Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2011 р. справа № 2а-24727/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ушенка С. В.
при секретарі Кутафіній К.Ю.
за участю
представника позивача Ємельянова С.М. (діє за довіреністю),
представника відповідача Тіліченко Т.В. (діє за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про зобов”язання прийняти до відшкодування сплачені суми пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та скласти акт звірки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на суму 3989 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 1 квітня 2001 року, повинні відшкодовувати органам пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідно до Порядку, затвердженому сумісною Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням ПФУ і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Просив зобов’язати прийняти до відшкодування сплачені суми пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, по справі ОСОБА_3 за квітень 2010 року – серпень 2010 р. на суму 3989 грн. та скласти акт звірки.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що у позовній заяві зроблено описку щодо анкетних даних «ОСОБА_3» та просив вважати за правильне «ОСОБА_3». Крім того, представник позивача уточнив позовні вимоги, про що надав відповідну письмову заяву, в якій просить стягнути з відповідача сплачену пенсію у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, по справі ОСОБА_3 за квітень 2010 року – серпень 2010 р. на суму 3989 грн., позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнення не визнав, надав суду заперечення, в яких зазначив, що посилаючись на те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є матір’ю ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від нещасного випадку на виробництві, працюючи на ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька». На момент смерті сина їй не виповнилося 55 років, не працювала, інвалідом не була, тобто відповідно до положень ст.ст. 21, 33, 34, 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 37, 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» права на страхові виплати у разі смерті потерпілого не мала. Акти звірки були між сторонами підписані, але сума пенсії по справі ОСОБА_3 до них включена не була, тому що відповідач не повинен відшкодовувати ці витрати позивачу. Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, яким визначено механізм відшкодування витрат на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - Пенсійному фонду України. Просить відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2010 р., яке набуло законної сили, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення з відповідача сплаченої пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, по справі ОСОБА_3 за березень 2010 року на суму 544 грн. та зобов’язання включити до актів щомісячної звірки для відшкодування на централізованому рівні сплачену пенсію у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, по справі ОСОБА_3 за березень 2010 року на суму 544,00 грн. задоволені частково. З Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька стягнуто сплачену суму пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, по справі ОСОБА_3 за березень 2010 року в розмірі 544 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідно до зазначеної Постанови судом встановлено, що Актом № 150 про нещасний випадок від 03.06.1999 р. зафіксований факт про нещасний випадок на виробництві, який відбувся 24.05.1999р. з чоловіком ОСОБА_3 – ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 внаслідок отриманої на виробництві травми помер, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть НОМЕР_1.
На момент смерти ОСОБА_5 його дружині ОСОБА_3, факт перебування якої на утриманні чоловіка встановлений Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16.05.2008р., було 49 років, що підтверджено копією паспорта громадянки України, виданого на її ім”я.
На підставі Розпорядження від 23.12.2008р. № 167683 ОСОБА_3 призначено пенсію у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, в розмірі 150 грн., а також доплату у вигляді державної адресної допомоги.
Позивачем у квітні 2010 року – серпні 2010 р. ОСОБА_3 була сплачена пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, у сумі на суму 3989 грн., яка була включена позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Як вбачається з цих актів, відповідачем - Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м.Донецька ця сума не була прийнята до заліку, що також підтверджується інформацією про відшкодування сум витрат, пов’язаних з виплатою пенсії ОСОБА_3, довідкою щодо витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, таблицями розбіжностей, запереченнями відповідача.
Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсійне забезпечення, відповідно до цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати теж здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Постановою Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі по тексту - Порядок).
Згідно пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні по інвалідності, у зв’язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Тобто чинним законодавством саме на відповідача у справі покладений обов’язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку.
Страховим випадком, у розумінні ст. 13 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Статтею 33 Закону України «Про державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Такими непрацездатними особами є, зокрема, жінки, які досягли 55 років, якщо вони не працюють.
Дана вимога Закону дублюється в статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і встановлює, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Непрацездатними членами сім’ї вважаються, зокрема, дружина померлого, якщо вона досягла 55 років.
При цьому суд зазначає, що законодавець при визначені моменту виникнення у особи права на отримання пенсії по втраті годувальника не ставить його в залежність від часу досягнення нею віку непрацездатності як обов’язкову умову призначення і виплати їй такої пенсії. Тобто, особа, при досягненні віку непрацездатності, в даному випадку жінка 55 років, має право на отримання пенсії по втраті годувальника з моменту досягнення нею зазначеного віку в незалежності від часу смерті потерпілого (її чоловіка), якщо вона знаходилась на його утриманні і не працює.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення», запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.
Виходячи із розрахунку, наданого позивачем щодо сум витрат, пов”язаних з виплатою пенсії ОСОБА_3 у зв”язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за квітень-серпень 2010 року, ОСОБА_3 за зазначений період часу сплачено грошових коштів на загальну суму 3989,00 грн., з яких: 3239,00 грн. – державна адресна допомога, 750,00 грн. – основний розмір пенсії.
З положень статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» вбачається, що законом не передбачено обов’язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати, пов’язані з виплатою адресної допомоги.
Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України та Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України самостійно визначили порядок відшкодування і види виплат, які підлягають відшкодуванню Управлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у разі виплати Пенсійним фондом України пенсії застрахованій особі при настанні страхового випадку, що затвердили спільною Постановою.
Пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого вищезазначеною спільною Постановою Пенсійного фонду України та Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, встановлено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду, серед яких відсутні витрати, пов’язані з виплатою державної адресної допомоги.
В даних правовідносинах і позивач і відповідач є юридичними особами, зареєстрованими у встановленому законом порядку, і мають адміністративну правоздатність, а отже є належними сторонами у справі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що жодним нормативним актом не передбачено обов”язку відповідача відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату державної адресної допомоги, а тому позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Волошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька в частині стягнення витрат з виплати ОСОБА_3 адресної допомоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, по справі ОСОБА_3 за квітень 2010 року – серпень 2010 р. на суму 3989 грн. підлягають задоволенню в частині стягнення витрат по сплаті основного розміру пенсії у сумі 750 грн..
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-18, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька на користь Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька сплачену суму пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, по справі ОСОБА_3 за квітень 2010 року – серпень 2010 р. в розмірі 750 (сімсот п’ятдесят) грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Повний текст постанови складено і підписано 28.01.2011р., іі вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 24.01.2011р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів адміністративної справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ушенко С. В.