ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.07 р. Справа № 28/291
Постановлена у нарадчій кімнаті 28 листопада 2007 р. о 18 год. 17 хв.
Господарський суд Донецької області у складі судді Наумової К.Г.
При секретарі судового засідання – Мосєєвій О.О..
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу № 28/291
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кислотоупор ЛТД” (м. Донецьк, Донецької обл.)
до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька
(м. Донецьк, Донецької обл.)
Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (м. Донецьк, Донецької обл.)
за участю прокурора Донецької області з метою захисту інтересів держави в особі Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька
про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 168892 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Кислотоупор ЛТД” (м. Донецьк) звернулось до господарського суду Донецької області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (м. Донецьк), далі за текстом “ДПІ” та Відділення Державного казначейства України у Калінінському районі м. Донецька (м. Донецьк), про стягнення з другого відповідача бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 168 892 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.10.2006 р. було порушено провадження по справі. (суддя Кониченко О.М.).
Заявою від 14.11.2006 р. позивач доповнив позовні вимоги вимогою про зобов’язання ДПІ надати до УДК висновок на бюджетне відшкодування у сумі 168892 грн.
Ухвалою суду від 21.11.2006 р. було замінено другого відповідача - Відділення Державного казначейства України у Калінінському районі м. Донецька (м. Донецьк) на його правонаступника Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області (м. Донецьк) далі за текстом “ВДК” у зв’язку з реорганізацією.
Розпорядженням Голови Господарського суду Донецької області від 04.12.2006 р. справу передано на розгляд судді Волошинової Л.В. у зв’язку з обранням Кониченко О.М. на посуду судді Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 05.12.2006 р. провадження по справі було закрито на підставі п. 1 ст. 157 КАС України, оскільки спір не підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства. (суддя Волошинова Л.В.)
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2007 р. ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.12.2006 р. про закриття провадження у справі скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвалою від 02.10.2007 р. справу провадження по справі продовжено Господарським судом Донецької області.
Заявою від 05.11.2007 р. позивач змінив позовні вимоги та просить стягнути з коштів державного бюджету України бюджетне відшкодування за березень 2006 р. у сумі 168892 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на положення п. п. 7.7.1, п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Позивач подав ДПІ усі необхідні документи, які підтверджують правомірність визначення бюджетного відшкодування у сумі 168892 грн. ДПІ було проведено перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування у зазначеній сумі та складено акт позапланової перевірки від 13.06.2006 р. № 997/23-409-1/30792203. Перевіркою встановлено завищення заявленої суми на 1915 грн.. з чим позивач погодився.
ДПІ проти позову заперечує посилаючись на наступне.
Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
П. 1.8 ст. 1 цього закону визначено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку із надмірною сплатою податку у випадках визначених цим законом.
За змістом Закону України "Про податок на додану вартість" право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ у ціні товару, при цьому наведені етапи нерозривно пов’язані між собою сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ та відшкодування ПДВ за рахунок коштів що були сплачені у вигляді податку.
Необхідно враховувати, що позивачем взагалі не було сплачено до бюджету податок на додану вартість, а також відсутність надмірної сплати податку.
Від’ємне значення по декларації позивача за лютий 2006 року виникло у зв’язку з придбанням недобудованої будівлі у ТОВ “Торговельне товариство “Зебра”. ДПІ неодноразово направлялись запити на проведення зустрічної перевірки цього підприємства з питання взаємовідносин з позивачем. Зустрічна перевірка не проведена до теперішнього часу. Згідно декларації з ПДВ ТОВ “Торговельне товариство “Зебра” за лютий 2006 р. сума податкового зобов’язання у цьому періоді дорівнює сумі податкового кредиту, внаслідок чого податок до сплати до бюджету не нарахований, складає 0 грн.
Прокурор вступив у справу з метою захисту інтересів держави в особі Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (м. Донецьк) згідно повідомлення від 06.11.2006 р. № 05/1-08-06 та підтримав заперечення ДПІ.
УДК послалося на те, що висновку на відшкодування позивачу зазначеної у позові суми бюджетного відшкодування до УДК не надходило, за відсутності якого провести відшкодування ПДВ неможливо.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, прокурора суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість в установленому порядку, свідоцтво платника ПДВ № 07575110 видано ДПІ в Калінінському районі м. Донецька 09.03.2000 р.
