Судове рішення #13266051


Категорія №6.13


ПОСТАНОВА

                                                                 Іменем України


27 січня 2011 року Справа № 2а-10410/10/1270


          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді                                                             Кравцової Н.В.,

при секретарі                                          Писаренко К.В.,

за участю представників

позивача:                                                  Чернікова Д.В.,

відповідача:                                                  Цукера І.Б.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська до Публічного акціонерного товариства «Завод «Прогрес»  про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 38 736,31 грн., -     

                                                            В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2010 позивач звернувся до суду з позовом до  Публічного акціонерного товариства «Завод «Прогрес»   про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в якому зазначив, що згідно з п.п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року, Інструкції «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України» відповідач зобов’язаний був вносити до Управління Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначений за віком на пільгових умовах.  

У зв’язку з несвоєчасною сплатою суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2,  відповідач станом на 23.12.2010 має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 35624,41 грн.

Просить стягнути з  Публічного акціонерного товариства «Завод «Прогрес»  заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 у сумі 35624,41 грн.   

           У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив, просив  стягнути заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 у сумі 38736,31 грн. за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, додатково зазначивши, що 17.01.2011 між Управлінням Пенсійного фонду та підприємством був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого підприємством  підтверджена сума заборгованості у розмірі 63075,46  грн.. Згідно постанов Луганського окружного адміністративного суду у судовому порядку часткового з відповідача було стягнуто суму заборгованості. Таким чином, на час розгляду справи сума, яка не була стягнута у судовому порядку, але була визнана відповідачем у акті звірки,  складає 38736,31 грн.  Крім того, 25.01.2011 Управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення  про розстрочення суми заборгованості у розмірі 62434,46  грн. Оскільки рішення про розстрочку суми боргу  не звільняє відповідача від обов’язку сплатити суму заборгованості у сумі 38736,31 грн., яка є складовою частиною суми – 62434,46 грн. визначена у акті звірки взаєморозрахунків, просить стягнути з відповідача – 38736,31 грн.

          Представник відповідача у судовому засіданні уточнений позов не визнав, просив відмовити, у своїх поясненнях зазначив, що 17.01.2011 між Управлінням Пенсійного фонду та підприємством був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого підприємством  підтверджена сума заборгованості у розмірі 63075,46  грн.. Крім того, 25.01.2011 Управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення  про розстрочення суми заборгованості у розмірі 62434,46  грн., у тому числі суму в розмірі 38736,31 грн. Оскільки вказана сума була за згодою позивача розстрочена і підлягає сплаті частками, то на даний час строк виконання обов’язку не настав, а тому підстав для стягнення у примусовому порядку суми в розмірі 38736,31 грн. немає.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 02.04.1996  та згідно довідки № 290349 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) має правовий статус суб’єкта юридичної особи (арк. справи 6,7).

Заборгованість  Публічного акціонерного товариства «Завод «Прогрес»   по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області станом  27.01.2011 складає 63075,46  грн., що підтверджується актом  звірки взаєморозрахунків від 17.01.2011, який підписаний уповноваженими особами сторін.

Згідно уточненого розрахунку заборгованості сума, яка не була стягнута з відповідача у судовому порядку станом на 27.01.2011 відповідач за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 складає 38736,31 грн.

Згідно Постанов Луганського окружного адміністративного суду від 30.06.2009 (справа № 2а-183/09/1270 та від 04.03.2010 (справа № 2а-673/10/1270)  у судовому порядку стягнуто з ВАТ «Завод «Прогрес» на користь УПФУ в Кам’янобрідському районі м. Луганська  заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 146701,14 грн., у тому числі сума, яка була підтверджена відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків від 17.01.2011.

Таким чином, заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка була підтверджена актом звірки взаєморозрахунків від 17.01.2011 та на час розгляду справи не стягнута у судовому порядку складає 38736,31 грн.

  Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового црозміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою Правлінням  Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно з п. 6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б" — “з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином, виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Як вбачається зі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком мають:

чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;

жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

          У відповідності до п.п. «б – з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, — за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи — жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, — чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;   

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, — після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, — після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, — за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, — після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, — незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

жінки — після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Як вбачається із матеріалів справи, пенсіонери, які були включені до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б - з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» досягли відповідного пенсійного віку та набули права на пільгових умовах отримувати пенсію за віком.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б - з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Але, як було встановлено у судовому засіданні, між уповноваженими предствниками Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська та Публічним акціонерним товариства «Завод «Прогрес»  було підписано акт звірки взаєморозрахунків від 17.01.2011, згідно якого відповідач підтвердив суму боргу у розмірі 63075,46 грн.

Як вбачається із пояснень представника позивача, до складової частии підтвердженої відповідачем суми – 63075,46 грн. входить заявлена у позові сума в розмірі 38736,31 грн.

Як вбачається із матерілів справи, 25 січня 2011 року позивачем рішенням про розстрочку було надано Публічному акціонерному товариству «Завод «Прогрес» розстрочку по заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 на суму 62434,46 грн., до якої, зокрема, входить – 38736,31 грн., яку позивач просить стягнути з підприємства у судовому порядку.

Враховуючи обставини, які були встановлені під час судового розгляду справи, суд вважає уточнені позовні вимоги позивача передвчасними, оскільки на час розгляду справи  судом не було встановалено порушення прав, свобод та інтересів Управління Пенсійного фонду Ураїни в Кам’янобрідському районі м. Луганська з боку відповідача.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскіьки позивачем сума заборгваності по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 38736,31 була добровільно розстрочена на термін з 2011 року по 2016 року шляхом сплати рівними частинами, суд вважає, що на даний час у відповідача не настав строк виконання зобов’язань щодо сплати  боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 38736,31, а тому немає підстав для її стягнення у судовому порядку.

З урахуванням вищевказаного, суд вважає вимоги позивача передвчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                      П О С Т А Н О В И В:

          У задоволені позовних вимог  Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська до Публічного акціонерного товариства «Завод «Прогрес»  про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 38 736,31 грн.  відмовити.

          Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.   

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова в повному обсязі  буде виготовлена 01 лютого  2011   року.

  


Суддя      Н.В. Кравцова    


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація