ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
01 лютого 2011 р. Справа № 2а/0270/190/11
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: Першого заступника прокурора Вінницької області
до: Жмеринської міської ради
про: скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви першого заступника прокурора Вінницької області до Жмеринської міської ради про скасування рішення.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року вказана позовна заява залишена без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.
31 січня 2011 року на виконання вимог вказаної ухвали через канцелярію суду за вхідним №2460 від позивача надійшла заява про усунення недоліків. Однак, як вбачається з поданої заяви, прокурором вимоги ухвали виконанні не у повному обсязі, зокрема, не надано доказів сплати судового збору, оскільки, на думку останнього , згідно п.30. ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" Генеральна прокуратура України та її органи за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави звільнені від сплати державного мита.
Проте, з такою позицією не можна погодитись, виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту позовної заяви прокурор, за результатом проведеної перевірки законності рішення Жмеринської міської ради № 883 від 27.07.2010 р. встановив, що останнє суперечить вимогам чинного законодавства і підлягає скасуванню. В зв’язку з чим прокуратурою області на вказане рішення винесено протест, який рішенням відповідача відхилено.
Відповідно до статті 21 Закону України “Про прокуратуру” у разі відхилення протесту прокурора прокурор має право на звернення до суду із позовом про визнання оскаржуваного рішення незаконним.
В такому випадку прокурор виступає позивачем у адміністративній справі, а не представником інтересів відповідних осіб, тому, як позивач, прокурор не повинен вказувати в чиїх інтересах він виступає як представник та не повинен визначати органи чи особу чиї інтереси порушені, оскільки відповідно наведеної законодавчої норми прокурор наділений повноваженнями позивача і має право самостійно звертатися із позовом до суду про визнання правового акту незаконним.
Відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" Генеральна прокуратура України та її органи звільняються від сплати державного мита у справах за позовами, з яких вони звертаються в інтересах громадян і держави ( державних підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, щодо яких є державний інтерес у зв'язку з вкладанням за рахунок державної власності та їх створення і діяльність, належністю державі частини акцій, тощо).
Тобто перелік підстав, які передбачають звільнення прокурора від сплати судового збору чітко визначений зазначеним Декретом. В інших же випадках, зокрема, при пред'явлені позовів від свого імені як суб’єктом владних повноважень, питання про сплату цими органами державного мита або про розподіл цих витрат між сторонами вирішуються на загальних підставах.
Такою ж є позиція Вищого адміністративного суду викладена в постанові Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".
Зокрема, Вищий адміністративний суд України зазначає, що згідно з частинами першою та четвертою статті 21 Закону України "Про прокуратуру" протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним. У цьому випадку прокурор у адміністративній справі може бути позивачем і не повинен визначати орган чи особу, в інтересах якої він звертається до суду з позовною заявою.
Тобто, в такій категорії спорів прокурор є самостійним учасником судового процесу, має статус позивача. В даному випадку відсутні ті специфічні ознаки представництва прокурором інтересів держави, які визначені в рішенні Конституційного суду України, на яке посилається позивач. Від наявності цих ознак залежить склад представників та коло суб'єктів, інтереси яких представляє прокурор, обсяг повноважень, форми їх реалізації.
Враховуючи те, що в даній позовній заяві прокурор є позивачем, який самостійно звернувся до суду з вимогою про скасування рішення Жмеринської міської ради, відсутні підстави для застосування щодо прокурора пільг по сплаті державного мита.
А тому, в даному випадку прокурор має сплачувати судовий збір, що останнім зроблено не було.
Таким чином, ухвала суду від 14.07.2010 року позивачем в повному обсязі не виконана і недоліки позовної заяви не усунуті, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув її недоліків у строк, встановлений судом.
Враховуючи викладені обставини вважаю за необхідне повернути позовну заяву, що не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 18, п. 1 ч. 3 ст. 108, ст.ст. 165, 186, 254 КАС України,
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Першого заступника прокурора Вінницької області до Жмеринської міської ради про скасування рішення разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: Воробйова Інна Анатоліївна