ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"12" вересня 2006 р. | Справа № 28/201-06-5152А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Жеков В.І.
суддів Картере В.І., Пироговський В.Т.
секретар судового засідання Буравльова О.М.
За участю представників сторін в судовому засіданні від 12.09.2006р.
від позивача –Жуков Т.В.
від відповідача –Кучін В.В.
від 3-ої особи –не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу
ТОВ „Струм - 92”
на постанову господарського суду Одеської області
від 30.06.2006р.
у справі № 28/201-06-5152А
за позовом ТОВ „Струм - 92”
до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси
3-тя особа на стороні відповідача: ВАТ „Одесахарчореммаш”
про встановлення відсутності компетенції
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2006р., яка надіслана сторонам у справі 08.08.2006р., прийнята до провадження апеляційна скарга ТОВ „Струм - 92” на постанову господарського суду Одеської області від 30.06.2006р. та призначена до розгляду на 12.09.2006р., тобто сторони повідомлені про час та місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до вимог ч.1 п.1 ст.17 та п.6 Розділу 7 КАС України справа розглядалась в порядку, встановленим цим Кодексом.
Згідно із приписами ст. 160 КАС України в засіданні суду від 12.09.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
07.06.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Струм-92”, звернулось до господарського суду Одеської області із позовом в якому просило встановити відсутність компетенції (повноважень) у державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси на звернення до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ „Струм-92” та ВАТ „Одесахарчореммаш” про визнання договору купівлі-продажу нерухомості за №17 від 06.03.2003 року, що укладено між ТОВ „Струм-92” та ВАТ „Одесахарчореммаш” –недійсним.
Господарським судом Одеської області 30 червня 2006р. було винесено постанову (суддя Гуляк Г.І.), якою у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ТОВ „Струм –92” 02.08.2006р. звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить постанову господарського суду Одеської області від 30 червня 2006р. скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.
Представник ДПІ, не погоджуючись із доводами, наведеними в апеляційній скарзі просить судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування Господарським судом Одеської області при прийнятті оскаржуваної постанови норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Так, з наявних у справі матеріалів вбачається, що 17 квітня 2006 року ДПІ у Суворовському районі міста Одеса звернулась до господарського суду Одеської області із позовною заявою до ВАТ „Струм-92” та ВАТ „Одесахарчореммаш” про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості від 6 березня 2003 року за №17, посилаючись на те, що активи продавця нерухомості, що є предметом договору купівлі-продажу нерухомості ВАТ „Одесахарчореммаш”, на час укладення оскаржуваного договору знаходилися у податковій заставі. В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Суворовському районі послалось на ст.48 ЦК України (1963року) та п.п 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України про „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”.
Наведені обставини стали підставою звернення ТОВ „Струм - 92” із позовом про встановлення відсутності компетенції ДПІ при зверненні із таким позовом у задоволенні якого господарським судом відмовлено повністю.
При цьому, товариство звертаючись із позовом послалось на те, що звернення ДПІ із позовом до суду є саме діями, які ущемляють його законні права та інтереси, а тому розгляд спору слід відносити до компетенції адміністративних судів відповідно до вимог ст. 17 КАС України.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновками наведеними в оскаржуваному рішенні, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України „Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 ст. 3 наведеного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.
Відповідно до вимог п.1 ст. 6 Закону України „Про судоустрій”, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Пунктом 3 ст. 6 наведеного Закону встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона зарахована процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 р. по справі N 1-2/2002 р. визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Отже, беручи до уваги, що відчуження майна за спірним договором купівлі-продажу відбулося без згоди податкового органу, про що свідчить рішення господарського суду Одеської області від 20 липня 2006р. № 28/140-06-3896 ( яке не оскаржено в апеляційному та касаційному порядку), тобто в порушення вимог Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” висновок суду про право податкових органів звертатись до судових органів з позовними заявами про визнання угод недійсними за ст. 48 ЦК України, яка була чинною на час виникнення спірних відносин є законним та обґрунтованим.
Відтак, враховуючи викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для зміни або скасування судової постанови, оскільки остання прийнята у цілковитій відповідності до обставин справи та без порушень норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів –
Ухвалила:
Постанову господарського суду Одеської області від 30 червня 2006р. зі справи № 28/201-06-5152А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя | В.І. Жеков |
Судді | В.І. Картере |
В.Т.Пироговський |