ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2011 року Справа № 2а/2370/29/2011
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гайдаш В.А.,
при секретарі Кириченко Н.В.,
за участю прокурора – Зубенка В.С. (за посвідченням), представника позивача –Нікіфорова І.К. (за дорученням), представника відповідача - Назаренко М.П. (за дорученням), представників третіх осіб –Кривобороди В.В. та Сторчоуса О.В. (за дорученнями), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Клер-7»до Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства, державне підприємство «Золотоніське лісове господарство»про скасування розпорядження,-
в с т а н о в и в :
До суду з позовною заявою звернулося приватне підприємство «Клер –7»до Черкаської обласної державної адміністрації треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства, державне підприємство «Золотоніське лісове господарство»про скасування розпорядження про скасування розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації від 21 травня 2010 року № 102 «Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації» у частині відміни п.1.2 п.п. 2,3 розпорядження від 21.03.2010 року № 65 «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок»щодо виділення у платне довгострокове тимчасове користування (без вилучення) приватному підприємству «Клер - 7»лісової ділянки площею 0,8 га, що знаходиться в постійному користуванні державного підприємства «Золотоніське лісове господарство»щодо обов’язку використовувати лісову ділянку відповідно до заявленої мети з дотриманням ст.20 Лісового кодексу України та щодо надання державному підприємству «Золотоніське лісове господарство»доручення укласти з приватним підприємством «Клер - 7»договір тимчасового користування лісової ділянки, забезпечити його нотаріальне посвідчення і реєстрацію в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що: при відміні оспорюваного розпорядження відповідач посилався на численні протести прокурора у яких йдеться про порушення іншими приватними підприємствами чинного законодавства, а саме відсутність розроблених та затверджених Держкомлісгоспом України та Мінприроди «Правил використання корисних властивостей лісів»і порушення ст.37 «питання, що регулюються нормативно –правовими актами з ведення лісового господарства», ст.38 «розроблення та затвердження нормативно –правових актів з ведення лісового господарства»Лісового кодексу України. На підставі ст.41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»щодо видів актів управління і порядку їх прийняття і ст.43 щодо повноважень скасування актів за Законом України «Про місцеві державні адміністрації»- такого способу захисту публічного інтересу як відміна розпоряджень не передбачено; керуючись розпорядженням № 65 ПП «Клер -7»укладено з ДП «Золотоніське лісове господарство»нотаріально посвідчений договір на право довгострокового користування лісами; гарантією стабільності суспільних відносин є не погіршення становища у зв’язку з прийняттям більш пізнього рішення; у разі суперечності розпорядження голови державної адміністрації Конституції і законам України останні скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або у судовому порядку; спірне розпорядження погіршує інвестиційний клімат в регіоні, а тому просить скасувати розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації від 21 травня 2010 року №102 «Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації» у частині відміни п.1.2 п.п. 2,3 розпорядження від 21.03.2010 року № 65 «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок»
Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що виділення лісових ділянок проведено за відсутності розроблених і затверджених Держлісгоспом правил використання корисних властивостей лісів; з порушенням порядку виділення лісових ділянок державної власності у довгострокове тимчасове користування в області за наказом від 24.11.2009 р. № 346; на виконання численних протестів прокурора; перевірки Служби Безпеки України, враховуючи позицію голови облдержадміністрації висвітлювалась у засобах масової інформації щодо питань розподілу земельних та лісових ділянок; отримання земельних лісових ділянок працює як тіньова схема, що досліджувалась на виконання розпорядження облдержадміністрації від 07.05.2010 № 99.
Прокурор підтримав позицію відповідача і просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Представники третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства та державне підприємство «Золотоніське лісове господарство» залишили вирішення спору на розсуд суду.
