зловживання позивачем ТОВ "Агрофірма "Пузиківська" процесуальними правами, передбачених ст. 44 ЦПК України, у справі не встановлено, а так само і не встановлено необґрунтованих дій позивача ТОВ "Агрофірма "Пузиківська" стосовно відповідача ОСОБА_1 .

Власне сприйняття і бачення представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом В.І.Сенкевичем, відповідачем ОСОБА_1 інших дій, намірів, задумів планів тощо позивача ТОВ "Агрофірма "Пузиківська", помилками позивача в оформленні проекту додаткової угоди, так званою спланованою та умисною діяльністю позивача щодо несвоєчасного звернення до суду з позовом, не подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду після отримання позивачем відзиву на позов від відповідача ОСОБА_1 тощо, є їх суб`єктивним сприйняттям як обставин справи, так і складених позивачем процесуальних заяв по суті справи і заяв з процесуальних питань тощо. Лише за наслідками розгляду справи по суті суд може зробити висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог у справі та надати оцінку відповідним доказам і фактам у справі.

Вказані представником підстави для стягнення з позивача витрат на правничу допомогу фактично дублюють відзив на позов відповідача ОСОБА_1 . Розгляд справи по суті не судом розпочинався. Тривале підготовче засідання фактично "наповнювало" справу доказами і письмовими заявами учасників справи по суті справи, а також мало наслідком зміну позивачем позовних вимог. Відповідач ОСОБА_1 жодного разу не брав участі у судових засіданнях.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак суд відмовляє повністю у стягненні з позивача ТОВ "Агрофірма "Пузиківська" на користь відповідача ОСОБА_1 судових витрат, викликаних необґрунтованими діями позивача ТОВ "Агрофірма "Пузиківська", які є витратами на правничу допомогу адвоката В.І.Сенкевича у сумі 36000,00 грн.

Ураховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 11-13, 133, 137, 141, 142, 257-261, 270, 351, 352, 354, 355, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У стягненні з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пузиківська" на користь відповідача ОСОБА_1 судових витрат, викликаних необґрунтованими діями позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пузиківська", що є витратами, пов`язаними з правничою допомогою адвоката Сенкевича Володимира Івановича у сумі 36000,00 грн, - відмовити повністю.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 07.12.2021.

Суддя В.Ф.Харченко