ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4972/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позвоного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить про стягнення податкового боргу у сумі 11 675,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 21.02.2019 за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань у загальній сумі 10082,89 грн. До боржника застосовувались заходи стягнення визначені Податковим кодексом України, а саме на підставі підпункту 59.1 статті 59 ПК України відповідачу вручено податкову вимогу та згідно статті 89 ПК України контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. Однак, вказані дії контролюючого органу не призвели по погашення податкового боргу, тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути вказаний борг з відповідача.

Ухвалою від 08.09.2021 провадження у даній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлений строк на надання відзиву на позовну заяву та витребувані докази.

Судом направлено на адресу відповідача (згідно даних ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) копію ухвали про відкриття провадження у справі, якою відповідач був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Однак, поштове відправлення повернулось з причин незалежних від суду.

З метою недопущення порушення прав відповідача, судом вдруге направлено на адресу відповідача ухвалу про відкриття провадження у справі та встановлено строк на надання відзиву на позовну заяву.

Поштове відправлення вручено відповідачу 20.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням №7302702716391.

Станом на день ухвалення даного рішення відповідачем не надано до суду витребуваних доказів. Відповідач також не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа вирішується за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи убачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , (рнокпп НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , займається підприємницькою діяльністю на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, виданого Олешківською районною державною адміністрацією Херсонської області від 04.01.2018 № 24970000000005739. Взято на податковий облік до Головного управління ДПС у Херсонській області. Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 04.01.2018 № 212018002115.

Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідач є платником єдиного податку.

З матеріалів справи убачається, що відповідачем подані податкові декларації платника єдиного податку, а саме: від 11.02.2019 № 4292 на суму 10 400,70 грн з терміном сплати 21.02.2019; від 08.05.2019 № 10024 на суму 1 044,57 грн з терміном сплати 20.05.2019; від 02.08.2019 № 13418 на суму 1 597,03 грн з терміном сплати 19.08.2019; від 06.11.2019 № 16031 на суму 2 150,00 грн з терміном сплати 21.11.2019; від 14.02.2020 № 3074 на суму 3 998.40 грн з терміном сплати 20.02.2020; від 06.05.2020 № 4786 на суму 667,50 грн з терміном сплати 22.05.2020.

Також з інтегрованої картки платника убачається, що податковим органом нарахована пеня в сумі 732,15 грн.

Залишок непогашеного податкового зобов`язання (з урахуванням переплати в сумі 120,00 грн, та сплати на загальну суму 8 964,57 грн) становить 11675,78 грн.

Оскільки самостійно задекларовані податкові зобов`язання не були сплачені у встановлені законодавством строки, контролюючим органом сформовано вимогу від 22.03.2019 № 1551-17 на суму 10 280,70 грн.

Також з матеріалів справи убачається, що контролюючим органом прийнято рішення від 22.03.2019 № 1551-17 про опис майна у податкову заставу.

Вимога та рішення про опис майна у податкову заставу направлені відповідачу, однак не вручені йому з підстав незалежних від податкового органу.

Грошові зобов`язання відповідачем не сплачені у строки, визначенні законодавством України, тому податковий орган просить стягнути їх у судовому порядку.

Вирішуючи дані правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Відповідно до пункту 1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як встановлено п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).

Враховуючи, що відповідачем самостійно нараховано та задекларовано, але не сплачено у самостійно задекларований єдиний податок, за ним рахується податкове зобов`язання з вказаного податку, яке перетворилось на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Статтею 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Як вбачається з облікової картки платника станом на 31.12.2020 за відповідачем рахується заборгованість у сумі 11675,78 грн, яка не погашена.

Наявність вказаного податкового боргу підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем не надано жодного спростування наявності податкового боргу.

Згідно із ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що податковим органом сформована вимога від 22.03.2019 № 1551-17 на суму 10 280,70 грн, яка направлена відповідачу, однак не вручена йому з підстав незалежних від податкового органу.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст.88 ПК України).

З матеріалів справи убачається, що контролюючим органом прийнято рішення про опис майна відповідача у податкову заставу від 22.03.2019 № 1551-17, яке також направлено відповідачу та не отримано ним з підстав незалежних від податкового органу.

Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано жодного доказу на спростування наявності узгодженого грошового зобов`язання, за стягненням якого звернувся позивач, натомість позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження наявності узгодженого грошового зобов`язання, дотримання процедури визначення податкового зобов`язання відповідача, повідомлення відповідача про наявність податкового боргу та вчинення усіх встановлених дій, які б призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Проаналізувавши норми чинного законодавства України та дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами.

Таким чином, судом встановлені підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 11 675 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн 78 (сімдесят вісім) коп - отримувач: ГУК у Херсон обл/Олешків МТГ/18050400, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA408999980314080699000021395, код бюджету - 18050400, місцевий бюджет.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 111020300