копія

справа № 2-а-22

2011 року

ПОСТАНОВА

іменем України

17 січня 2011 року

          Суддя Чечельницького  районного суду Вінницької області Гарник М.С., розглянувши в скороченому  провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання провести перерахунок пенсії в повному розмірі та провести відповідні виплати, -

                                                       в с т а н о в и л а  :

          24 грудня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з зазначеним позовом до відповідача  управління ПФУ у Чечельницькому районі Вінницької області.

          Свої вимоги мотивує тим, що з 01.01.2009 року  відповідачем  було  здійснено перерахунок пенсії з порушенням вимог закону, а саме: із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік, а не за 2008 рік як передбачено ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне державне пенсійне страхування», тобто з урахуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Вважає, що такий перерахунок порушує його права, тому просить суд:

- визнати дії управління ПФУ у Чечельницькому районі Вінницької області щодо перерахунку пенсії від 01.01.2009 року неправомірними;

-  зобов’язати управління ПФУ у Чечельницькому районі Вінницької області здійснити перерахунок йому пенсії станом на 01.01.2009 року, де для розрахунку заробітку для обчислення пенсії прийняти показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік - 1573,99 гривень.

          Ухвалою від 28.12.2010 року вимоги позивача стосовно періоду з 01.01.2009 року по 23.06.2010 року залишено без розгляду.

          З письмових заперечень представника відповідача вбачається, що проти задоволення позову він заперечує. У письмових запереченнях зазначено, що при перерахуванні позивачу пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік Управління діяло в межах чинного законодавства (а.с. 16).

          Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

          Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

          Встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області (далі - Управління) та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

          З 01.01.2009 року  позивачу відповідачем  здійснено перерахунок пенсії (а.с. 2).

          Як вбачається з листа Управління від 20.12.2010 року (а.с. 2) пенсія була перерахована із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

          З письмових заперечень представника відповідача вбачається, що такі дії ґрунтуються на тому, що Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось.

          За таких обставин, як свідчать матеріали справи, перерахунки пенсій проводились відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 гривень)

          Однак, чинною на час виникнення спірних правовідносин ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

          Також, чинною редакцією ст. 40 Закону України  Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне державне пенсійне страхування»визначено, що при перерахунку пенсії слід застосовувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, а не показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески –як було зазначено у редакції цієї статті, що визнана неконституційною.

          Разом з тим, при перерахунку пенсії позивача у 2009 році відповідачем застосовано не показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік (як передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), а показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік (як передбачено постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року).

          Частиною 4 ст. 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

          Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

          Вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти (Закон України та постанова Кабінету Міністрів України), які по різному регулюють розмір показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії.

          Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а її ст. 75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент –Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім –своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

          Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні зазначеного спору застосуванню підлягають положення Закону.           

          Суд вважає, що доводи, викладені у запереченнях відповідача про те, що Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування»в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії, були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі.

          Так, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними норми статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI які, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування».

          Відповідно до статті 74 Закону України «Про Конституційний Суд України»Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

          Частиною шостою резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 вирішено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

          Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в наступні строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії –з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

          Встановлено, що позивач має право на перерахунок пенсії з 01.01.2009 року і з застосовуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік.

          Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд  розглядає  адміністративні  справи  не  інакше як за позовною заявою,  поданою відповідно до цього Кодексу,  і не  може виходити  за межі позовних вимог.  Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі,  якщо це необхідно для повного захисту  прав, свобод  та  інтересів сторін чи третіх осіб,  про захист яких вони просять.

          Враховуючи положення ч. 2 ст. 11 КАС України суд приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог оскільки, це неохідно для повного захисту прав позивача, про захист яких він просить, тобто необхідно: 1) визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому  районі  Вінницької області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 календарний рік; 2) зобов’язати управління Пенсійного фонду України у  Чечельницькому районі Вінницької області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 24 червня 2010 року  з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 календарний рік.

          З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

          Керуючись статтями 19, 22, 75, 92 Конституції України, статтями 40, 42, 45, 48 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, –

п о с т а н о в и л а:

          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому  районі  Вінницької області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 календарний рік .

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у  Чечельницькому районі Вінницької області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 24 червня 2010 року з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 календарний рік.

          Позов у іншій частині залишити без задоволення.

          Постанова підлягає негайному виконанню.

          Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:  підпис

Вірно : Суддя                                         М.С. Гарник