Заслухавши думку прокурора, який вважав, що позов задоволенню не підлягає, пояснення представників сторін та третіх осіб, які не заявляли самостійних вимог на предмет спору, розглянувши матеріали і оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Предметом позову в даній справі є, зокрема вимога про скасування розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 21 травня 2010 року №102 «Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації»у частині відміни » у частині відміни п.1.2 п.п. 2,3 розпорядження від 21.03.2010 року № 65 «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок»щодо виділення у платне довгострокове тимчасове користування (без вилучення) приватному підприємству «Клер - 7»лісової ділянки площею 0,8 га, що знаходиться в постійному користуванні державного підприємства «Золотоніське лісове господарство»щодо обов’язку використовувати лісову ділянку відповідно до заявленої мети з дотриманням ст.20 Лісового кодексу України та щодо надання державному підприємству «Золотоніське лісове господарство»доручення укласти з приватним підприємством «Клер - 7»договір тимчасового користування лісової ділянки, забезпечити його нотаріальне посвідчення і реєстрацію в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
З матеріалів справи вбачається, що Черкаська обласна державна адміністрація в спірних відносинах діяла як орган державної влади при здійсненні владних управлінських функцій, зокрема, дозвільної, реєстраційної, розпорядчої і відповідно, як суб’єкт владних повноважень. Спір у частині скасування розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 21 травня 2010 року №102 існує між органом державної влади - суб’єктом владних повноважень і стосується меж повноважень при реалізації владних управлінських функцій, зокрема, розпорядчих та інших при вирішенні земельних питань та використання лісів.
Спір, у якому хоча б однією із сторін є суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства є публічно-правовим і підлягає розгляду в адміністративному суді.
Вирішення спорів, зокрема, земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органами державної влади - суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів, чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів відповідно до п. 1 частини першої ст. 17 КАС України.
Вказана правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 01.04.10р. №10-рп/2010 у справі № 1-6/210 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої ст. 143 Конституції України, п. “а”, “б”, “в” ст. 12 Земельного кодексу України, п. 1 ст. 17 КАС України, яке є обов’язковим до виконання на території України, в резолютивній частині якого (абз.3 п. 1) зазначено, що положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності. У відповідності з п. 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційній скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим кодексом.
Статтею 16 Лісового кодексу України встановлено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. За змістом статті 18 Лісового кодексу України об’єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути довгостроковим і короткостроковим. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.
Пунктом 6 частини 1 статті 31 Лісового кодексу України до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території віднесено прийняття рішень про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
24.02.2010 року приватне підприємство «Клер - 7» звернулось до Черкаської обласної державної адміністрації з заявою, якою просило виділити у довгострокове тимчасове користування для культурно-оздоровчих цілей лісові ділянки площею 0,8 га, розташованої в кварталі 104, виділ 8 та в кварталі 62, виділ 5 Деньгівського лісництва ДП Золотоніський лісгосп»в адміністративних межах Коробівської сільської ради Золотоніського району, за межами населених пунктів.
22 березня 2010 року Черкаською обласною державною адміністрацією видано розпорядження № 65 «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок», яким ряду підприємств виділено у платне тимчасове користування (без вилучення) лісову ділянку, що знаходяться в постійному користуванні державного підприємства «Золотоніське лісове господарство»в адміністративних межах Коробівської сільської ради Золотоніського району, за межами наседених пунктів, для використання в культурно-оздоровчих цілях терміном на 49 років.
Пунктами 2, 3 розпорядження № 65 від 22.03.2010 р. особам, зазначеним в пункті 1 розпорядження, визначено обов’язок використовувати лісові ділянки відповідно до заявленої мети з дотриманням вимог статті 20 Лісового кодексу України та доручено державному підприємству «Золотоніське лісове господарство»упродовж місяця укласти договори довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками, забезпечити їх нотаріальне посвідчення і реєстрацію в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
У зв’язку з закінченням повноважень голови Черкаської обласної державної адміністрації та відповідно до приписів частини 3 статті 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»від 9 квітня 1999 року № 586-XIV розпорядження підписане першим заступником голови Черкаської обласної державної адміністрації.
Відповідно до розпорядження ОДА від 24.11.2009р. №346 «Про окремі питання користування лісами державної власності в області»на першого заступника голови Черкаської обласної державної адміністрації було покладено контроль за виконанням розпорядження і останній очолював комісію ОДА з розгляду матеріалів щодо виділення лісових ділянок державної власності у довгострокове тимчасове користування. Розпорядженням ОДА від 24.11.2009р. №346 «Про окремі питання користування лісами державної власності в області»затверджено Порядок виділення лісових ділянок державної власності у довгострокове тимчасове користування в області саме враховуючи вимоги Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007р. №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів».
07 квітня 2010 року на виконання згаданого розпорядження між державним підприємством «Золотоніське лісове господарство» та приватним підприємством «Клер - 7» укладено договір на право довгострокового тимчасового користування лісами. За умовами цього договору державне підприємство «Золотоніське лісове господарство» виділило, а позивач прийняв в довгострокове тимчасове користування лісову ділянку площею 0,8 га., що знаходяться в постійному користуванні державного підприємства «Золотоніське лісове господарство»в адміністративних межах Коробівської сільської ради Золотоніського району, за межами населених пунктів, для використання в культурно-оздоровчих цілях терміном на 49 років.
