Справа № 2-229/11

РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

26 січня 2011 року                                                                                         м.Ніжин

              Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої  -  судді  Діденко  О.П.

при секретарі  Шадурі І.Ю. ,

      розглянувши у відкритому       судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині  справу за  позовною заявою ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права  власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 у позові  до суду  просила визнати за  нею  право власності на  Ѕ частину земельної ділянки площею 0,06 гектар, призначеної для будівництва та обслуговування житлового  будинку і  господарських будівель,  яка розташована в АДРЕСА_1, як на частку у  майні, яке є об»єктом права спільної сумісної  власності подружжя - її та  померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року  її чоловіка ОСОБА_5,  та   на ј частину цієї ж земельної ділянки, як на спадкове майно після смерті  чоловіка.

Заявлені вимоги  мотивувала тим, що  відповідно до  Державного акта на      право приватної власності на землю  ІV-ЧН № 028061, виданого 24 вересня 2001 року  Ніжинською міською радою  та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1448  зазначена земельна ділянка на підставі рішення  виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 09.08.2001 року № 461 передана їй та   її чоловіку  ОСОБА_5  у спільну сумісну власність, у якій  їх частки  є рівними. ІНФОРМАЦІЯ_2 року  ОСОБА_5 помер і після його смерті відкрилася спадщина на Ѕ частину зазначеної земельної ділянки, спадкоємцями на яку є вона, як дружина, та  їх діти: ОСОБА_3, ОСОБА_4, які є відповідачами, та  ОСОБА_2, що є третьою особою, по 1/8 частині кожен. Протягом   встановленого шестимісячного строку з дня відкриття спадщини вона та відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали  нотаріусу заяви про прийняття спадщини, а третя особа ОСОБА_2 протягом цього ж часу подав заяву про відмову від спадщини на її користь, тому її частка  збільшилась і становить ј (1/8 + 1/8). Однак нотаріус відмовив  у видачі їй свідоцтва про право на спадщину у зазначеному майні, мотивуючи тим,  що у Державному акті на право приватної власності не визначені  частки. Також просила стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та дала пояснення, аналогічні  обставинам справи, викладеним  нею у позові.

Третя особа  на стороні позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився. Як повідомила позивач,  ОСОБА_2 про час розгляду справи повідомлений, але в судове засідання  з»являтися не має наміру, так як від спадщини відмовився. За таких обставин суд визнав можливим розгляд справи у відсутність третьої особи, оскільки  позивач та відповідачі  не заперечували.

Відповідач  ОСОБА_3 позовні вимоги визнав,  але  заперечував проти стягнення з нього  судових витрат,  мотивуючи тим, що їх повинна нести позивач, оскільки саме вона звернулася до суду з позовом. Пояснив, що  він протягом шестимісячного строку з дня смерті батька  подав нотаріусу заяву  про прийняття належної йому частки у спадковому майні.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнав та дав пояснення, аналогічні поясненням відповідача  ОСОБА_3.А. та з тих же підстав, що й відповідач ОСОБА_3, заперечував проти  покладення на нього судових витрат.

Заслухавши пояснення  позивача, відповідачів,  дослідивши письмові докази,    суд приходить до слідуючого  висновку.

         Копією свідоцтва про  смерть на а.с.7  підтверджується, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року,  а копією свідоцтва  про одруження на а.с.8 підтверджується, що померлий ОСОБА_5  був чоловіком позивачки. З копії   Державного акта на право приватної власності на землю  ІV-ЧН № 028061, що на а.с.9-10,  убачається,  що спірна земельна ділянка вищезазначеним рішенням Ніжинської міської ради була передана у спільну сумісну  приватну власність позивачці та її чоловіку ОСОБА_5 Відповідно  до ст. 22  КЗпШС, який діяв на час видачі зазначеного Державного акта,  майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю і   відповідно до ст.28 КЗпШС частки  кожного з подружжя у майні є рівними. Тому суд вважає  доведеними позовні вимоги позивачки щодо визнання за нею права власності на Ѕ частину земельної ділянки, як на  частку у майні, що є  спільною сумісною власністю подружжя, оскільки у зв»язку зі смертю чоловіка позивачки, тобто  з припиненням цивільної  правоздатності  особи,  вирішити даний спір щодо зазначених позовних вимог іншим шляхом неможливо.

Копіями заяв на а.с.31,36, 38  підтверджується, що заяви про прийняття спадщини  після смерті  ОСОБА_5 позивачкою ОСОБА_1,  відповідачами  ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як спадкоємцями  першої черги за законом,    подані нотаріусу протягом встановленого шестимісячного строку, тому відповідно до ст.1269 ЦК УКраїни  кожен з них вважається таким, що спадщину у належних їм частках  прийняв, і так як померлому ОСОБА_5 належала Ѕ  частина земельної ділянки з вищезазначених підстав,  то кожен із спадкоємців, у тому числі й спадкоємець ОСОБА_2,  мають право на ј  її частину, тобто на 1/8 частину від загального розміру земельної ділянки.  На а.с.40 є заява від третьої особи ОСОБА_2, подана нотаріусу протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, у якій він від  належної йому частки у спадщині після смерті батька ОСОБА_5 відмовився на користь позивачки ОСОБА_1, тому відповідно до ст. 1274 ЦК України її частка у спадковому майні збільшилась на 1/8 і відповідно становить ј частину від всієї земельної ділянки,  і так як згідно повідомлення державного нотаріуса на а.с.50  через невизначеність частки померлого ОСОБА_5 неможливо видати спадкоємцю ОСОБА_1  свідоцтво про право на спадщину, то позовні вимоги і в іншій частині суд вважає доведеними і їх слід задовольнити та відповідно  до ст.88  ЦПК України з відповідачів у солідарному порядку на користь позивачки слід стягнути понесені нею  витрати по сплаті судового збору у розмірі  92,52 грн. та витрати з інформаційно-технічного розгляду справи у розмірі 120 грн.

Керуючись  ст.ст.212, 214-215, 174, 88   ЦПК України, ст. ст.  22, 28 КЗпШС України, ст.ст. 1269, 1274, 392  ЦК України , суд

                                        В И Р І Ш И В:

     Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити.

    Визнати за    ОСОБА_1    право власності на  Ѕ частину земельної ділянки площею 0,06 гектар, призначеної для будівництва та обслуговування житлового  будинку і  господарських будівель,  яка розташована в АДРЕСА_1, як на частку у  майні, яке є об»єктом права спільної сумісної  власності подружжя - її та  померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року  її чоловіка ОСОБА_5,  та   на ј частину цієї ж земельної ділянки, як на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року її чоловіка ОСОБА_5.

Стягнути в солідарному порядку  з ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1    92 (дев»яносто дві ) грн.52 коп.  судового збору та 120 (сто двадцять) грн. у відшкодування витрат з інформаційно-технічного розгляду справи.   

На рішення сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області  через Ніжинський міськрайонний суд  протягом  10-и днів з дня  проголошення рішення, а третьою особою –у той же строк з дня  отримання ним копії рішення.

              Суддя                                                 О.П. Діденко