Справа № 628/2706/20

                        Провадження № 2/628/1038/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Барабанової В. В.

за участю секретаря судового засідання Буткової В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп`янську Харківської області, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості,

                                В С Т А Н О В И В:

19.10.2020 до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 17178,06 грн. В обгрунтування заявлених вимог вказав, що 04.01.2012 р. з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву б/н від 04.01.2012, на підставі якої отримав кредит у розмірі 24400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При укладенні договору відповідач підтвердив свою згоду, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку та Правилами користування платіжною карткою, складають укладений кредитний договір. За умовами цього договору власник картрахунку, тобто відповідач, надав згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, його зміну за рішенням та ініціативою банку та зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору та в межах встановленого кредитного ліміту. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, у зв`язку з чим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 25.05.2012 звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом, який заочним рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 09.07.2015 було задоволено у повному обсязі. З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто суму грошових коштів у розмірі 40240,82 грн за період з 04.01.2012 по 20.04.2015, то за період після подання позовної заяви від 25.05.2015, з 26.05.2015 по 01.09.2020 відповідач має заборгованість у розмірі 17178,06 грн, яка складається з 13 246,95 грн. – індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання; 3931,11 грн. – 3 % річних від простроченої суми, Прострочена сума заборгованості становить 24398,21 грн. Оскіллки відповідач не погашає борг добровільно, позивач просить стягнути його у судовому порядку.

Відомостей про звернення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до суду з аналогічним позовом немає.

19.10.2020, 26.11.2020 суддею направлялися запити щодо підтвердження місця реєстрації відповідача. Отримавши відповідь 08.12.2020, суд ухвалою від 11.12.2020 провадження у справі відкрив та призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

26.01.2021 судом було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості задоволені та з відповідача на користь Банку стягнуто заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.01.2012 станом на 01.09.2020 в розмірі 17 178,06 грн. і витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. (а.с.109-110).

07.07.2021 ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення, яка ухвалою суду від 16.08.2021 була задоволена, заочне рішення суду від 26.01.2021 скасовано, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження ( а.с.120, 137).

Представник позивача у судові засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. У позовних матеріалах міститься клопотання про підтримання позову та розгляд справи у відсутності представника Банку (а.с. 6, 59).

ОСОБА_1 подав до суду заяву, згідно якої просив розглядати справу без його участі, проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Відзиву, пояснень щодо позову чи будь-яких заяв та доказів відсутності у нього боргу перед банком, відповідач суду не надав.

З`ясувавши позиції сторін та перевіривши матеріали справи, судом встановлені такі обставини справи і відповідно до них правовідносини.

Встановлено, що у анкеті-заяві б/н від 04.01.2012 ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , виявив бажання про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 24).

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку (а.с.24).

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» : «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT» та правил надання банківських послуг, розміщених на офіційному сайті https://privatbank.ua (а.с.25).

З копії заочного рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 09.07.2015 вбачається, що з ОСОБА_1 на користь «ПРИВАТБАНК» стягнуто заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.01.2012 у розмірі 40 240,82 грн та судові витрати у розмірі 402,41 грн. Вказане рішення набрало законної сили 21.07.2015 (а.с.7).

Згідно з розрахунком заборгованості, прострочена основна сума заборгованості за договором становить 24 398,21 грн ( а.с. 8).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що, в разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. ст. 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже за змістом наведеної норми Закону нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

У матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо сплати відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 04.01.2012 та виконання заочного рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 09.07.2015, яке 21.07.2015 набрало законної сили.

Цивільне зобов`язання передбачає наявність обов`язку боржника стосовно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати у боржника виконання відповідного обов`язку, і таке зобов`язання в силу частин другої та третьої статті 11 ЦК України може виникати на підставі договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо.

Вимогами ч. 2 ст. 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

У силу положення ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього, в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України), виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України, є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо сплати відповідачем суми основного боргу та виконання ним заочного рішення Куп`янського міськарйонного суду Харківської області від 09.07.2015 та, виходячи з вимог ст. 625 ЦК України, суд вважає, що позивач має право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу та інфляційних витрат.

Інфляційні витрати і 3 % річних, передбачені ст. 625 ЦК України, можуть нараховуються, виходячи із простроченої суми, вираженої у відповідній грошовій валюті. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що вони визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку інфляційних втрат та 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Згідно розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих позивачем на основну суму заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 24 398, 21 грн. за період з 26.05.2015 по 01.09.2020, індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання склав - 13 246,95 грн, а 3 % річних від простроченої суми склало - 3931,11 грн (а.с. 8-9).

Даний розрахунок відповідачем спростований не був.

Суд погоджується з вказаним розрахунком та вважає за необхідне стягнути вказану суму з відповідача на користь Акціонерного товариства комерційний Банк «ПриватБанк», тим самим задовольнивши позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з копії пенсійного посвідчення , виданого 26.12.2019 р. на ім`я ОСОБА_1 , він є людиною з інвалідністю 2 групи, інвалідність армії ( а.с 123).

Згідно п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема особи з інвалідністю I та II груп. Враховуючи це, з відповідача не підлягають стягненню витрати з оплати Банком судового збору в сумі 2102 грн ( а.с.1).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 625 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп`янська, Харківської області, зареєстрованого адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код у ЄДРПОУ: 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 04.01.2012 станом на 01.09.2020 у розмірі 17178,06 грн.

    Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.  Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Роз`яснити сторонам, що на підставі пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи може продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя                 В. В. Барабанова