Цей договір посвідчено нотаріусом Канівського міського нотаріального округу за реєстраційним № 449 та зареєстровано у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів на право тимчасового довгострокового користування лісами вчинено запис від 08.04.2010 р. за № 37.
Розпорядженням голови Черкаської ОДА № 102 від 21 травня 2010р., з посиланням на статтю 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та численні протести прокурора Черкаської області, відмінено ряд розпоряджень про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок, у тому числі і розпорядження № 65 від 22.03.2010 р.
Суд зазначає про те, що жодна норма Закону України «Про місцеві державні адміністрації»не наділяє повноваженнями голів облдержадміністрацій відміняти власні рішення.
Вирішуючи даний спір суд, перш за все, звертає увагу, що при прийнятті спірного розпорядження відповідачем не зазначено фактів зловживання правами чи нанесення шкоди, порушень чи винних осіб з виявленням яких чи з вини яких відміняється попереднє розпорядження щодо виділення позивачеві в тимчасове користування лісових ділянок і доручається привести у відповідність з цим розпорядженням відносини, що виникли з тимчасовими лісокористувачами.
Стаття 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»визначає лише види правових актів управління і порядок їх прийняття. Представник відповідача наполягав на тому, що виділення лісових ділянок відбулося за відсутності затверджених Держкомлісгоспом Правил використання корисних властивостей лісів, якими мають встановлюватись строки використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих цілей, що і стало підставою для відміни розпорядження № 65 від 22.03.2010 р.
З огляду на ці пояснення суд зазначає, що лісова ділянка виділена ПП «Клер-7»у тимчасове платне довгострокове користування в межах строків, визначених Лісовим кодексом України, актом вищої після Конституції України юридичної сили в системі нормативно-правових актів.
Проте, на думку суду, загальні заходи та поняття визначені ст.37 «питання, що регулюються нормативно –правовими актами з ведення лісового господарства», ст.38 «розроблення та затвердження нормативно–правових актів з ведення лісового господарства» Лісового кодексу та ст.85 «користування землями водного фонду», також не визначають складу правопорушень чи невідворотності настання відповідальності за невиконання чи порушення послідовності виконання вказаних приписів. Зокрема, частиною 2 статті 18 Лісового кодексу України встановлено, що тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п’ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року.
Оскільки лісова ділянка позивачеві виділена в тимчасове користування терміном на 49 років, суд не знаходить порушень чинного законодавства при прийнятті розпорядження про таке виділення. На думку суду, тільки той факт, на який посилається відповідач, що Держкомлісгоспом не прийнято підзаконний нормативний акт, не може розглядатися як підтвердження правомірності скасування розпорядження № 65 від 22.03.2010 р.
У цьому зв’язку суд вважає за необхідне відмітити певну непослідовність в позиції відповідача. Зокрема, стверджуючи, що відсутність Правил використання корисних властивостей лісів є перешкодою для виділення лісових ділянок у тимчасове використання, відповідачем, у той же час, надано суду розпорядження Черкаської ОДА № 346 від 24.11.2009 р., яким затверджено Порядок виділення лісових ділянок державної власності у довгострокове тимчасове користування в області. Згаданий порядок і на даний час є чинним.
За таких обставин обґрунтованим й логічним є наступний висновок суду щодо відсутності у відповідача правових підстав для відміни розпорядження про виділення ПП «Клєр -7»лісової ділянки у тимчасове користування.
Рішення суду у цій справі ґрунтується і на правовій позиції, висловленій в Рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р. у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Зокрема, Конституційний Суд України, ухвалюючи Рішення у згаданій справі зазначив, що до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб’єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Оскільки розпорядження № 65 від 22.03.2010р. «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок»породжує права і обов’язки тільки у визначеного ним певного кола суб’єктів, яким воно адресоване, то беззаперечно, що це є акт індивідуальної дії. Головною особливістю таких актів є їхня конкретність, чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних справ або питань, що виникають у сфері державного управління з чіткою визначеністю адресата - конкретної особи або осіб та виникненням конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
У цьому контексті суд наголошує, що після укладання 07.04.2010р. договору між державним підприємством «Золотоніське лісове господарство»та приватним підприємством «Клєр-7»на право довгострокового тимчасового користування лісами, його нотаріального посвідчення та реєстрації в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, розпорядження № 65 від 22.03.2010 р., в частині, що стосується ПП «Клєр-7», вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому не може бути скасоване, відмінене, змінене органом, який його прийняв, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в Рішеннях Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р. та № 1-зп від 13 травня 1997 р., де зазначено, що «це є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення».
