УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
У Х В А Л А
Іменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого – судді Лясковської В.І.,
суддів Британчука В.В., Худика М.П.,
з участю прокурора Мінакової Г.О.,
потерпілого ОСОБА_1,
захисника - адвоката ОСОБА_2,
підсудного ОСОБА_3,
розглянула 27 січня 2011 року у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року.
Цією постановою справа за обвинуваченням
ОСОБА_3
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, на підставі ст. 281 КПК повернута прокуророві Печерського району міста Києва на додаткове розслідування.
Як зазначено у постанові суду органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що будучи службовою особою, маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, являючись службовою особою АТЗТ «С.Д.С.», перебуваючи на посаді голови правління цього підприємства, уклав 25 травня 2007 року договір з ОСОБА_4, відповідно до умов якого АТЗТ «С.Д.С.» зобов’язувалось доставити та передати останньому автомобіль марки «Додж Калібер». Після цього, ОСОБА_3, перебуваючи АДРЕСА_1, заволодів коштами ОСОБА_4 в сумі 36 000 грн.
__________________________________________________________________
Справа № 11/2690/92 Постанова винесена під головуванням судді Білоцерківця О.А. Категорія: ч. 5 ст. 191 КК Доповідач в апеляційній інстанції: суддя Британчук В.В.
Крім цього, ОСОБА_3 повторно реалізуючи свій умисел, як голова правління АТЗТ «С.Д.С.» 5 червня 2007 року уклав договір з ОСОБА_1, відповідно до умов якого вказане підприємство зобов’язувалося доставити та передати у власність ОСОБА_1 автомобіль марки «Субару Легасі». Після цього, ОСОБА_3, перебуваючи АДРЕСА_1, заволодів коштами ОСОБА_1 в сумі 153 000 грн.
Також, ОСОБА_3, являючись службовою особою АТЗТ «С.Д.С.» - головою правління, повторно реалізуючи умисел на заволодіння чужим майном, уклав 19 червня 2007 року договір з ОСОБА_5, відповідно до умов якого АТЗТ «С.Д.С.» зобов’язувалось доставити та передати останньому автомобіль марки «Лексус». Після цього, ОСОБА_3 перебуваючи АДРЕСА_1, заволодів коштами ОСОБА_5 в сумі 272 000 грн.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції зробив висновок про те, що слідчим у справі допущено неповноту досудового слідства, оскільки залишились невстановленими фактичні обставини справи, за якими пред’явлено обвинувачення, і висновки слідчого ґрунтуються на припущеннях. А тому суд вважав наявним у справі порушення вимог ст. ст. 22, 64, 132, 142, 212, 223 КПК, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, і зажадав від слідчих органів виконати такі слідчі дії:
- допитати підсудного та надати йому можливість давати показання щодо обставин справи;
- провести оперативно-розшукові заходи, встановити та допитати як свідків службових осіб ТОВ «Роял-БІ» з приводу господарських взаємовідносин з АТЗТ «С.Д.С.» і СПД ОСОБА_3, здійснити виїмку оригіналів документів, які свідчать про виконання відповідних угод;
- провести очні ставки за участю ОСОБА_3, службових осіб ТОВ «Роял-БІ» та потерпілих, з метою встановлення обставин, які стосуються предмету доказування у справі, усунути між ними протиріччя;
- за необхідністю пред’явити конкретне обвинувачення, яке б дало змогу захищатися від нього обвинуваченому;
- прийняти законне рішення по справі на підставі, допустимих та об’єктивних доказів, усунувши припущення з формулювання обвинувачення, належним чином перевірити версію підсудного щодо його невинуватості в інкримінованих діяннях.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову і справу направити на новий судовий розгляд, вважаючи, що судом не встановлено такої неповноти досудового слідства, яку неможливо усунути під час судового розгляду справи, а постанова судді не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону. Апелянт вважає, що суд має змогу усунути виявленні недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого та свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів та, при необхідності, не позбавлений можливості надати судові доручення в порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що при проведенні досудового розслідування справи ОСОБА_3 жодних показань не давав.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, потерпілого ОСОБА_1, який поклався на розсуд апеляційного суду, захисника і підсудного, які заперечували проти апеляції прокурора, вивчивши справу та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно із ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Як убачається зі справи і змісту постанови місцевого суду ним було дотримано цих вимог кримінально-процесуального закону й обґрунтовано зроблено висновок про неможливість розглянути справу без повернення її на додаткове розслідування.
Зокрема, суд правильно звернув увагу на істотну неповноту досудового слідства, яка виявилась у тому, що слідчим не було перевірено доводи ОСОБА_3 про невинуватість, які він висував ще після пред’явлення обвинувачення 20 листопада 2009 року (т.2, а. с. 77-78), доповнив 30 березня 2010 року (т. 3, а. с. 34) клопотанням, яке підтримали захисники, про його допит і долучення на свій захист до справи документів.
Між тим, слідчим постановою від 30 березня 2010 року безпідставно було відмовлено у цьому клопотанні (т. 3, а. с. 36).
Тим самим слідчий істотно порушив на досудовому слідстві право ОСОБА_3 на захист у вигляді права давати показання з пред’явленого обвинувачення, передбаченого ч. 2 ст. 43 КПК, враховуючи, що до цього часу ОСОБА_3 показань не давав.
При чому, досудове слідство на цей час закінчено ще не було, адже обвинувальний висновок не був ще складений (ст. 212 КПК). У постанові слідчого про це нічого не зазначено.
Це змусило ОСОБА_3 і його захисників лише в суді пред’явити документи, які, на їх думку свідчать про невинуватість підсудного у злочині.
А тому, суд обґрунтовано вважав за необхідне повернути справу на додаткове розслідування, під час якого допитати підсудного та надати йому можливість давати показання щодо обставин справи, провести оперативно-розшукові заходи для встановлення та допиту як свідків службових осіб ТОВ «Роял-БІ» з приводу господарських взаємовідносин з АТЗТ «С.Д.С.» і СПД ОСОБА_3, здійснити виїмку оригіналів документів, які свідчать про виконання відповідних угод, провести очні ставки за участю ОСОБА_3, службових осіб ТОВ «Роял-БІ» та потерпілих, з метою встановлення обставин, які стосуються предмету доказування у справі, усунути між ними протиріччя;
Для перевірки доводів ОСОБА_3 про невинуватість на думку колегії суддів під час додаткового розслідування справи належить перевірити взагалі, чи існувало у 2007 році і існує на даний час таке підприємство у м. Алчевську як ТОВ «Роял-БІ», з?ясувати шляхом проведення відповідної криміналістичної експертизи спосіб виготовлення печатки ТОВ «Роял-БІ», відбиток якої є на договорах від 25 травня, 5 і 19 червня 2007 року, квитанціях до прибуткових касових ордерів № № 21, 28, 35, дорученні ОСОБА_3 від директора ТОВ «Роял-БІ» Цимбалова В.І. від 19 червня 2007 року (т. 3, а. с. 96-105), чи є ця печатка легітимною.
Обґрунтовано судом зазначено у постанові й про те, що пред’явлене ОСОБА_3 обвинувачення є неконкретним, а саме: у ньому не вказано місце укладення договорів з потерпілими і коли він заволодів їх грошима.
Отже, рішення суду про неможливість остаточного розгляду справи в суді без повернення її на додаткове розслідування відповідає вимогам ст. 281 КПК, а тому є правильним.
В апеляції не наведено обґрунтованих і переконливих доводів на спростування такого рішення суду.
Таким чином, апеляція не може бути задоволена.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а а пеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
С у д д і :
В. Британчук В. Лясковська М. Худик