Згідно податкової декларації з ПДВ за лютий 2006 р., подана до ДПІ 20.03.06 р., про що свідчить відмітка ДПІ, сума ПДВ поточного звітного періоду має від’ємне значення і складає 211638 грн. (рядок 18.2), сума від’ємного значення поточного періоду з урахуванням розрахунків по податковим векселям також складає 211638 грн. (рядок 21), сума від’ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду – 92409 грн. (рядок 23), яка складається із значення рядка 26 декларації попереднього податкового періоду (залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) – 92409 грн. (рядок 23.2). Згідно рядка 22.2 декларації, до складу податкового кредиту наступного звітного періоду зараховується 211638 грн. Бюджетне відшкодування на рахунок в установі банку по декларації за лютий 2006 р. позивачем не визначалось.
Згідно податкової декларації з ПДВ за березень 2006 р., подана до ДПІ 19.04.06 р. про що свідчить відмітка ДПІ, сума ПДВ поточного звітного періоду має позитивне значення і складає 39464 грн. (рядок 18.1), сума позитивного значення поточного періоду з урахуванням розрахунків по податковим векселям – 39464 грн. (рядок 20), сума від’ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду – 304047 грн. (рядок 23), яка складається із значення рядка 22.2 декларації попереднього податкового періоду (зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) – 211638 грн. (рядок 23.1) та суми значення рядка 26 декларації попереднього податкового періоду (залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) – 92409 грн. (рядок 23.2), залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду – 93776 грн. (рядок 26). Згідно рядка 25.1 декларації, розрахунку бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, на рахунок в установі банку підлягає відшкодуванню 170807 грн. Позитивне значення даної декларації погашено за рахунок рядка 23.2.декларації, який у попередній декларації зазначено у рахунок погашення податкового зобов’язання наступного періоду.
Разом з наведеною декларацією позивачем було подано до ДПІ розрахунок бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок в установі банку.
ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача за результатами якої складено Акт „Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Кислотоупор ЛТД” (код за ЄДРПОУ 30792203) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період: березень 2006 р.” від 13.06.2006 р. № 997/23-409-1/30792203.
Згідно даного акта, податковим органом був встановлений факт порушення підприємством вимог п. п. 7.2.1 п. 7.2, п. п. 7.4.4, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 1915 грн.
Підприємство з висновками податкового органу погодилось.
В акті також зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2006 р. на суму 168892 грн. що пов’язано з неотриманням відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок.
Інших порушень вимог Закону України “Про податок на додану вартість” та порядку складання податкової декларації з ПДВ, згідно акту перевірки, ДПІ не встановлено.
Правильність формування позивачем у даній декларації податкового кредиту та податкового зобов’язання підтверджено, за винятком суми 1915 грн., актом перевірки та наявними у матеріалах справи податковими накладним, реєстром податкових накладних.
Позивачем по даній справі заявлено позов про відшкодування 168892 грн.
Позивачем згідно договору купівлі-продажу незакінченої реконструкцією будівлі, який посвідчено приватним нотаріусом Фесік С.В. 22.02.2006 р., зареєстровано в реєстрі за № 1042, та додаткової угоди до нього від 10.04.2006 р. позивач придбав у ТОВ “Торговельне товариство “Зебра” незакінчену реконструкцією будівлі АПК, літ. Б-3, готовністю 88%, що розташована у м. Донецьку, вул.. Новоросійська, 7, вартість якої складає 1300000 грн. з урахуванням ПДВ.
Згідно витягу з Державного реєстру право чинів від 22.02.2006 р., договір зареєстровано у реєстрі право чинів 22.02.2006 р.
У лютому 2006 р. позивачем було сплачено даному підприємству 1000000 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжним дорученнями № 250 від 22.02.2006 р., № 249 від 01.02.2006 р., № 82 від 22.02.2006 р.. 47 від 01.02.2006 р.
Згідно Акту перевірки, позивачем сплачено контрагентам у ціні товару ПДВ у загальній сумі 170 807 грн.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
П. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV визначено наступне.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.п. 7.7.1.)
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.п.7.7.2.).
Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.(п.п. 7.7.3.).
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом. (п.п.7.7.4.).
Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.(п.п. 7.7.5.)
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.(п.п. 7.7.6.)
Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума заниження (завищення).
