МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 35

18 січня 2011 року                                                                               № 2-500/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тандира О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору – Макарівська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та його скасування, визнання права на обов’язкову частку у спадщині, -  

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), посилаючись на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року його батька – ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке згідно заповіту, посвідченого ОСОБА_4 приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області від 12 серпня 2008 року, заповідалося відповідачу. Проте при видачі відповідачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом не було враховано того, що позивач мав право на обов’язкову частку у спадщині з огляду на наявність у нього ІІ групи інвалідності з 08.06.2006 року.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 17 липня 2009 року державним нотаріусом Макарівської районної державної нотаріальної контори на ім’я ОСОБА_2 - відповідача у справі – на право на земельну частку (пай) у розмірі 4,15 умовних кадастрових гектара, який розташовано в адміністративно-територіальних межах Маковищанської сільської ради, і який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року спадкодавцю ОСОБА_3 на праві власності, визнати за ним право на обов’язкову частку у спадщині після смерті спадкодавця ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частки спадкового майна, незалежно від змісту заповіту.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, та пояснили, що згідно довідки МСЕК сет.КИО-1 №260799 від 08.06.2006 р. ОСОБА_1 з 01.06.2006 року встановлено ІІ групу інвалідності довічно, що пов’язано з впливом наслідків аварії на ЧАЕС, він є непрацездатним, і у зв’язку з цим незалежно від змісту заповіту має право на обов’язкову частку у спадщині.

Відповідач проти позову заперечив, надав письмове заперечення проти позовних вимог та додатково пояснив, що позивач не має права на спадкове майно, оскільки після заповіту, вчиненого покійним батьком на ім’я позивача, 12.08.2008 року ним було вчинено новий заповіт, яким право на земельну частку (пай) у розмірі 4,15 умовних кадастрових гектара, який розташовано в адміністративно-територіальних межах Маковищанської сільської ради, і який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року спадкодавцю ОСОБА_3 на праві власності, у разі його смерті мало б перейти до мене. Чинність зазначеного заповіту підтверджена рішенням Макарівського районного суду Київської області від 26.05.2010 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 11.11.2010 року. Із зазначених підстав просив у позові відмовити в повному обсязі.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Макарівська районна державна нотаріальна контора Київської області просила справу розглядати за відсутності її представника.  

Заслухавши осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини, що склалися між сторонами.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, який проживав в АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 року № НОМЕР_1.

Спадкоємцями першої черги усього рухомого і нерухомого майня, що залишилося після смерті ОСОБА_3 відповідно до закону є ОСОБА_1, та ОСОБА_2

ОСОБА_3, на випадок своєї смерті, 06.02.2006 року вчинив заповіт, посвідчений Маковищанською сільською радою Макарівського району  і зареєстрований у реестрі за №22, згідно якого заповів ОСОБА_1 належне йому право на земельну частку (пай) у розмірі 4,15 умовних кадастрових гектара, який розташований в адміністративно-територіальних межах Маковищанської сільської ради і належний йому на праві власності згідно сертифіката на право на земельну частку (пай), серії КВ № 0225567, виданого Макарівською райдержадміністрацією 15.12 . 1996  року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0260, а також майновий пай, належний йому на праві власності згідно свідоцтва про право на майновий пай, серії КИ-ХІУ № 012523 від 20.12.2004 року.

17.09.2007 року ОСОБА_3 вчинив новий заповіт, згідно якого на випадок його смерті заповів ОСОБА_1 земельну ділянку за №2, розміром 0,12 га та Ѕ земельної ділянки за №1 згідно державного акту серії 111-КВ №080127 від 16.06.1998 р., яка знаходиться на території Макарівської селищної ради Макарівського району, а також Ѕ будинку, який знаходиться в смт. Макарів по вул. Комінтерна, 2. Зазначений заповіт посвідчено 17 вересня 2007 року секретарем виконкому Маковищанської сільської ради Макарівського району, та зареєстровано в реєстрі за № 23.

12.08.2008 року ОСОБА_3 вчинив новий заповіт, посвідчений ОСОБА_4 приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області, згідно якого на випадок його смерті заповів ОСОБА_2 належне йому право на земельну частку (пай) у розмірі 4,15 умовних кадастрових гектара, який розташований в адміністративно-територіальних межах Маковищанської сільської ради і належний йому на праві власності згідно сертифіката на право на земельну частку (пай), серії КВ № 0225567, виданого Макарівською райдержадміністрацією 15.12 . 1996  року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0260.

Чинність зазначеного заповіту перевірялася судами. Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 26.05.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 11.11.2010 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_4, Макарівська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, про визнання правочину недійсним відмовлено.

З заявою до Макарівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини ОСОБА_2 звертався 13.01.2009 р., а 17.07.2009 р. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. ОСОБА_1 із заявами про прийняття спадщини звернувся 13.03.2008р. Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не зверталися.

17.07.2009 року державним нотаріусом Макарівської районної державної нотаріальної контори на ім’я ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) у розмірі 4,15 умовних кадастрових гектара, який розташовано в адміністративно-територіальних межах Маковищанської сільської ради, і який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року спадкодавцю ОСОБА_3 на праві власності згідно сертифіката на право на земельну частку (пай), серії КВ № 0225567, виданого Макарівською райдержадміністрацією 15.12 . 1996  року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0260.

Зазначені факти не оспорюються сторонами та визнаються в повному обсязі, що було підтверджено в судовому засіданні.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно довідки МСЕК сет.КИО-1 №260799 від 08.06.2006 р. ОСОБА_1 з 01.06.2006 року встановлено ІІ групу інвалідності довічно, внаслідок хвороби, пов’язаної з впливом наслідків аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим він є непрацездатним.

Як передбачено ч.1 та 2 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Таким чином, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи довічно, він відповідно до вищезазначеної норми має право на обов’язкову частку у спадщині, що становить половину частки, яка належала б кожному з спадкоємців у разі спадкування за законом.

Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України в судовому порядку вирішується питання про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,  якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права  на спадкування,  а  також  в  інших випадках, встановлених законом.  

 Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв’язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.    

Відповідно до п. 214 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом Мінюсту № 20/5 від 03.03.2004 року, зареєстрованої в Мінюсті 04.03.2004 за № 283/8882, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині.

Таким чином, оскільки при видачі відповідачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) у розмірі 4,15 умовних кадастрових гектара, який розташовано в адміністративно-територіальних межах Маковищанської сільської ради, і який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року спадкодавцю ОСОБА_3 на праві власності згідно сертифіката на право на земельну частку (пай), серії КВ № 0225567, виданого Макарівською райдержадміністрацією 15.12 . 1996  року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0260, нотаріусом не було перевірено коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині чим було порушено право позивача на цю частку, зазначене свідоцтво має бути визнано судом недійсним.

 Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого на ім’я відповідача, а також щодо визнання за позивачем права на обов’язкову частку у спадщині, що становить половину частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом.

Суд не визначає частки у спадковому майні, та не визнає право власності кожного з спадкоємців, на які вони мають право, оскільки відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає позов в межах позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги  задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) у розмірі 4,15 умовних кадастрових гектара, який розташовано в адміністративно-територіальних межах Маковищанської сільської ради, і який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року спадкодавцю ОСОБА_3 на праві власності, виданого 17 липня 2009 року державним нотаріусом Макарівської районної державної нотаріальної контори на ім’я ОСОБА_2.  

Визнати за ОСОБА_1 права на обов’язкову частку у спадщині, що становить половину частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області через суд, що його ухвалив протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі,  але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя         О.В.Тандир