Справа № 2-а-56/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

13 січня  2011 року суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Порох К.Г., розглянувши в сел. Васильківка  у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області

«Про  визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити  підвищення до пенсії як  дитині  війни»

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, у зв'язку з чим згідно ст. 6 того ж Закону має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це, у період з 2007 - 2010 роки така допомога їй не  виплачувалася у належному розмірі, що позивач вважає неправомірним. На підставі викладеного просила суд визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати виплатити їй  щомісячну державну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007р., з 22.05.2008 р. по 24 грудня 2010 року в розмірах передбачених ст. 6 розділу 2 та ст. 1  розділу 4 Закону України «Про соціальний  захист  дітей війни». Крім заявлених вимог, позивач  просив  поновити строк звернення до суду.

Ухвалою судді від 27 грудня 2010 року позивачу відмовлено  в задоволенні заяви про  поновлення строку звернення до  суду  щодо заявлених вимог  за період  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року  по 23 грудня  2009 року  і позов в цій частині залишено без розгляду.

У запереченнях на позов відповідач заявлені вимоги не визнав і зазначив, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду і наполягає  на застосуванні позовної давності при розгляді справи, у зв’язку з чим просить в задоволенні позову відмовити. Крім того, вказує, що позивачу виплачено кошти згідно  діючого законодавства в межах фінансування  державного бюджету на зазначені цілі. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.   

Дослідивши матеріали справи вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступного.   

При перевірці обставин доказами судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася в  1939році, як вбачається з пенсійного посвідчення, копія якого знаходиться  у матеріалах справи   (а.с. 4).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. За приписом ст. 6 зазначеного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

За такими обставинами суд вважає, що позивач є дитиною війни і має право на пільги, передбачені цим Законом.   

Суд вважає, що відповідачем допущено бездіяльність, який як суб'єкт владних повноважень, на підставі закону мав самостійно вчинити певні дії на виконання вимог розглянутих законодавчих актів.

Так, згідно частини 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" під час розрахунку підвищення застосовується розмір мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлений частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ".

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Заперечення відповідача проти позову з посиланням на  вимогу щодо застосування  мінімального розміру пенсії за віком  - виключно для визначення  розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, суд відхиляє, оскільки, частиною 7ст. 9 КАС України  передбачено, що  у разі відсутності закону, що регулює  правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого, суд виходить із конституційних  принципів і загальних засад права (аналогія права). Тому  вважає, що відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і соціальної підтримки у вигляді підвищення такої пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Щодо заперечень відповідача  та вимоги на застосуванні положень ст. ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України в частині відмови в задоволенні позову за період з 24.12.2009 року  по 24.06.2010 року  у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд  враховує, що нова редакція зазначених норм КАС України набрала чинності з 30.07.2010 року, а оспорювані виплати носять регулярний щомісячний характер і почались в період, коли для звернення до суду ст.99 КАС України встановлювала річний строк, а тому вимоги позивача про  нарахування щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком підлягають задоволенню за період з 24 грудня 2009року по 24 грудня 2010 року з урахуванням сум, які були виплачені у цей період.   

На підставі викладеного, відповідно ст. ст.1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 2, 9 - 11, 99-100, 159, 161, 162, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -   

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Васильківському  районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання виплати їй щомісячної державної допомоги  за період з 24 грудня    2009року по 24 грудня 2010 року  - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 24 грудня  2009року по 24 грудня  2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1  надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 24 грудня    2009року по 24 грудня 2010 року, розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідні періоди з урахуванням сум, які були виплачені у цей період.  

Постанова підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.   

    Постанова набирає законної сили  після закінчення  строку  подання апеляційної скарги, якщо таку  скаргу не було  подано.

Постанову може бути оскаржено до Дніпропетровського Апеляційного адміністративного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області  шляхом подачі апеляційної скарги з одночасним  поданням її копії до апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання  стороною  копії постанови.

Суддя: