:

Справа № 2-3146 /2010                                  

         Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

27 грудня    2010   року Вишгородський районний суд в складі:

Судді: Скрипник О.Г.

Секретарі: Теліциній В.І.    

Розглянувши у  відкритому  судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу, ОСОБА_4, Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку,  

                                                                                В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з даним позовом до суду, посилаючись на те, що він на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації отримав безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0, 12 га для ведення садівництва, розташовану в садівницькому товаристві «Авіатор» Воропаївської сільської ради Вишгородського району Київської області.

22.05.2008 року позивач продав вказану вище земельну ділянку ОСОБА_3, на підставі довіреності, виданій ОСОБА_2, який діяв від його імені.  

Позивач зазначає, що спірна земельна ділянка була продана ОСОБА_2 з порушенням вимог чинного законодавства,  оскільки той під час договору-купівлі-продажу діяв фактично в своїх інтересах, та користуючись довіреністю, виданій на своє ім.»я купив її за значно меншу ціну, ніж вона на той час коштувала.

Зважаючи на викладені вище обставини, позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної вище земельної ділянки із застосуванням наслідків двосторонньої реституції , визнати за ним право власності на земельну ділянку площею  0, 12 га, розташовану в садівницькому товаристві «Авіатор» Воропаївської сільської ради Вишгородського району Київської області.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник  ОСОБА_2 позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.  

ОСОБА_3 позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, направленим листом просив розглядати справу у його відсутність.

Вислухавши думку позивача, відповідачів, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

      Судом встановлено, що на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 16.12.2003 року позивач отримав у власність земельну ділянку площею 0,12 га для ведення садівництва, розташовану в садівницькому товаристві «Авіатор» Воропаївської сільської ради Вишгородського району Київської області.

11.03.2008 року ОСОБА_1 видав на ім.»я ОСОБА_2 довіреність,  посвідчену приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу, ОСОБА_4, якою уповноважив ОСОБА_2 вчинити  продаж вказаної вище земельної ділянки,  за ціною, визначеною на власний розсуд.

 22.05.2008 року , ОСОБА_2, який діяв на підставі вказаної довіреності від імені ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0, 12 га  для ведення садівництва, розташовану в садівницькому товаристві «Авіатор» Воропаївської сільської ради Вишгородського району Київської області за ціною 157 100, 0 грн.

Відповідно до ст.. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як убачається з матеріалів справи, пояснень позивача та відповідачів, сторони в належній формі досягли умов договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_2 не мав права вчиняти правочин від імені позивача на ім.»я своєї дружини -  ОСОБА_3, оскільки фактично діяв в своїх інтересах, судом спростовуються, оскільки  правочин ОСОБА_2  вчинив  на ім.»я ОСОБА_3,  а не на своє ім.»я.

До того ж доказів про те, що земельна ділянка була відчужена відповідачем на користь ОСОБА_3 за значно меншою ціною, ніж вона на той час коштувала, позивач суду не надав, порушення прав позивача спірним правочином суд не вбачає.  

Зважаючи на викладені вище обставини, суд вважає, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст..ст. 236, ,237-340 ЦК України,   ст..ст.215-218 ЦПК України, суд,

   В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

            Суддя                                                                                              О.Г.Скрипник