Справа № 2-а-17932/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2011 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Вангородській О.С. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Білоцерківському районі про зобов’язання відповідача провести нарахування доплати до пенсії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право як непрацюючий пенсіонер на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідачем відмовлено їй в проведенні нарахування цієї доплати до пенсії. А тому позивач просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в проведенні нарахування їй доплати до пенсії за ст.39 Закону, визнати право на призначення вказаної доплати до пенсії, зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати, з 1 вересня 2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява зареєстрована в суді 13.09.2010 року, що стверджується штампом канцелярії на позовній заяві.
Законом України від 18.02.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набув чинності з 10.03.2010 року, було внесено зміни до ч.1 ст.15 ЦПК України стосовно того, що спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
За рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року № 1-40/2010 визнано такими, що не відповідають Конституції України /є неконституційними/ положення п.2 розділу 1 Закону України від 18.02.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» стосовно розгляду даної категорії спорів у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, виходячи з положень ст.152 Конституції України, дані категорії спорів, пов’язані з пенсійними виплатами, з 09.09.2010 року підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
В зв’язку з наведеним дану справу було перереєстровано як адміністративну 15.12.2010 року.
За ухвалою судді від 17.12.2010 року було відкрито провадження по адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку скороченого провадження.
В зв’язку з неможливістю винести законне та обгрунтоване рішення, за ухвалою судді від 06.01.2011 року справу призначено до розгляду в відкритому судовому засіданні.
В суді позивач уточнила позовні вимоги і просила суд визнати неправомірною відмову відповідача щодо нарахування доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати та зобов’язати відповідача провести нарахування і виплату доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати, починаючи з березня 2010 року, про що суду надано письмову заяву.
Представник відповідача до суду не з’явився, але суду надано письмові заперечення відповідача на позов та лист щодо розгляду справи без участі представника управління ПФУ.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Білоцерківському районі з 02.01.2000 року і одержує пенсію за віком, що стверджується поясненнями позивача, копією її пенсійного посвідчення, письмовими запереченнями відповідача на позов.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач зареєстрована і постійно проживає в АДРЕСА_1 яке згідно постанови КМ України від за № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, належить до 4 категорії потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС, що вбачається з копії посвідчення потерпілого серії НОМЕР_1 від 01.02.1994 року.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» /в редакції до 01.01.2008 року/ пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення , підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
А згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
-у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.
Отже, непрацюючі пенсіонери відповідно до Закону мають право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судом також встановлено, що вказана доплата до пенсії непрацюючим пенсіонерам проводиться відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Але до пенсії позивача зазначена доплата не проводиться, оскільки, як вказано у запереченнях відповідача, позивачка в 2008-2009 роках працювала, а тому права на одержання цієї доплати не має.
Згідно виписки з трудової книжки позивача в матеріалах справи, вона звільнилася з роботи 27.08.2009 року, але управління ПФУ в Білоцерківському районі на її звернення відмовило їй у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання на території радіоактивного забруднення.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно зі ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВР України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана ВР України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Розмір доплати до пенсії, визначений вказаною вище постановою КМ України, суперечить вимогам ст.39 Закону та іншим нормам Законів.
Слід зазначити, що дію положень ст.39 вказаного Закону було зупинено на 2006 рік і на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.
За рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у Закон «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено наступні зміни, а саме: частину першу та другу статті 39 замінено однією частиною такого змісту: громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених КМ України, у зв’язку з цим частину третю вважати частиною другою.
Але за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 визнано неконституційними деякі положення Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в т.ч. і п.28 розділу 2 Закону, відповідно до якого були внесені зміни до ст.39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, з 22.05.2008 року ст.39 вказаного Закону діє в попередній редакції, тобто, непрацюючі пенсіонери з 22.05.2008 року мають право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі мінімальної заробітної плати.
На 2009-2011 роки дія норм ст.39 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не зупинялася, жодні зміни до вказаної статті Законами про державний бюджет на відповідний рік не вносилися.
А тому необгрунтованою є відмова відповідача щодо нарахування до пенсії позивача доплати за ст.39 вищенаведеного Закону з посиланням на зміни, внесені до ст.39 Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», оскільки, як вказано вище, ці зміни з 22.05.2008 року визнані неконституційними, крім цього, ці зміни стосувалися положень Закону України про державний бюджет тільки на 2008 рік.
Оскільки позивач є непрацюючим пенсіонером, то вона має право на одержання доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення за ст.39 Закону.
Ст.53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» визначено такі розміри мінімальної заробітної плати: з 1 січня 2010 року-869 грн., з 1 квітня -884 грн., з 1 липня-888 грн., з 1 жовтня-907 грн., з 1 грудня-922 грн.
Відповідно до ст..22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.
Отже, з врахуванням всього наведеного вище, виходячи з пріоритетності Законів над урядовими нормативно-правовими актами, суд приходить до висновку, що при вирішенні спору підлягають застосуванню положення ст.39 вказаного Закону, а не постанови КМ України, тобто, позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно.
При цьому суд також виходить з того, що принцип верховенства права, закріплений в Конституції України, означає, що якщо держава схвалила певну концепцію, то дії державних органів вважатимуться протиправними, якщо вони відступатимуть від такої політики.
Крім того, у рішеннях Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо реалізації права громадян на соціальний захист, зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і складовою конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, а тому звуження змісту та обсягу цього права не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
Таким чином, суд вважає за можливе позов задовольнити та зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату вказаної доплати до пенсії позивача, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати, починаючи з 13.03.2010 року / позивач звернулася до суду 13.09..2010 року/ .
На підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.
Керуючись ст.ст.19, 113 Конституції України, ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп та від 22.05.2008 року № 10-рп, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ст.ст. 6,9,17, 99, 158-163, 167,185,186 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі щодо відмови у проведенні нарахування доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі мінімальної заробітної плати починаючи з 13 березня 2010 року.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі провести нарахування та виплачувати щомісячно доплату до пенсії ОСОБА_1 згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати в розмірах, визначених в Законах про державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 13 березня 2010 року.
Від сплати держмита /судового збору/ позивача звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Дмитренко А.М.