Таким чином, відповідно до п.п. 7.7.2, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або прийняти рішення яким зменшити бюджетне відшкодування.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконані усі умови передбачені Законом України “Про податок на додану вартість” для отримання бюджетного відшкодування на рахунок в установі банку.
До матеріалів справи ДПІ не надано доказів прийняття податковим органом рішення та направлення позивачу податкового повідомлення про зменшення суми бюджетного відшкодування.
П.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 також встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно п. 7.5. ст.. 7 вважається:
дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Ст.. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” також встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). (п.п. 7.2.3.)
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.(п.п. 7.2.6.)
П. 1.3. ст. ст. 1 визначено, що платником податку вважається особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Таким чином, Законом України “Про податок на додану вартість”, яким визначено ставки та механізм справляння ПДВ, обов’язок щодо визначення об’єкту оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильності обчислення ПДВ покладено на платника податку – продавця товару.
Обов’язок сплатити нарахований продавцем ПДВ у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку – покупця.
Закон не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку – покупця товарів (послуг) за правильність визначення платником податку – продавцем товарів (послуг) об’єкту оподаткування та правильність відображення їх у податковому обліку платником податку – продавцем товарів (послуг).
До податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку придбав ці товари з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податків, який придбав товар, Законом України “Про податок на додану вартість” не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету. Ст. 7 передбачено лише обов’язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товару на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларації, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.
Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету то, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина, а також те що податковий орган не отримав результати перевірок постачальників по ланцюгу постачання до кінцевого виробника не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені Наказом ДПА України від 18.08.2005 р. № 350 та Порядок взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затверджений Наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 р. 451/501/1342, не заслуговує на увагу, на які посилається ДПІ, розповсюджують дію - перший лише на органи Державної податкової служби, а другий на органи Державної податкової служби, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України, тобто мають відомчий та міжвідомчий характер, відповідно не розповсюджують дію на невизначене коло суб’єктів.
Законом України “Про податок на додану вартість” проведення зустрічних перевірок та підтвердження сплати до бюджету ПДВ по ланцюгу постачання до кінцевого виробника не є умовою отримання платником податку бюджетного відшкодування з ПДВ.
Згідно зі ст. 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З огляду на зазначене, а також враховуючи що під час розгляду справи підтверджено перерахування позивачем контрагентам ПДВ у ціні товару у тому числі ТОВ “Торговельне товариство “Зебра”, а також виконані позивачем інших вимог Закону України “Про податок на додану вартість”, не приймається судом посилання ДПІ на неотримання відповіді на запити про проведення зустрічної перевірки контрагента позивача - ТОВ “Торговельне товариство “Зебра”, як на підставу відмови у направленні до органів Державного казначейства висновку на відшкодування позивачу бюджетного відшкодування зазначеного у позові. Невиконання контрагентом позивача ТОВ “Торговельне товариство “Зебра” вимог Закону України “Про податок на додану вартість” може бути підставою для негативних наслідків саме до цього підприємства.
Доказів направлення органам державного казначейства висновку на відшкодування зазначеної суми суду не надано.
Такі дії ДПІ порушують право позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування.
П. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 р. N 200/86), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за N 489/5680В, передбачено, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Порушене право підлягає захисту у судовому порядку, позивач самостійно визначає спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до ст. 162 КАС України, за результатами розгляду справи суд може прийняти одну з постанов, які перелічені у п. 2 даної статті, а також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення з коштів Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за березень 2006 р. у розмірі 168892 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.
З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1688 грн. 92 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.
Враховуючи викладене та, керуючись ст.ст. 19, 67 Конституції України, Законом України “Про податок на додану вартість”, Порядком відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 р. N 200/86), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за N 489/5680В
ст. ст. 2, 7 –12, 69-86, 94, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з коштів Державного бюджету України з рахунку відкритому на ім’я Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області (м. Донецьк) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кислотоупор ЛТД” (м. Донецьк) бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації за березень 2006 р. у сумі 168892 грн.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю „Кислотоупор ЛТД” (м. Донецьк) витрати по сплаті судового збору у сумі 1688 грн. 92 коп.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява та скарга подається на ім’я Донецького апеляційного адміністративного суду через Господарський суд Донецької області.
Постанову підписано 03 грудня 2007 р.
Суддя Наумова К Г.