Конституційним Судом України у рішенні по справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23.06.97 р. N 2-зп, справа N 3/35-313), було сформовано правову позицію, відповідно до якої визначено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Акт державного органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (роз'яснення Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 N 02-5/35). Суд вважає, що визнання акта суб’єкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Скасування ж акта чи його відміна, що є різними словесними вираженнями одного і того самого способу захисту порушеного права суб’єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом. Питання, що вирішуються місцевими державними адміністраціями перелічені у ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Зокрема, до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань управління майном.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що відміняючи розпорядження про виділення ПП «Клєр-7» лісової ділянки відповідачем було порушено принцип законності, встановлений статтею 19 Конституції України (254к/96-ВР), відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ненормативні правові акти органів влади правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основі Конституції і Законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед суспільством на підставі закону.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» крім повноважень у ч.1 цієї статті обласні ради делегують обласним державним адміністраціям повноваження прийняття у встановленому законом порядку рішень про заборону використання окремих природних ресурсів загального користування. За Лісовим кодексом України (ст.2) лісові відносини –суспільні відносини, що стосуються володіння, користування і розпорядження лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (ст.18). Припинення права тимчасового використання лісових ресурсів регулюється ст.78 Лісового кодексу України.
Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган. Відповідно до ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України (ст. 117 Конституції України).
Згідно Конституції України (ст. 118) виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»від 09.04.1999 р. на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження. Законом України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством. Акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Частиною 1 статті 43 цього Закону встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Відповідно до ст.43 цього Закону розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку і тільки накази керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, що суперечать Конституції України, іншим актам законодавства, рішенням Конституційного Суду України та актам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, можуть бути скасовані головою місцевої державної адміністрації, відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначено ст.203 Цивільного кодексу України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Одноособове вирішення питання Головою облдержадміністрації без дотримання приписів Конституції України (ст.118) не відповідає принципу законності і верховенства права. Суд, у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень перевіряє чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь –якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Оскільки, на виконання розпорядження № 61 від 20.03.2010р. особам, зазначеним у пункті 1 розпорядження, визначено обов’язок використовувати лісові ділянки відповідно до заявленої мети з дотриманням вимог статті 20 Лісового кодексу України та доручено державному підприємству «Канівське лісове господарство»укласти договори довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками, забезпечити їх нотаріальне посвідчення і реєстрацію в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, що фактично були укладені і на час розгляду адміністративної справи не визнані недійсними (нікчемними), рішень про вилучення із незаконного користування природними ресурсами у якості доказів не надано, то відсутні підстави для відміни самого розпорядження. За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При відміні розпорядження № 65 від 22.03.2010р. «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок»суб’єктом владних повноважень не було дотримано вимог ст.118 Конституції України та ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», а тому зважаючи на обставини якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства, що застосовуються до цих правовідносин, суд не знаходить підстав для відмови у задоволенні позову.
Отже, на думку суду, відповідачем не доведено правомірність дій щодо підготовки та прийняття обов’язкового для виконання розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації від 21 травня 2010 року №102 «Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації»у частині відміни п.1.2 п.п. 2,3 розпорядження від 22.03.2010 року № 65 «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок».
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін та з урахуванням положень зазначеної статті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 27.01.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснено з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено у судовому засіданні.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивач надав суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 4 грн.00 коп., тому вказані витрати підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 86, 94, 143, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Скасувати з моменту прийняття розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації від 21 травня 2010 року №102 «Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації»у частині відміни п.1.2 п.п. 2,3 розпорядження від 21.03.2010 року № 65 «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок»щодо виділення у платне довгострокове тимчасове користування (без вилучення) приватному підприємству «Клер - 7»лісової ділянки площею 0,8 га, що знаходиться в постійному користуванні державного підприємства «Золотоніське лісове господарство»щодо обов’язку використовувати лісову ділянку відповідно до заявленої мети з дотриманням ст.20 Лісового кодексу України та щодо надання державному підприємству «Золотоніське лісове господарство»доручення укласти з приватним підприємством «Клер - 7»договір тимчасового користування лісової ділянки, забезпечити його нотаріальне посвідчення і реєстрацію в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
Стягнути з державного бюджету України на користь приватного підприємства «Клер - 7»судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.
Суддя В.А. Гайдаш